Над лінією фронту в Україні у небі патрулює так багато безпілотників, які полюють за будь-якими ознаками руху, що українські та російські війська майже не мають можливості пересуватися полем бою непоміченими і не бути підірваними, пише у своєму матеріалі Washington Post.
«Виконуючи завдання, люди кидаються з одного окопу в інший, сподіваючись, що пілоти, які керують ворожими безпілотниками над головою, будуть недостатньо кваліфіковані, щоб знайти їх. Натомість досвідчені оператори безпілотників, чиї навички на фронті уже відточені, можуть переслідувати одного-єдиного піхотинця на смерть, пірнаючи за ним в укриття і окопи», - пише видання.
«Зростання чисельності малих безпілотників в Україні перетворило територію по обидва боки фронту, яку зазвичай називають «сірою зоною», на «зону смерті», - розповів командир підрозділу безпілотників «Код 9.2» у складі 92-ї бригади Збройних сил України Олександр Настенко. За його словами, ті, хто наважується пересуватися вдень чи вночі під пильним оком ворожих безпілотників, «одразу ж гинуть».
Видання зазначає, що дешеві безпілотники, які українці взяли на озброєння, трансформували сучасну війну і спочатку дали українським військам перевагу на полі бою, де росіяни постійно переважають за чисельністю та озброєнням. Але росіяни швидко зорієнтувалися і почали масово виробляти власні БПЛА.
Наслідком цього став надлишок одноразових смертоносних дронів і пристроїв радіоелектронної боротьби, відомих як «глушилки», що перешкоджають їхнім польотам.
«Те, що ми спостерігаємо зараз, - це бліцкриг війни безпілотників», - вважає керівник апарату BRINC Drones, компанії, що базується в Сіетлі і надсилає обладнання в Україну Ендрю Коте.
Він зазначив, що безпілотники в Україні так само змінюють правила гри, як танки у Першій світовій війні: «Це досить патова ситуація, тому що якщо ви знаходитесь на відкритій місцевості, на вас будуть полювати».
Технологічний прогрес, ймовірно, врятував життя, тому що пілоти безпілотників можуть працювати трохи далі від нульової лінії, ніж традиційна піхота. Але насиченість простору дронами, багато з яких оснащені тепловізорами, також звузила простір, де війська можуть безпечно пересуватися непоміченими, що призвело до великих втрат і в останні місяці значною мірою завадило будь-якій із сторін здійснити серйозний прорив.
Ці умови - в поєднанні з широким розповсюдженням мінних полів, нестачею боєприпасів і солдатів - зараз роблять практично неможливим для України відвоювати території, як це було у 2022 році.
Україна значною мірою покладатиметься на безпілотники, щоб ускладнити просування росіян вперед. Зокрема, у планах на 2024 рік є виготовлення понад мільйона безпілотників на тлі масштабного виробництва дронів у Росії, та сподівання, що це завадить подальшим успіхам ворога.
Це завдання стає ще більш нагальним, оскільки у Києва швидко закінчуються боєприпаси для артилерії та протиповітряної оборони, надані західними партнерами, в тому числі Сполученими Штатами, оскільки в Конгресі США вже кілька місяців блокують пакет допомоги Україні.
І якщо на початку російського вторгнення українські війська покладалися на артилерію для знищення важливих цілей і зупинки російського наступу, то гостра нестача 155-мм снарядів зараз означає, що навіть якщо безпілотники виявлять десятки цілей, лише деякі з них будуть атаковані.
Українські заводи виробляють широкий спектр моделей безпілотників, в тому числі для нанесення ударів по території Росії, а цивільні волонтери будують БПЛА самостійно, слідуючи інструкціям на YouTube. Однак за словами міністра цифрових технологій Михайла Федорова, попит на безпілотники перевищує пропозицію.
«Навіть якщо ми задовольнимо всі потреби, які формально існують зараз ... завтра з'явиться ще 10 компаній, що займаються ударними безпілотниками, які також вироблятимуть безпілотники», - сказав він.
Велика кількість безпілотників означає, що поле бою «майже прозоре з обох сторін», - каже боєць із позивним Непал.
І хоча апарати досить дешеві у виготовленні, вони є настільки стратегічно цінними, що Непал проводить години за робочим столом, ремонтуючи захоплені у росіян дрони або лагодячи свої власні, сподіваючись, що їх можна буде знову використовувати
Системи глушіння, які перебивають частоти безпілотників і перетворюють екрани пілотів на статичні, роблять місії ще складнішими. Іноді, за словами Непала, йому доводиться вражати цілі, «будучи майже сліпим».
Крім глушіння сигналу, війська мало що можуть зробити, щоб захиститися від безпілотника. Непал часто спостерігає, як російські солдати, озброєні автоматами, намагаються врятувати своє життя, збиваючи його начинені вибухівкою дрони до того, як вони в них вріжуться.
Командир Непала, 32-річний Фокс, зазначає, що безперервні польоти російських безпілотників означають, що «все в небезпеці». Минулої осені його війська могли вільно літати на своїх безпілотниках, знищуючи російські цілі. Тепер, через перешкоди, вони часто не можуть пролетіти більше однієї милі, перш ніж їхні екрани стають сірими.
Станіслав, який керує підрозділом безпілотників на сході України, каже, що в 10-кілометровому радіусі, який контролює його бригада та частково охоплюють ще дві інші, може бути 100 розвідувальних і ударних безпілотників, які літають туди-сюди.
«Найскладніше з'ясувати, чи це українські, чи російські безпілотники, - сказав Станіслав. «Коли ти бачиш 10 безпілотників у небі, неможливо зрозуміти, чи це наш дрон повертається після розвідки на контрольованій Росією території, чи це їхній безпілотник, який летить на розвідку або атакує територію, контрольовану Україною».
У свою чергу Фокс зазначає, що росіяни добре розуміють цінність дронів для України, тому додатково обстрілюють операторів БПЛА із «Градів» чи скидає авіабомби.