У той час як Росія посилює повітряні удари й знову просувається на полі бою у війні проти України, більш ніж через два роки після повномасштабного вторгнення кінця бойовим діям не видно. І варіанти для українського президента Володимира Зеленського стосовно того, що робити далі — не кажучи вже про те, як виграти війну, коливаються від поганого до ще гіршого, пише WP.
Зеленський заявив, що Україна не погодиться ні на що інше, окрім повернення всієї своєї території, включно з землями, які Росія окупувала з 2014 року. Але з огляду на те, що лінії бойових дій мало змінилися за останній рік, військове повернення смуг на сході і півдні України, які зараз тимчасово окуповані РФ - близько 20% території країни, виглядає все менш імовірним.
Переговори з російським диктатором Владіміром Путіним про припинення війни - те, що Зеленський відкидає, доки російські війська залишаються на українській землі, є політично токсичними. Українська громадськість виступає категорично проти здачі території, а Путін не демонструє жодної готовності прийняти що-небудь, окрім капітуляції України перед його вимогами.
Статус-кво жахливий. Боротьба зайшла в глухий кут. Але припинення вогню також не варіант, кажуть українці, тому що це лише дасть росіянам час для поповнення своїх сил.
Українські та західні чиновники вважають, що Зеленський значною мірою застряг. Допомога від Сполучених Штатів вже кілька місяців заблокована республіканцями в Конгресі. Очікується, що раніше обіцяні сучасні винищувачі F-16 надійдуть до України пізніше цього року, але в обмеженій кількості, а це означає, що вони не змінять ситуацію. Країни НАТО все ще проявляють стриманість у наданні допомоги, про це свідчать, зокрема, нещодавні дискусії після того, як президент Франції Еммануель Макрон заявив, що європейські країни не повинні виключати можливість відправки військ в Україну.
"Як Зеленський вийде з цієї ситуації? Я не маю жодного уявлення. І, звичайно, мене це турбує", - заявив український законодавець на умовах анонімності.
Найскладнішим для Зеленського буде управління очікуваннями власної країни. Його підтримка серед українців залишається високою, але після двох років повномасштабної війни і втрат "солідарність слабшає", сказав західний дипломат у Києві.
"Всі хочуть швидких рішень, але всі зрозуміли, що швидких рішень не буде", - зазначив високопоставлений український чиновник.
Це мав бути рік виборів для Зеленського, але Конституція України забороняє вибори в умовах воєнного стану, і деякі чиновники побоюються, що РФ спробує оголосити Зеленського нелегітимним, якщо він пробуде на посаді довше, ніж встановлений п'ятирічний термін - попри те, що Путін сам неодноразово нехтував обмеженнями термінів перебування при владі.
Зеленському також доведеться виконати власну обіцянку, яку він регулярно повторює, - повернути Україну до кордонів 1991 року, включно з Кримом.
"Розумні люди знають, що це не реалістично", - сказав український законодавець, додавши, що політичному керівництву "потрібно було в якийсь момент скоригувати цю риторику".
Песимізм щодо шансів України на полі бою посилився в останні місяці, значною мірою через те, що українцям не вистачає особового складу та боєприпасів.
Київ покладається на західних партнерів у питанні озброєння, але схвалення пакету допомоги від Сполучених Штатів на 60 мільярдів доларів вже шість місяців перебуває у глухому куті в Конгресі. Тим часом український уряд намагається вирішити проблему нестачі особового складу, оскільки заходи з мобілізації більшої кількості солдатів розділили суспільство.
Київ зараз готується до того, що допомога від США може бути припинена. Спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон нещодавно заявив, що пакет може бути винесений на розгляд наступного тижня, але, як очікується, до нього будуть внесені зміни, наприклад, допомогу можуть перевести у форму кредиту, що збільшить і без того великий борг України.
Навіть якщо допомога буде схвалена найближчим часом, затримка надіслала чіткий сигнал, що майбутня підтримка не є гарантованою, особливо з огляду на президентські вибори в США цього року. Чиновники також занепокоєні тим, що в Європі бракує виробничих потужностей, аби компенсувати скорочення допомоги від США, особливо в артилерійських боєприпасах і засобах для протиповітряної оборони.
Зеленський заявив, що Україна надає пріоритет внутрішньому виробництву, але поки що воно задовольняє лише невелику частину потреб країни. Російські війська зараз стріляють уздовж лінії фронту в шість разів більше, ніж українські.
"Подивіться, у нас вже півроку немає боєприпасів. Принаймні, їх не вистачає. Ну добре, буде ще гірше. І що? Які ще є варіанти? Якщо партнери, які обіцяли дати нам боєприпаси, не дають їх, звичайно, ситуація погіршується. Але погіршиться й імідж США у світі", - сказав український урядовець.
Рік тому настрої в Києві були стримано оптимістичними, оскільки Україна готувалася до великого контрнаступу із сучасними танками та бойовими машинами, щойно наданими західними партнерами. Але цей наступ не приніс значних успіхів, а нове озброєння не стало вирішальним.
Удари по об'єктах військової інфраструктури та логістики у Росії, таких як нафтобази, посилилися, однак українські військові все ще перебувають під тиском уздовж лінії фронту і останнім часом були відкинуті назад.
Українці змирилися з тривалою війною. Деякі з них воюють з 2014 року, коли Росія розпалила війну на сході України.
"В України немає сили для нового наступу. Є два сценарії. Один сценарій - вони отримують допомогу для утримання оборонних ліній. ... Другий - підтримки буде недостатньо, і Україна все одно захищатиметься, відчайдушно і з меншою кількістю живої сили", - сказав посол однієї з країн Заходу.
Якщо цього року Київ зіштовхнеться з російськими військами без належної підтримки, сказав дипломат, це призведе до збільшення кількості жертв і територіальних втрат.
Україна та її партнери повинні готуватися до 2025 року як до "ще одного року війни, а не мирних переговорів", вважає посол.
"Якщо Захід хоче миру, він повинен не лише реагувати на поточні потреби України, але й використати 2024 рік для того, щоб забезпечити Україну всім необхідним для переходу в режим наступу і досягнення значних успіхів у 2025 році", - додав він.
Однак деякі потреби Київ повинен задовольнити самостійно. Польові командири повідомляють про нестачу військ уздовж лінії фронту, особливо піхоти, яка розгортається на передових позиціях. Військове командування наполягало на проведенні широкомасштабної мобілізації, але Зеленський висловив сумніви, навіть попри повідомлення про плани Москви призвати на службу ще 300 тисяч солдатів.
Нещодавно Зеленський підписав закон, який знизив мінімальний призовний вік в Україні до 25 років, але заявив, що мобілізації ще близько 500 тисяч військовослужбовців, як пропонував колишній головнокомандувач ЗСУ, не буде. Новий головнокомандувач українських Збройних сил Олександр Сирський сказав, що цифра 500 тисяч була "значно зменшена" після кадрового аудиту. Тим часом, до законопроєкту про мобілізацію внесено тисячі поправок.
Ще один західний дипломат у Києві заявив, що офіс Зеленського та парламент України грають у "політичний пінг-понг" щодо мобілізації, оскільки вона непопулярна. Хоча тисячі людей зголосилися воювати на початку вторгнення РФ, мало хто з тих, хто ще не пішов на фронт, хоче зробити це зараз.
"Ніхто не хоче брати на себе відповідальність на цьому етапі. Але це доведеться зробити. Я маю на увазі, що так не може тривати далі. Я чую про людей, які перебувають на фронті, які просто не витримують. А потім, коли вони повертаються сюди у відпустку і бачать всіх цих молодих хлопців, які могли б бути там, я був би обурений цим. Тож ви отримуєте соціальну напругу навколо цього також", - сказав дипломат на умовах анонімності.
Широкомасштабна мобілізація також створить економічні проблеми. Гроші на зарплати солдатам не можуть безпосередньо надходити з іноземної допомоги, а деякі галузі вже зіштовхнулися з нестачею робочої сили. Українська економіка перебуває під тиском постійних повітряних атак РФ на енергетичну інфраструктуру, що також відлякує іноземні інвестиції.
Тож як довго Україна зможе витримати стан війни? Український законодавець заявив, що країна не витримає статус-кво ще десять років. Інші, однак, вважають, що війна може тривати навіть довше.
"Це неприємна думка, але коли дехто каже, що це може тривати десятиліттями, ніхто цього не заперечує", - сказав професор Київської школи економіки та колишній міністр українського уряду Тимофій Милованов.
"Ніхто не поступиться територією, але люди розуміють, що її повернення може зайняти багато часу. У якій формі це може відбуватися? Тут думки розходяться. Тривала війна, яка врешті-решт завершиться перемогою? Раптовий колапс у російській владній структурі? Успішний контрнаступ? Але для цього потрібна зовсім інша підтримка, ніж та, яку Україна має зараз”, - додав він.
Згідно з нещодавнім опитуванням соціологічної групи “Рейтинг”, понад 60% українців не вірять в те, що війна може закінчитися цього року. 45% вважають, що після закінчення війни Україна збереже міжнародно визнані кордони станом на 1991 рік: однак кількість українців з такою думкою зменшилася порівняно з початком повномасштабного вторгнення (53%) та його першою річницею, на яку припали найбільш оптимістичні настрої (74%).