НАТО планує створити від 35 до 50 додаткових бригад для повної реалізації нових планів захисту від нападу з боку Росії. Як повідомляє Reuters з посиланням на джерело, яке побажало залишитися анонімним, одна бригада складається із 3000-7000 військовослужбовців, тому створення додаткових підрозділів стане серйозним завданням.
На саміті у Вільнюсі минулого року лідери НАТО погодили великі оборонні плани блоку, і з того часу офіційні особи працюють над їхньою реалізацією. Цього тижня у Вашингтоні вони отримають оновлену інформацію про плани на саміті, присвяченому 75-м роковинам Альянсу.
Представник НАТО, коментуючи ситуацію, зазначив, що військові планувальники Альянсу визначили докладні вимоги до військ та озброєння, необхідних для захисту блоку. Серед пріоритетів — протиповітряна та протиракетна оборона, далекобійна зброя, логістика та великі наземні маневрені формування.
Міністерство оборони Німеччини відмовилося коментувати майбутні плани НАТО, посилаючись на їхню секретність. Він підкреслив, що всі союзники повинні координувати вимоги з блоком і що ці зусилля продовжаться до наступного року.
Звідки НАТО візьме персонал для 35-50 бригад, залишається незрозумілим. Війська можуть перевести з інших частин збройних сил, набрати додаткових солдатів або можлива комбінація цих підходів.
Протиповітряна оборона є ще однією серйозною проблемою, виявленою військовими планувальниками НАТО. Особливо після війни в Україні, яка продемонструвала важливість цих систем для захисту критично важливої інфраструктури.
Для Німеччини як великого логістичного вузла системи ППО мають особливе значення. У період холодної війни Німеччина мала 36 одиниць ППО Patriot, і навіть тоді вона покладалася на додаткову підтримку союзників.
Сьогодні у німецьких військ залишилося лише дев'ять Patriot, три з яких передали Україні після російського вторгнення. Німеччина почала розміщувати замовлення на Patriot та інші системи ППО для поповнення запасів.
Після закінчення холодної війни багато союзників Альянсу скоротили кількість підрозділів ППО, вважаючи, що в майбутньому вони стикатимуться лише з обмеженою ракетною загрозою, яка походить від таких країн, як Іран. Але із вторгненням Росії в Україну це сприйняття кардинально змінилося.
Угода про перші великі оборонні плани з часів холодної війни, названих НАТО «регіональними планами», стала фундаментальним зрушенням для Альянсу. НАТО довгий час не бачило необхідності розробити нові великі оборонні плани, вважаючи, що пострадянська Росія більше не становить екзистенційної загрози.
На саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому 75-м роковинам Альянсу, Естонія запропонувала збільшити мінімальний поріг витрат країн-членів на оборону з нинішніх 2% ВВП до 2,5% або 3% ВВП.
Нагадаємо, оскільки ситуація на полі бою в Україні поступово змінюється на користь Москви, основну увагу під час саміту НАТО у Вашингтоні країни-члени Альянсу приділять найбільш нагальним потребам Києва та необхідності Європі збільшити свої оборонні витрати. Водночас у виданні зазначили, що НАТО також має обговорити та відреагувати на нові способи, які знаходить Владімір Путін, аби підняти для Заходу ціну за допомогу Україні.