Українські військові і парамедики констатують нинішній контраст між життям військових і цивільних. Немалою мірою - це відбувається через надміру переможну інформаційну політику в ЗМІ. Керівниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова в інтерв'ю для «Слідства.Інфо» пояснює, чому такі переможні реляції небезпечні.
"У нас ведеться якась дуже дивна для мене інформаційна політика тотальної перемоги. Це, звичайно, добре, бо, мабуть, ніхто не хоче нікого розчаровувати реальністю, а вона сьогодні є абсолютно іншою.
Ми таким чином розслабляємо цивільних, бо коли ти говориш: «Так, а коли в армію? Коли ви заміните тих, хто у нас тут загинув, хто замінить зараз понад 40 бійців? Вони повернуться, звичайно, через 3 місяці чи через пів року, але хто буде замість них увесь цей час?"
Михайлова також визнає, що в польовій медицині ще є над чим працювати і скаржиться на трохи давніший звіт Ганни Маляр (заступниця міністра оборони) про дотримання т.зв. "золотої години" для евакуації (якщо пораненого доставити швидко в лікарню, то відсоток тих, хто вижив, підвищується до 90):
"А тепер згадайте евакуацію, яка тривала 8 годин. Можливо тоді 8 «золотих годин»? Чи можемо ми цим пишатися? Ні, не можемо, але ми не можемо на це якось зараз вплинути. Ми можемо максимум намагатися скоротити до 2-3 години, але одну годину ми зараз забезпечити не можемо.
Ми не можемо надати допомогу за цю «золоту годину» не тому, що ми не хочемо. А тому, що нам це не дозволяють зробити умови. Позиції, ландшафт — це все збільшує кількість часу евакуації. Плюс те, що росіяни застосовують абсолютно всі види зброї: це і «ланцети», і дрони-камікадзе, і хімічна зброя".
"І тому, коли ми, як військові, чуємо ці переможні історії, то думаємо: «Ну я або на якомусь іншому фронті, або всім тут на мене начхати». А людей ці історії розслабляють. Вони думають, що ми вже наступного літа поїдемо у Крим купатися. Це добре, але ви теж маєте щось для цього зробити!"
Не скочуватися у «все пропало», але і не заграватися в перемогу
На запитання про те, якою б мала бути інформаційна політика держави щодо теми війни, Михайлова відповіла:
"У цій інформаційній політиці, мабуть, треба тримати якусь серединку, щоб і не скочуватися у «все пропало, все погано, ми програємо», але і не заграватися в цю перемогу, тому що нам до неї... Нам ще так далеко, що це, мабуть, важко описати. Ну, тобто я її не бачу в найближчій перспективі".