Після розгортання у Курській області кількох елітних бригад, Зеленський і українські військові лідери почекали тиждень, перш ніж давати коментарі, проте й досі не розкрили справжніх цілей операції, пише The Telegraph.
Така стратегічна невизначеність, на думку авторів опублікованого ввечері 21 серпня матеріалу, має вирішальне значення в інформаційній війні, адже не дозволяє робити передчасних прогнозів.
Однак цілком імовірно, що український наступ має на меті змусити Росію, принаймні частково, перекинути війська з триваючого наступу на Донбасі для протидії загрозі на Курській дузі.
Але поки що Росія не заковтнула наживку. Поки Україна наступає на Курську область, Росія просувається в Донецьку, де зазнає серйозних втрат. Тим не менш, вони продовжують тиснути на те, що, певно, є найслабшим фронтом України. Недоукомплектовані та розтягнуті українські війська здатні лише сповільнити російський наступ, але не зупинити його. Ключові міста, такі як Нью-Йорк, Торецьк, Часів Яр і Покровськ, що мають вирішальне значення для утримання решти Донецької області, стали об'єктами інтенсивних боїв і важких артилерійських обстрілів з моменту початку українського наступу.
З'явилися повідомлення про те, що Нью-Йорк, можливо, повністю перейшло під контроль РФ. Останніми днями посилилися і російські повітряні атаки на великі міста в регіоні. Краматорськ не зазнавав серйозних повітряних атак з квітня 2022 року, але 9 серпня ракети влучили в супермаркет і поштове відділення в Костянтинівці. І це стало сумним продовженням липня 2024 року, який є найсмертоноснішим для цивільного населення місяцем з жовтня 2022 року.
Ці обстріли можуть бути частиною більш широкої стратегії російських сил у Донецьку. У зв'язку із цим українські підрозділи висловлюють занепокоєння, що відволікання особового складу до Курська від Харкова і Донецька може поставити під загрозу їхні поточні оборонні операції. Такі міста як Часів Яр, залишаються ареною активних бойових дій, і жодних ознак полегшення ситуації не спостерігається. У Торецьку і Покровську українські війська повідомляють про збільшення кількості російських авіаційних атак іноді до 10 на день.
Українські сили у Покровську борються з браком живої сили, що ускладнює оборонні операції і майже унеможливлює контратаки. Близькість населеного пункту до лінії фронту і в межах досяжності російської артилерії є дуже загрозливим, адже його падіння може призвести до оточення російськими військами Костянтинівки, Краматорська і Слов'янська.
Отже, незважаючи на несподіваний характер української атаки і її значні політичні наслідки, в самій Україні навряд чи можна говорити про райдужну картину. Російське командування продовжує зосереджуватися на наступі на Донецьк, використовуючи піхоту, бронетехніку і авіацію. Це може принести результат.
Україна розраховує на те, що в кінцевому підсумку для протидії українському наступу в Курську може знадобитися передислокація військ з інших окупованих територій України. Американські чиновники припускають, що російські війська вже виведені з Криму, Херсона і Запоріжжя і можуть бути перекинуті через окуповані Донецьк і Луганськ на Курську дугу для протидії вторгненню. Українські джерела також вказують на те, що російські війська, можливо, були виведені з харківського напрямку.
Але, що особливо важливо, немає жодних ознак відходу російських військ на Донбасі. Якщо це дійсно так, то це сигналізує про рішучість Москви надавати пріоритет цьому наступу, навіть якщо українські війська продовжать утримувати перевагу в Курську. Незважаючи на високі втрати, успіх Росії на Донбасі додає їм наснаги.
Проте кілька факторів все ще можуть підірвати рішучість Москви.
По-перше, якщо Україна і надалі матиме успіх у Курську, Росії, можливо, доведеться вивести більше сил з окупованих територій, що потенційно послабить їхні оборонні позиції. Це може розширити дальність ударів українських безпілотників, що ще більше підірве російські можливості нападу на далекі відстані.
По-друге, для посилення або Курська, або Донецька – залежно від того, де російські сили демонструють ознаки слабкості – можуть бути перекинуті українські бригади, які зараз проходять підготовку. Така гнучкість може дозволити Києву провести у 2025 році контрнаступ, а не просто ще один наступ на окупований Донбас.
Зрештою, триває наступ на Крим. Знищення Україною Чорноморського флоту та прискорений демонтаж російської мережі протиповітряної оборони в Криму змусили російські війська на півострові перейти до оборони. Партизанські напади зростають, і українська розвідка припускає, що Крим стане наступною мішенню, а Керченський міст, який вже є частою ціллю українських диверсій, ймовірно, буде зруйнований найближчим часом. Хоча наступ з метою повернення Криму видається амбітним, перекидання російських військ на підкріплення Донбасу і Курська може відкрити двері для посилення таємних українських операцій на півострові.
Успіх курського вторгнення може не залежати від виведення російських військ, але якщо воно й надалі ставитиме Москву в незручне становище і порушуватиме лінії постачання, російські війська будуть змушені відповісти, що в кінцевому підсумку підірве їхню здатність до здійснення ефективної операції на Донбасі. Однак це не станеться за одну ніч, і Україні все ще може знадобитися посилення південно-східного фронту.
Ситуація залишається дуже мінливою.
Детальніше про “курську операцію” розповідав Володимир Кравченко.