Друга хвиля добровольців в один мільйон — реальність чи мрія?

Один мільйон чоловіків готові приєднатися до війська, причому кожен другий — на бойову посаду. Такими є дані вже не нових соцопитування та математичного моделювання, проведених рекрутинговою агенцією Lobby X і редакцією Texty.org відповідно. Але з уточненням: друга хвиля добровольців можлива тільки за умови реформування армії! Цифри свідчать, що замінити виснажених військових є ким, але для формування резерву необхідні системні зміни в процесах мобілізації, навчання та безпосередньо служби.

Проте суспільство не говорить про свій запит максимально публічно, а влада зволікає з реформами та змінами. І що тривалішою буде затримка з реформуванням армії, то довше Україна не матиме «другої хвилі добровольців», яка поступово могла б замінити виснажений особовий склад та істотно посилити позиції Сил оборони.

Нагадаємо коротко про зазначені дослідження, бо тема стає дедалі актуальнішою.

Для кореляції між опитуванням і математичною моделлю було обрано такі критерії респондентів:

• опитування: чоловіки, 25–54 роки, проживання в Україні;
• математична модель: чоловіки мобілізаційного віку, які не мають законних причин уникати служби в армії (бронювання, навчання, проживання за кордоном тощо).

Етапи формування прогнозу:

1. Готовність респондентів служити, зокрема на бойовій посаді.
2. Загальні напрями небажання проходити службу.
3. Конкретні причини уникнення служби в системі армії.
4. Математичне моделювання загальної кількості чоловіків мобілізаційного віку.
5. Проєкція опитування на математичне моделювання.

Готовність проходити службу

Респондентам було поставлено запитання: «Чи в теорії ви готові приєднатися до війська?». Відповіді розподілилися так:

• так, лише за певних умов — 24%;
• цивільна діяльність корисніша для перемоги — 21%;
• ні, не готовий — 17%;
• отримаю повістку — так — 16%;
• маю непридатність — 9%;
• не принесу користі — 6%;
• так, планую — 4%;
• так, уже працюю над цим — 3%.

Людям, які висловили готовність іти служити (сумарно 47% опитаних), поставили запитання: «Чи готові ви, в теорії, служити на бойовій посаді?». Варіант «ні» обрали лише 12% респондентів, 36% — не знають, а от більш як половина опитаних — 52% — надали ствердну відповідь. Тож можна стверджувати, що кожен другий чоловік, готовий приєднатися до війська, розглядає варіант проходження служби безпосередньо на бойових позиціях.

Загальні напрями змін

Наступне запитання ставили респондентам, які за результатами попередніх питань не готові служити взагалі або готові за певних умов — сумарно 68% опитаних.

Відповіді на запитання «Які умови можуть уплинути на ваше схвальне рішення долучитися до Сил оборони» розподілилися так:

• реформи та модернізація армії — 48%;
• реформи уряду — 42%;
• впевненість, що служба буде корисною для перемоги — 40%;
• втрата користі від цивільної діяльності задля перемоги — 28%;
• істотне зростання підтримки союзників — 27%;
• нічого не вплине — 22%;
• значне збільшення грошового забезпечення військових — 19%;
• вступ у війну військ союзників — 13%;
• інше — 8%;
• великі перемоги ЗСУ та звільнення територій — 5%.

Як бачимо, найбільший запит суспільства стосується саме реформування та модернізації армії і перевищує такі мотиваційні чинники, як грошове забезпечення чи збільшення підтримки.

Які реформи необхідні армії для покращення мобілізації

Для конкретизації запиту на реформи респондентам було поставлено запитання: «Які зміни в армії, на вашу думку, можуть позитивно вплинути на готовність і бажання людей долучитися до лав Сил оборони?». Результати такі:

• механізм звільнень некомпетентних командирів — 63%;
• якісне навчання новобранців — 58%;
• можливість обрати посаду та підрозділ — 58%;
• достатній відпочинок і ротації — 56%;
• отримання технологій для протидії КАБам, авіації тощо — 53%;
• гарантована служба на обраній посаді — 53%;
• фіксований термін служби — 51%;
• якісна підготовка командирів — 46%;
• осучаснення підходів до ухвалення рішень щодо операцій — 46%;
• кар’єрне зростання тих, хто в пріоритеті береже життя особового складу — 38%;
• забезпечення механізму переведень — 34%;
• збільшення грошового забезпечення військових — 34%;
• оптимізація штату генералітету — 24%;
• інше — 5%.

Вочевидь, найбільший запит — на компетентність командирів, якісне навчання, вибір місця служби, ротацію та фіксований термін служби. Водночас грошове забезпечення чи оптимізація штату виявилися значно слабшими мотиваційними чинниками.

Скільки в Україні мобілізаційного резерву — математичне моделювання

Щоб дізнатися кількість чоловіків, яких може бути залучено до служби, від загального мобілізаційного резерву чоловіків 18–59 років віднімемо категорії, які не підлягають мобілізації: наприклад, студенти, заброньовані, доглядальники, втікачі за кордон тощо.

Позаяк кількість перерахованих вище категорій достеменно невідома, було використано метод математичного моделювання, що дає змогу вирахувати приблизний мобілізаційний резерв, спираючись навіть на ненадійні дані. Для розрахунку використовувалися діапазони значень. Наприклад, загальна кількість чоловіків — 9–11 мільйонів, із них виїхало за кордон 300–600 тисяч. У підсумку отримано не точну цифру, а розподіл імовірностей.

Модель Squiggle працює шляхом багаторазового моделювання ситуації із зіставленням усіх можливих даних різних категорій. Щоразу на виході отримуються різні значення і наприкінці розподіляються у вигляді кривої. Отже, врахувавши можливі діапазони за кількістю чоловіків та кількістю різних категорій, які не підлягають мобілізації, математична модель видала такі значення:

• дуже малоймовірно, що мобілізаційний резерв буде менший за 2,8 мільйона (5%);
• дуже малоймовірно, що мобрезерв перевищить 4,9 мільйона (95%);
• mean (3,9 мільйона) — середнє значення, якщо брати багато різних вхідних даних, то в середньому вони даватимуть цю цифру.

Тобто в 90% випадків реальне значення становить 2,8–4,9 мільйона мобілізаційного резерву.

Друга хвиля добровольців серед мобілізаційного резерву

Спроєктувавши результати опитування на результат математичного моделювання, можна спрогнозувати, яка кількість чоловіків мобілізаційного віку потенційно може бути готова добровільно приєднатися до армії в разі проведення якісних реформ.

Найменший показник загальної кількості мобілізаційного резерву, отриманий після математичного моделювання, — 2,8 мільйона.

Відповідно до опитування:

• 68% готові приєднатися до армії за певних умов: 68% від 2,8 мільйона = 1,9 мільйона;
• 48% із них готові приєднатися до війська за умови реформування армії: 48% від 1,9 мільйона — 914 тисяч;
• 52% із них розглядають службу безпосередньо на бойовій посаді: 52% від 914 тисяч = 475 тисяч.

Відповідно до даних, отриманих шляхом проєкції, за умови реформ в армії, що включатимуть якісну підготовку, гарантію компетентності командирів, вибір посади, вчасні ротації та фіксований термін служби, в Україні потенційно може бути «друга хвиля добровольців» у кількості близько 1 мільйона осіб, із яких кожен другий готовий служити на бойовій посаді!

Згідно з даними з відкритих джерел, орієнтовна чисельність Сил оборони — 880 тисяч — 1 мільйон осіб, що практично дорівнює кількості майже 1 мільйон чоловіків, готових добровільно приєднатися до боротьби за умови впровадження реформ.

Такий «наплив» людей до війська забезпечив би істотне нарощування потужності Сил оборони, можливість тривалих ротацій, вчасне надання відпусток. А повернення військових із фронту після фіксованого терміну служби формувало б як позитивний образ ветерана, який виконав свій обов’язок перед країною та повернувся до цивільного життя, так і резерв із бойовим досвідом. Але…