UA / RU
Підтримати ZN.ua

На Покровськ – легше, на Торецьк – важливіше: куди підуть росіяни після Очеретиного (карта)

Агресори вирішують, чи хочуть захопити якнайбільше територій, чи докорінно поліпшити свої позиції.

Впевнене просування росіян на північний захід від Авдіївки ставить їх перед вибором: продовжувати рухатися на захід до Покровська чи звернути на північ, щоб підсилити наступ на Часів Яр. Такими міркуваннями поділився у черговому своєму звіті Американський Інститут вивчення війни ISW.

Тут кажуть що російські війська, як варіант, можуть наступати на північ вздовж траси H-20 (Донецьк – Костянтинівка), щоб тиснути на українські сили, які обороняються в районі Торецька та, можливо, на тил української оборони на захід від Часового Яру.

Читайте також: Російська армія не може обійти Часів Яр із флангів: карта

В ISW кажуть, що росіяни давно прагнули захопити чотири великі міста, які утворюють пояс фортець у Донецькій області – Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку. Часів Яр має оперативне значення, оскільки він може стати плацдармом російських військ для початку наступальних операцій проти Дружківка та Костянтинівка.

Читайте також: Чому Росія намагається захопити Часів Яр? — Reuters

Російський виступ на північний захід від Авдіївки, що нині має своїм вістрям Очеретине, розташований приблизно за 20 км на південний захід від Торецька, та приблизно за 28 км на південь від Костянтинівки. Ця відстань не перевищує відстані до Покровська, розташованого приблизно в 30 км на захід від російського виступу на північний захід від Авдіївки.

Очеретине 29.04.jpg (87 KB)

Однак в ISW вважають, що військове командування РФ все ж може визнати за доцільне продовжити наступ на захід у напрямку Покровська. Аргументи на користь такого вибору – слабша оборона ЗСУ у цій місцевості, а також бажання росіян якнайшвидше вийти на західні кордони Донецької області.

Раніше ISW вже припускав, що росіяни можуть зосередити свій наступ в районі Авдіївки, а не Часового Яру, оскільки тут можна отримати більш швидкі тактичні успіхи, незважаючи на невисоку стратегічну цінність цих досягнень.