Починаючи з 1 травня в Україні запрацював Єдиний реєстр осіб зниклих безвісти за особливих обставин – тобто під час бойових дій чи під час окупації. Які права надає статус зниклого безвісти та внесення людини до цього реєстру розповідає журналістка платформи пам'яті Меморіал Наталія Найдюк у статті «Зниклі безвісти під час війни: про Єдиний реєстр і що робити, якщо зниклої людини в ньому немає» на ZN.UA.
У статті 4 Закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» зазначено, що людина набуває такого статусу лише з моменту внесення про неї відомостей до цього реєстру. Однак вважається такою з моменту подання заяви до поліції про факт зникнення. Витяг із Єдиного реєстру – єдине підтвердження того, що людина зникла безвісти саме під час війни.
Серед прав, які надає цей статус:
- З моменту внесення даних про зниклу людину до реєстру над її майном може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом.
- Якщо мама й тато дитини зникли безвісти під час війни, над нею встановлюють опіку або піклування, як це передбачає Цивільний кодекс.
- За зниклим зберігаються місце роботи та посада. Якщо ж така людина уповноважена на виконання функцій держави, то, крім того, зберігається ще й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування. Це все зберігається до моменту визнання людини безвісно відсутньою або оголошення померлою (це роблять через суд).
- Рідні, які перебували на утриманні зниклого, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Раніше у Мінреінтеграції пояснили правила інформаційної безпеки для родин зниклих безвісти – як не зашкодити пошукам.
За даними Офісу омбудсмана, станом на початок серпня безвісти зниклими з початку повномасштабного вторгнення вважаються понад 24 тисячі українців, з яких 1074 – діти.