Засновник компанії-виробника дронів "Оса", які були залучені для проведення спецоперації "Павутина" 1 червня 2025 року, Валерій Боровик у статті "Нова «Павутина» і Hi-tech мобілізація: як зробити захист країни привабливим" розповів про механізми та кроки, які потрібно зробити на рівні Міністерства оборони, Генерального штабу та загалом держави, щоб реалізувати концепцію дистанційної війни дронів.
За його словами, спочатку потрібно створити мережу підготовлених до дистанційного керування ударних та розвідувальних дронів у місцях, які найбільше відповідають цілям успішної реалізації завдання. Він додав, що вже не лише вдалося розробити та протестувати засоби дистанційного керування, а й почали їх активно застосовувати.
Боровик наводить приклад застосування проти ударних безпілотників типу "Шахед" дронів-інтерсепторів, якими пілоти керували за тисячі кілометрів, а також використання керованих турелів, де оператори знаходяться в захищених місцях. Він також розповів про успішне використання надводних дронів, якими керують екіпажі, що можуть знаходитися в іншій країні.
"Ми вже обговорюємо з командуванням Військово-повітряних сил і Головного управління радіоелектронної боротьби та кібербезпеки автоматизацію переміщення і керування засобами ППО та РЕБ, розміщеними на наземних роботизованих комплексах (НРК), коптерах та автомобілях з дистанційним керуванням", — розповів автор статті.
Він додає, що мова йде не лише про ефективність, але й про зменшення потреби в дефіцитному персоналі.
Боровик також розповів про масштабування принципу "Павутини" на весь фронт, а також на об’єктову та секторальну оборону. Експерт пояснив, що суть цього принципу полягає у тому, щоб створити "флай-бокси" — це платформи з дронами, які стаціонарно розміщуються у певних точках, очікують активації та в певний момент "вилітають" для того, щоб виконати бойове завдання.
За його словами, не менш важливим є створення надійних систем зв'язку для дистанційного керування дронами. Боровик вказує, що для дистанційного керування потрібно мати стабільний зв'язок між оператором і дронами.
Засновник компанії-виробника оборонної продукції FIRST CONTACT повідомив, що залежно від місць проведення певної операції та оперативної обстановки можуть застосовуватися як LTE-модеми, так і супутниковий зв'язок та mash-мережі. Автор статті додає, що потрібно мати й захищені додаткові канали зв'язку, засновані на криптозахисті. Ці канали мають бути продубльовані різними рішеннями від кількох виробників.
Боровик наголошує, що це потрібно для того, щоб, якщо одна система вийде з ладу чи її атакують окупанти, то у військових була б можливість працювати через альтернативний зв'язок.
Експерт також зазначає, що потрібно тестувати та максимально масштабувати технічні рішення і засоби, які будуть задіяти у дистанційній війні дронів. Боровик розповів, що нині відбувається тестування обладнання та технологічних рішень на передовій, під час секторального захисту України та під час відбиття російських атак на критичну інфраструктуру.
"Тепер уже відпрацьовані та нові рішення/ідеї потрібно масштабувати і об'єднати в єдину Систему Управління Боєм, складовою якої може бути система ситуаційної обізнаності", — заявив він.
Експерт стверджує, що з цим викликом може впоратися система ситуаційної обізнаності "Дельта" або потрібно під новий проєкт створити систему із використанням штучного інтелекту та машинного навчання (Machine Learning).
Боровик також пояснив суть концепції дистанційної війни дронів та чому вона може змінити логіку мобілізації.