Інноваційність і важливість безпілотників у російській війні проти України була обумовлена дефіцитом повітряних сил. У Росії були надзвичайні ВПС, принаймні, на папері, з вагомими можливостями. Але вони виявилися неефективними в Україні.
Про це під час дискусії в Atlantic Council сказав колишній верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Філіп Брідлав. Він вказав на той факт, що ВПС Росії насправді не змогли забезпечити підтримку з повітря для своїх сил на землі. І це наклало свій відбиток.
Україна вступила у війну з меншими ВПС зі скромнішими можливостями. Генерал Брідлав визнав, що цими силами дуже розумно користуються. Втім, це все одно застарілі ВПС.
«Україна, на моє переконання, заслуговує на значно кращі військово-повітряні сили. Але це, знову ж таки, інша тема. Однак, російські удари виявилися проблематичними. Україна продемонструвала стійкість. Світ намагається покарати Росію за її жорстокі і невибіркові далекобійні удари. І ми також стежили пильно за гіпрезвуковими ракетами, які були в російському арсеналі. Але вони майже ніяк не вплинули на ситуацію на полі бою. Їх використали для ударів по великих статичних цілях в тилу. Тож куди все це нас привело?», - підсумував американський військовий.
«Мене дуже сильно здивувало те, як з необхідності, через потребу зупинити атаку на полі бою, через умови в дусі Першої світової війни українці породили буквально свої унікальні ВПС з маленьких безпілотників, фактично куплених з полиць, які були модифіковані так, щоб мати змогу нести зброю. І ці сили виявилися дуже здібними на полі бою. Здатність літати непоміченими і майже непочутими, маневруючи просто над окопами ворога і скидаючи боєприс точно в ці траншеї, стала серйозною проблемою для росіян. Стало зрозуміло, що вони не можуть сховатися від таких менших безпілотників», - сказав Брідлав.
Він також вказав на українських операторів БПЛА, яким за допомогою невеликих модифікованих систем вдається скидати бомби «у відкриті люки бронетехніки». Таким чином, невеликий і дешевий апарат виводить з ладу важку бронетехніку на полі бою.
«Як це буде використано в майбутніх конфліктах? Вочевидь, ми захочемо продовжувати підтримувати більші БПЛА, здатні збирати важливі дані і нести більш потужне і точніше озброєння. Але використання можливостей таких менших БПЛА буде дуже важливим у майбутньому наших ВПС», - переконаний американський генерал.
З ним погодилася науковий співробітник Центру стратегії і безпеки Скоукрофта в Atlantic Council Маргаріта Конаєва, яка додала, що хотіла б наголосити на слові «необхідність». Тому що воно добре описує силу, яка спонукала українську армію поводитися винахідливо і вчитися використовувати цивільні технології для виконання завдань. І саме через гостру необхідність українські солдати так швидко вчаться і опановують нову військову техніку за кордоном і на полі бою.
Вона також додала, що командування і управління грає центральну роль в тому, як армія воює і адаптується до середовища на полі бою, яке змінюється. І як використовуються технології.
«І ми тепер знаємо, що це та сфера, в якій Росія виявилася дуже невмілою. Тож коли виникає можливість і необхідність винаходити інновації на найнижчому рівні, потрібна також відповідна здатність на горі, яка б дозволила такі інновації, таку адаптацію. А також щоб можна було поширити цю інформацію з іншими підрозділами, іншими силами на місцях, щоб вони могли використати її в своїх потребах. Це те, в чому Україна показала себе дуже добре», - сказала вона, відзначивши ефективність обміну інформацією в ланцюгу командування і горизонтально.