Україна не погоджується на обмін тих російських військових, які звинувачені або засуджені за особливо тяжкі злочини щодо цивільних. За час війни таких осіб обміняли лише кілька, повідомив в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» керівник департаменту протидії злочинам, скоєним під час збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора України Юрій Білоусов.
Він зазначив, що жодні стандарти не регламентують, що робити з засудженими ворожими військовими після вироку.
«Це дуже складна тема, але немає жодних обмежень щодо того, щоб людина, яка має вирок, підлягала обміну. Звичайно, тут повинен бути певний баланс. З одного боку Україна має зобов’язання перед потерпілими, жертвами, - люди чекають на справедливість і покарання винного. З іншого боку ми маємо зобов’язання перед нашими громадянами, які тримаються у ворога. Тому тут складні рішення», - сказав Білоусов.
Прокурор підкреслив, що в України є чітка позиція - якщо особа вчиняла особливо тяжкі злочини, то вона відбуває покарання в Україні і не підлягає обміну.
«Це такі наші умовні "червоні лінії". Бо якщо ми всіх будемо обмінювати, то що тоді буде зупиняти їх від вчинення воєнних злочинів?», - аргументував він.
На запитання, скільки ж було обміняно з числа засуджених, Білоусов відповів, що «рахунок на одиниці, не на десятки».
При цьому він уточнив, що коли мова йде про громадян Росії, то не щодо усіх відкривають кримінальне провадження, а от громадяни України з так званих «ЛДНР», які потрапляють в полон, автоматично підлягають під дії статті про державну зраду. І їх теж потім можуть обмінювати.
«Якщо мова про вбивства, сексуальне насильство, катування, то по цих вироках будуть відбувати покарання в України», - підкреслив представник ОГП.
На уточнення, скільки зараз в Україні є військових полонених, він заявив, що цифра обраховується в сотнях. При цьому це виключно військові, в той час як росіяни утримують у вигляді заручників і цивільних.
29 липня була річниця теракту в Оленівці – коли російські військові підірвали будівлю, де утримували полонених захисників Маріуполя. Цей теракт — кричущий випадок порушення країною-агресором норм міжнародного гуманітарного права. Остаточні відомості про загиблих і всіх, хто вижив у теракті, досі встановлюють. Міжнародні організації вчергове виявилися безсилими. Місію з розслідування фактів убивства військовополонених було розформовано. Але ми маємо пам’ятати та говорити про теракт в Оленівці. Бо людські життя — це найцінніше. Про це читайте в статті Марії Алєксєєвич "Захисники Маріуполя — досі в пеклі Оленівки. Розповідь дружини військовополоненого".