У той час як на початку війни-2022 в "ДНР" та "ЛНР" змінили призовний вік з 55 до 65 років, в самій Росії вирішили підвищити максимальний призовний вік з 27 до 30 років , а мінімальний підвищити з 18 до 21 року. Відповідний законопроєкт Держдуми РФ свідчить про те, що в майбутньому Кремль не планує проводити повну мобілізацію, вважають експерти Інституту дослідження війни.
Вчора, 13 березня до Держдуми РФ надійшов на розгляд законопроєкт про реалізацію пропозиції міністра оборони РФ Сергія Шойгу щодо підвищення призовного віку.
Шойгу запропонував підвищити призовний вік на засіданні колегії Міністерства оборони (МО) Росії 21 грудня 2022 року, і з тих пір російські чиновники зробили неодноззначні заяви щодо того, чи буде це підвищення застосовуватися до майбутніх циклів призову навесні та восени 2023 року.
Негайне підвищення максимального віку в законопроєкті, ймовірно, має на меті розширити віковий діапазон призову, щоб задовольнити певну частину безпосередніх потреб російських військових у живій силі в Україні, а потім згодом зменшити загальні вимоги російського суспільства до призову в наступні роки.
Поступове підвищення мінімального призовного віку означає, що трирічні групи потенційних російських призовників фактично отримають відстрочки на три, два та один рік кожна, тоді як для призовних груп поточного року в Україні тривають бойові дії.
Війна на три роки?
Можливо, Кремль намагається захистити нове покоління росіян від демографічних і соціальних наслідків його війни проти України, розподіляючи ці наслідки серед однієї групи росіян. Наведений графік скорочення призовного віку також може свідчити про те, що Кремль не очікує, що війна в Україні триватиме довше наступних трьох років.
Запропоноване розширення вікового діапазону призову вказує на те, що Кремль все ще дуже несхильно ставиться до перспективи повної мобілізації.