У квітні минулого року з'явилися повідомлення про побиття, жорстоке поводження та невиплату зарплат тисячам кубинських солдатів, які воюють у лавах російських військ проти України. Втомившись від принижень і жорстокого поводження, солдати 428-го полку, що базується в Донецьку, вбила власного командира. Це просте завдання, якщо взяти до уваги багаторічний досвід і військові навички кубинських солдатів, отримані під час участі в конфліктах в Африці, Азії та Латинській Америці.
Згідно з повідомленнями повстанського угруповання "Атеш", після інциденту в Донецьку найманці були перекинуті до Ростова в Росії. Про їхній кінцевий пункт призначення більше нічого не відомо, зазначає The Hill.
Дружній вогонь між кубинськими та російськими солдатами — це історія, яка демонструє ще один великий провал "російської операції" в Україні. Росія залучає найманців з Куби, Малі та союзних країн Африки до війни в України, лояльність яких не може бути гарантована.
Згідно з повідомленням Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 1 травня, непальські найманці дезертирували з російської військової частини 29328 через значні втрати, зловживання з боку командирів та невиплату заробітної плати.
"Росія використовує потребу і відчай, які відчувають на Кубі та в інших країнах. Вона пропонує 2000 доларів на місяць (середньостатистичний кубинець заробляє лише 30-40 доларів на місяць), російське громадянство і 15 днів відпустки кожні 6 місяців. Це приваблива обіцянка, яку Путін виконав лише наполовину, породжуючи дезертирство і невдоволення", — пише газета.
На Кубі панує войовничий режим, тому звинувачення в тому, що кубинські найманці воюють на боці Росії в Україні, не є чимось новим. Від початку свого існування кубинська диктатура відправляла військові загони до таких країн, як Ангола, Ефіопія, Нікарагуа, Гренада, Болівія, Венесуела та багато інших.
Старий військовий союз між Росією і Кубою, здається, ще існує, але не дуже дієвий. Колись війна в Анголі була найбільшою спільною операцією між Кубою і Росією. Але це вже в минулому, вважає The Hill.
Кубинське законодавство фактично забороняє використання найманців. Зокрема, стаття 135 нового Кримінального кодексу Куби говорить, що будь-яка особа, яка бере участь у військовій діяльності на чужій території з метою отримання особистої вигоди, може бути покарана на строк від 20 до 30 років, довічним ув'язненням або навіть смертною карою. Подібне законодавство існує і в Росії. Але кожна країна застосовує ці закони довільно і, звичайно, у власних інтересах.
Хоча питання кубинських найманців виглядає як примітка до агресивної війни Росії в Україні, воно не є другорядним, оскільки створює ще один воєнний злочин і порушення суверенітету України. Сьогодні, як ніколи, Європа і США повинні запровадити санкції проти таких країн, як Куба, які надають людські ресурси й військовий досвід для вчинення злочинів проти людяності в суверенній країні.
Зважаючи на цю ситуацію ясно одне: Росія переживає дві війни й програє обидві. У той час як Україна об'єднано бореться за свою свободу, суверенітет і виживання, Росія бореться за амбіції, владу і колишню славу. На полі бою Україна відплатила росіянам тим, на що вони заслуговують. Очевидно, кубинські найманці іноді роблять так само.
Нагадаємо, що кубинці йдуть на війну проти України, щоб втекти зі своєї країни. Молоді хлопці бачать у службі в російській армії свій найкращий шанс на хороше життя. Але, на жаль, не всі з них добре розуміють, що на них чекає.