Спеціальний посланець президента Дональда Трампа, відповідальний за переговори щодо завершення російської війни проти України, а також його зять, у вівторок опинилися перед надзвичайно складним завданням у Москві, повідомив NBC News.
Майже через чотири роки після того, як російський президент Владімір Путін розпочав повномасштабне вторгнення у свою меншу за розмірами сусідку Україну, Стів Віткофф та Джаред Кушнер мають справу з Росією, яка значно посилила свої позиції, та Україною, що опинилася в скрутному становищі як на полі бою, так і поза ним. Українські війська, стикаючись із серйозною нестачею особового складу, утримують ключові опорні пункти, а масштабний корупційний скандал похитнув уряд президента Володимира Зеленського і призвів до усунення його головного переговорника.
Віткофф, якого Вашингтон відправив на переговори з Путіним цього тижня, у Києві та серед його союзників сприймають з підозрою після оприлюднення перехопленої телефонної розмови, стенограму якої опубліковало Bloomberg News. В ній він нібито радив Москві, як поводитися з Трампом. Окрім того, витік запропонованого США минулого місяця плану з 28 пунктів був сприйнятий більшістю як фактична капітуляція перед Росією.
«Кремль просто не хоче угоди, яка була б хоч трохи меншою за те, чого він прагне», — сказав Майкл Горовіц, незалежний геополітичний та безпековий аналітик, який уважно стежить за перебігом війни.
До таких вимог належать слабкі гарантії безпеки для України та територіальні поступки з боку Києва. Горовіц додав, що з української точки зору, погодитися на більшість російських вимог — означає підготовку до третього вторгнення після 2014 та 2022 років, маючи на увазі російську підтримку сепаратистів на сході України у 2014 році та повномасштабне вторгнення через вісім років.
Путін ніколи не приховував своїх жорстких вимог. Він прагне захопити всю східну промислову зону України — Донбас, що охоплює спірну Донецьку область та підконтрольну Росії Луганську. Загалом Росія утримує близько п’ятої частини української території. Також він вимагає «демілітаризації» України, що фактично позбавило б країну можливості захищатися, а остаточне мирне врегулювання має бути закріплено міжнародним правом.
«Є три стовпи, щодо яких ми не підемо на компроміс», — сказав один російський посадовець, обізнаний з перебігом переговорів, який говорив на умовах анонімності. — «Перший — це територія Донбасу. Другий — обмеження чисельності українських збройних сил. Третій — визнання цих територій Сполученими Штатами та Європою».
Москва, за словами цього посадовця, готова проявити гнучкість щодо певних другорядних питань, наприклад, щодо сотень мільярдів доларів російських активів, заморожених у Європі на початку війни. Україна та її європейські партнери наполягають на використанні цих коштів для відновлення зруйнованої української економіки. План Трампа передбачає, що приблизно третину заморожених активів — близько 100 мільярдів доларів — буде інвестовано у очолювану США програму відбудови України. Згідно з початковим витоком, Сполучені Штати мали б отримувати 50% прибутку від цього проєкту.
Які саме положення увійшли до оновленої версії плану з 20 пунктів, яка була сформована на переговорах між американськими та українськими посадовцями у Флориді цієї неділі, офіційно не повідомлялося.
Втім Аббас Галлямов, російський політичний аналітик і колишній спічрайтер Путіна, розповів NBC News, що, на його думку, Путін може бути готовий до компромісу.
«Найголовніше, що потрібно розуміти: він не може дозволити собі конфлікт із Трампом. Це було б самогубством», — сказав Галлямов.
І хоча російська економіка досі не зруйнована війною, у довгостроковій перспективі Путін розуміє, що посилені санкції з боку Трампа зроблять економічне відновлення надзвичайно складним, якщо не неможливим.
«Якщо Трамп справді натисне, Путін погодиться припинити бойові дії — можливо, розраховуючи на те, що навесні він швидко зміцниться і спровокує якусь подію, звинувативши у ній українців, щоб завдати нового удару», — додав він.
Багато що залежить від вимог американців, сказав Галлямов, висловивши думку, що Путін може погодитися на припинення вогню на Різдвяні та Новорічні свята. Але справді завершити війну без серйозного тиску з боку США він навряд чи погодиться, додав він.
Що може прийняти Путін?
Віткофф і Кушнер прибули до Москви одразу після переговорів з Україною у Флориді, які, за словами Вашингтона та Києва, були продуктивними, хоча їхніх деталей не розголошують.
«Це останній шанс для Росії переконати Віткоффа, а Віткофф повинен переконати Трампа, що російська позиція є правильною», — сказав Андрєй Фєдоров, колишній заступник міністра закордонних справ Росії.
Путін упродовж кількох місяців сигналізував, що готовий продовжувати війну, ще до дипломатичної активності, спричиненої «мирним планом» Трампа з 28 пунктів. У вересні він заявив, що бачить «певне світло в кінці тунелю» після мирних ініціатив Трампа на Алясці.
«Подивимося, як розгортатиметься ситуація, — сказав він тоді. — Якщо ні, доведеться розв’язувати всі проблеми воєнним шляхом».
Минулого тижня він повторив, що бойові дії припиняться тоді, коли українські війська залишать займані ними території.
«Якщо вони не підуть, ми досягнемо цього силою», — заявив він.
Відповідно до витоків положен плану, Україна мала би поступитися територіями, включно з тими, що нині перебувають під її контролем у Донецькій області. Він також обмежував би чисельність української армії до шестисот тисяч військовослужбовців, замість більш ніж восьмисот тисяч нині. Україна також назавжди втратила б можливість вступити до оборонного альянсу НАТО — позиція, яку Київ категорично відкидає.
Проте, за словами Тетяни Станової, старшої наукової співробітниці Центру Карнегі «Росія — Євразія» в Берліні, навіть цей варіант виявився недостатнім для Путіна.
Обмеження армії до 600 000 військових, зазначила вона у своїй аналітичній статті минулого тижня, є однією з проблем: навіть у такому вигляді українська армія залишатиметься найбільшою у Європі. Також план не містив повної заборони на далекобійну зброю на території України, додала вона.
Формулювання документів також має принципове значення для російського лідера, сказала Станова. Минулого тижня Путін наголосив, що кожне слово будь-якого мирного документа має бути ретельно зважене, висміявши мову початкової пропозиції як недипломатичну і подекуди «сміховинну».
Якби Путін міг написати власний варіант мирного плану, вважає Горовіц, він домагався б юридичного закріплення за Росією усіх чотирьох українських областей, які він незаконно анексував у 2022 році, а не лише Донецької та Луганської; скорочення української армії до однієї десятої її нинішнього складу; завершення так званої «денацифікації» України, що є завуальованою вимогою надати Росії право впливати на українську внутрішню політику та позбутися національних політичних партій; а також повного скасування санкцій.
Хоча Путін, за словами Горовіца, і не вважає ці вимоги повністю досяжними, він переконаний, що фінальна угода має бути ближчою до його уявлення про «ідеальний мир», а не до українського бачення — і він готовий чекати, якщо цього не буде досягнуто.
«Проблема, звичайно, полягає в тому, що такий “ідеальний мир” означає, що Росія буде заохочена до нового вторгнення в Україну — понад те, що вона вже захопила», — додав він.