Просто запитайте українського солдата, чи вірить він у те, що Захід буде підтримувати Київ "стільки, скільки буде потрібно". Ця обіцянка звучить порожньо, особливо коли минуло чотири тижні відколи ваш артилерійський підрозділ востаннє випустив снаряд, як поскаржився один український військовий з передової.
Справа не лише в тому, що в ЗСУ закінчуються боєприпаси. Затримки з наданням допомоги з боку Заходу означають: Києву бракує того, що навіть важче забезпечити, ніж снаряди: бойового духу, необхідного для перемоги, пише Politico.
Моральний дух військ похмурий, підірваний безперервними бомбардуваннями, нестачею сучасного озброєння і втратами на полі бою. У містах, розташованих за сотні кілометрів від фронту, зникли натовпи молодих людей, які раніше стояли в чергах, щоб вступити до армії в перші місяці війни. Сьогодні потенційні призовники ухиляються від мобілізації і замість цього проводять вечори в нічних клубах. Багато хто взагалі виїхав з країни.
Автор статті журналіст Джеймі Деттмер пише, що з його репортажів з України протягом останнього місяця, з десятків інтерв'ю з політичними лідерами, військовими та звичайними громадянами, вимальовувалася картина країни, яка прямує до катастрофи.
Попри заяви президента Володимира Зеленського про те, що Україна намагається знайти спосіб не відступати, військові в приватних розмовах визнають: цього літа нові втрати неминучі. Питання лише в тому, наскільки серйозними вони будуть. Російський диктатор Владімір Путін, мабуть, ще ніколи не був так близько до своєї мети.
Якщо на третьому році повномасштабного російського вторгнення ситуація не зміниться найближчим часом, українська нація в тому вигляді, в якому існує зараз, відійде в минуле.
Як для війни такого епохального значення, масштаб дій західних лідерів, спрямованих на допомогу Києву у відсічі російським загарбникам, був значно меншим, ніж їхня пафосна риторика. Це розчарування призвело до того, що українці всіх рангів - від солдатів, які копають окопи, до міністрів, які керують країною, втомилися і роздратовані.
Коли видання Politico запитало українського міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, чи вважає він, що Захід залишив Україну воювати зі зв'язаною за спиною рукою, його відповідь була однозначною.
"Так, вважаю", - сказав він в інтерв'ю у своєму кабінеті через годину після чергового ранкового ракетного удару з боку Росії.
Зеленський окреслив ситуацію ще різкіше, заявивши, що Україна може програти війну, якщо Конгрес США не схвалить допомогу.
Все дедалі більше виглядає так, ніби ставка Путіна на те, що він зможе звести нанівець український опір і підтримку Заходу, може окупитися.
Без суттєвих змін у наданні сучасної західної зброї та фінансування Україна не зможе звільнити території, які зараз утримують путінські війська. Це залишить російському диктатору можливість пожирати поранену країну протягом наступних місяців або років. Навіть якщо РФ не зможе знищити Україну, часткова перемога залишить надії Києва на вступ до ЄС і НАТО в підвішеному стані.
Наслідки такого результату будуть серйозними для всього світу. Путін в РФ заявить про перемогу, і, підбадьорений викриттям слабкостей Заходу, може активізувати свої ширші імперські амбіції за кордоном. Литва, Латвія та Естонія особливо побоюються того, що вони будуть наступними в його списку. Китай, який стає дедалі надійнішим партнером для Москви, не бачитиме причин змінювати свою позицію.
Зараз найбільш нагальною потребою Києва є артилерійські снаряди - мільйони снарядів. Крім того, Україна заявляє, що їй потрібно щонайменше два десятки комплексів Patriot для захисту військ на передовій і для оборони Харкова, який перебуває під жорстокими ракетними й артилерійськими обстрілами росіян.
Зростають побоювання, що Росія може незабаром здійснити наземний наступ на Харків.
Українські військові готуються до нових втрат у найближчі місяці. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський попередив, що ситуація на східному фронті України "значно погіршилася в останні дні". Як сказав сам Зеленський, Україна намагається знайти спосіб не відступати.
Побоювання щодо крихкості лінії фронту лише посилюються безпрецедентним шквалом російських атак, спрямованих на виведення з ладу українських електромереж.
Політичні лідери країни визнали, що суспільний настрій занепав, і хоча всі вони намагалися залишатися оптимістичними, розчарування Заходом звучало в кожній розмові.
"Дайте нам кляті Patriot”, - казав глава МЗС України Дмитро Кулеба.
В інтерв'ю Politico він не міг приховати свого роздратування через затримки й умови в постачанні західної зброї - наприклад, не завдавати ударів по російських нафтових об'єктах.
Глава МЗС, звичайно, висловив свою безумовну подяку за всю підтримку, яка надійшла від західних союзників за останні два роки. Але попередив, що Україна опинилася в пастці замкнутого кола: озброєння, яке вона потребує, не надається або його передача затримується; потім західні союзники скаржаться, що Київ відступає, а це робить менш імовірним надання подальшої допомоги в майбутньому.
Настрої у вищому військовому керівництві України ще більш похмурі, ніж у Кулеби, пише видання.
Кілька старших офіцерів поспілкувалися з Politico лише за умови, що їхні імена не будуть названі, аби можна було говорити вільно. Вони змалювали похмурий прогноз потенційного колапсу на лінії фронту цього літа, коли Росія, маючи більшу чисельну перевагу і готовність до величезних втрат, розпочне свій очікуваний наступ. Ще гірше, вони висловили побоювання, що рішучість самої України може бути ослаблена, а моральний дух збройних сил підірваний серйозною нестачею боєприпасів.
Українське командування вимагає більше бойових солдатів - за оцінками колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, потрібно додатково 500 тисяч військовослужбовців.
Але Зеленський та український парламент не наважуються віддати наказ про новий масовий призов, оскільки це не матиме підтримки народу.
І ось у чому складність. Захід не зміг надати Києву те, що необхідно, а це, своєю чергою, підриває волю України робити те, що потрібно.
Країна зіштовхнулася з екзистенційною кризою - Путін буквально хоче стерти її з лиця землі.
Слід визнати, що Україна нічим не відрізняється від сусідніх європейських країн, де, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, велика кількість людей відмовилася б від мобілізації, навіть якби їхні країни були під загрозою нападу. Але Україна зараз у стані війни. Таку екзистенційну битву неможливо виграти без “мобілізації” всієї нації.
І все ж, поки війна триває, українці, які живуть у Києві, центрі та на заході країни - подалі від лінії фронту, певним чином готові миритися з ситуацією, що вирує на сході, доки можуть повернутися до “нормального життя”.
Мер Києва Віталій Кличко вважає, що бажання людей повернутися до повсякденного життя є вираженням непокори на тлі спроб Путіна виснажити народ.
Можливо, так воно і є. Але на тлі загрози з боку невблаганного ворога, який використовує свою перевагу проти погано оснащеної армії захисників, така бездіяльність видається дуже ризикованою.
Як переконався на власному досвіді колишній головнокомандувач ЗСУ Залужний, раціональні попередження про те, що все може обернутися погано, ризикують завдати неприємностей коментаторам та аналітикам. Але відмова від критичного мислення також не допоможе виграти цю війну.
Захід занадто покладався на санкції, вважаючи, що вони змусять Росію відступити. Також були очікування, що росіяни розлютяться на Путіна через кількість втрат, або його режим скинуть у ході перевороту в Кремлі. Натомість російська економіка залишається стійкою, а Путін зміцнив свою владу.
Це правда, що перед початком повномасштабного вторгнення 2022 року російський диктатор, можливо, був введений в оману своїми недолугими керівниками розвідки, вважаючи, що коротка війна принесе швидку перемогу.
Але Путін може дозволити собі почекати. Минулого місяця він забезпечив собі ще один шестирічний президентський термін. Глава Кремля може прийняти патову ситуацію: тримати Україну між перемогою і поразкою, закритою як до вступу в НАТО, так і до ЄС, певною мірою буде рівнозначно перемозі.
А як війна, що зайшла у глухий кут, може вплинути на стійкість України?
Початковий сплеск патріотичного запалу, коли призовні пункти були переповнені добровольцями, випарувався. За оцінками, 650 тисяч чоловіків призовного віку покинули свою країну, більшість із них - нелегальним шляхом.
Два роки тому потяги, що прямували з України, перевозили майже виключно жінок, дітей і літніх людей, які шукали притулку в інших державах. Цього тижня близько третини пасажирів одного з поїздів, який вивозив кореспондента видання з України, складали чоловіки призовного віку. Їм якимось чином вдалося отримати дозвіл на виїзд.
В офісі Зеленського чиновники наполягають на тому, що вони все ще налаштовані позитивно.
Однак більше не можна відкладати західну допомогу, особливо довгоочікуваний пакет підтримки від США на 60 мільярдів доларів.
Що робитиме Путін, якщо Україна не отримає допомоги, необхідної їй для перемоги? "Він повністю зруйнує все. Все", - сказав нещодавно Зеленський в інтерв'ю Axel Springer, додавши, що українські міста будуть перетворені на руїни, сотні тисяч людей загинуть.
"Люди не втечуть, більшість з них, і тому він вб'є багато людей. Як це буде виглядати? Багато крові", — додав він.
Раніше повідомлялося, що в Конгресі США ще з осені 2023 року не можуть узгодити законопроєкт з фінансуванням допомоги Україні. Сенат після тривалої затримки все-таки схвалив документ, але законопроєкт повинні підтримати обидві палати Конгресу, щоб президент Штатів зміг підписати його як закон. Тим часом противники підтримки України в межах Республіканської партії є потужною фракцією в Палаті представників, де республіканці мають вузьку більшість.
Однак саме допомога з боку США є ключовою.