UA / RU
Підтримати ZN.ua

Назавжди в серці. Старший солдат Олексій Знайко, с. Соколова Балка (Полтавщина)

«Дзеркало тижня» спільно з Платформою пам’яті Меморіал розповідають історії українських захисників, які полягли за Україну

Старший солдат Олексій Знайко, позивний «Монгол», загинув 6 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Богородичне на Донеччині. Боєць отримав тяжкі поранення та опіки внаслідок ворожого обстрілу некерованими авіаційними ракетами з гелікоптера. Його встигли евакуювати, однак дорогою до шпиталю серце захисника зупинилося. Він не дожив вісім днів до своїх 27 років.

Олексій народився в селі Соколова Балка Полтавської області. Закінчив 9 класів місцевої школи. Потім здобув фах електрозварника в Полтавському професійно-технічному училищі № 23. Працював у ТОВ «Сокіл». Закінчив Донбаську державну машинобудівну академію за спеціальністю «Управління персоналом».

З 2015 року воював в АТО/ООС на Донбасі. Неодноразово виконував бойові завдання на передовій, заслужив авторитет серед побратимів і командування.

2018 року одружився. Жив із сім’єю в місті Костянтинівка на Донеччині.

Під час повномасштабного російського вторгнення Олексій захищав Україну у лавах 90-го окремого аеромобільного батальйону імені героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ї бригади ДШВ ЗСУ. Був водієм розвідувального взводу.

«Олексій був професіоналом. Мужній, сміливий, справедливий, ризиковий. Воював в АТО/ООС. 6 березня 2022 року поблизу населеного пункту Глинське, північніше Ізюма, знищив ворожу бронетехніку з гранатомета. Під час боїв за населений пункт Кам’янка вивозив поранених і вбитих побратимів, незважаючи на танковий вогонь по його позиції. Ризикуючи власним життям, врятував чимало побратимів. Він був готовий поїхати в пекло, аби вивезти звідти товаришів. Отримавши осколкове поранення, відмовився від лікування і повернувся до підрозділу, що вів тяжкі бої в Богородичному. «Монгол» завжди був там, де небезпечно. До останнього подиху мужньо боронив нашу країну», — розповів командир загиблого Роман.

«Олексій — мужній і хоробрий чоловік», — зазначила дружина Ірина.

Поховали захисника в рідному селі.

Вдома на Олексія чекали батьки, дружина та двоє дітей.

Читайте також: Назавжди в серці. Сержант Олексій Новіцький, с. Шрубків (Хмельниччина)

Розповідаємо про полеглих героїв та цивільних українців, яких вбила Росія.

Щоб додати людину до Меморіалу — заповність анкету: