Схоже, що Кремль також створює інформаційні умови для проведення операції під фальшивим прапором в окупованому Придністров’ї, Молдова. 23 лютого Міноборони Росії заявило, що українські війська найближчим часом планують здійснити збройну провокацію проти Придністров'я.
МО РФ стверджувало, що українські сили переодягнуться як російську військову форму та влаштують нібито російський наступ з позицій у Придністров’ї.
"Ця акція ЗСУ буде проведена у відповідь на нібито наступ російських військ з території Придністров'я", – запевняли в МО РФ.
Уряд Молдови спростував звинувачення російського Міноборони.
Російське Міноборони, як припускають в Інституті дослідження війни, прагнуло підняти цей неправдивий наратив, щоб перекрутити попередження президента Зеленського Майї Санду про те, що Кремль готує провокації в Молдові, і його пропозицію допомогти , якщо російські сили в Придністров'ї загрожуватимуть територіальній цілісності регіону.
Придністровський конфлікт і ймовірність наступу на південь
Придністровський конфлікт між Молдовою та проросійським анклавом Придністров'я наразі вважається замороженим. Його початок припадає на 2 вересня 1990 року, коли Придністров’я оголосило про суверенітет від Молдови, яка на той час ще входила в СРСР. Нині міжнародна спільнота визнає Придністров'я частиною Молдови. Дипломатичні контакти у цього спірного регіону налагоджені з:
- Абхазією та Південною Осетією (визнані з боку Грузії такими, що окуповані Росією)
- Нагірним Карабахом (тут розгортається боротьба між ситуативно дещо проросійською християнською Вірменією та ісламським Азербайджаном).
В українському ветеранському середовищі часом лунають думки про доцільність вирішення придністровського питання з метою усунення з регіону безпосередніх впливів Кремля. Про ймовірний наступ звідти на Одеську область говорять давно. Проте зазвичай сходяться на тому, що сценарій втручання з боку Києва можливий лише якщо буде відповідне звернення Молдови.
На початку літа ветеран ЗСУ та історик Роман Пономаренко в статті для "Локальної історії" так охарактеризував нинішню ймовірність наступу з "ПМР":
"Сьогодні загроза удару з боку “ПМР” малоймовірна. Російських військ тут недостатньо, від постачання вони ізольовані, та й особливої мотивації не мають. Ще гірше становище в «Армії “ПМР”», яка формально сягає сім тисяч осіб. Її боєздатність вкрай низька, а техніка й озброєння залишаються на рівні радянських часів. Про бажання придністровців воювати свідчать черги з автомобілів у бік Молдови, які утворилися за перших ознак конфлікту".