UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ізольований та обкладений санкціями Кремль болісно сприймає зустрічі України та Китаю

Росія хоче, щоб Китай ігнорував зусилля України.

Для Москви важливо, щоб Китаю на саміті не було: навіть таку умовну дипломатичну перемогу вона не хотіла б подарувати Києву. Про це йдеться у статті експерта з питань Східної Азії, магістра зовнішньої політики, асоційованого старшого аналітика Центру «Нова Європа» Наталії Бутирської «Чому для України важлива участь Китаю у саміті світу?» на сайті ZN.UA.

Читайте також: Україна винесе на Саміт миру три питання – Зеленський

Саме тому спочатку Сергєй Лавров, який відвідав Пекін слідом за канцлером Шольцем та держсекретарем Блінкеном, а потім Владімір Путін, який здійснив візит до Китаю одразу після повернення Сі Цзіньпіна з європейського турне, доклали багато зусиль, щоб нівелювати значущість саміту та запобігти участі КНР. Вочевидь, переживаючи, щоб Заходу вдалося змінити позицію Пекіна.

Читайте також: Саміт миру: чому для Офісу президента важливо домогтися приїзду китайської делегації

Офіційно Китай зазначає, що «підтримує проведення у належний час міжнародної конференції, визнаної як Росією, так і Україною, яка забезпечить однакову участь усіх сторін та справедливе обговорення всіх мирних планів». Ця позиція прозвучала як результат візиту спеціального представника з питань Євразії Лі Хуея до Києва, Москви та деяких європейських держав, під час якого він намагався переконати українських та європейських партнерів у необхідності залучити Москву до переговорного процесу.

Читайте також: ЗСУ збили восьмий за місяць ворожий Су-25 – військовий

Далі це почали використовувати у всіх офіційних формулюваннях, зокрема й під час викладу позиції щодо «української кризи» Сі Цзіньпін у європейському турне. Деяким чином, це є відповіддю Китаю на запрошення взяти участь у саміті.

Раніше ми писали про те, що Китай завершив дводенні військові навчання навколо Тайваню, під час яких він імітував атаки бомбардувальників та відпрацьовував абордаж кораблів. У Міноборони Тайваню підрахували, що Пекін задіяв понад 60 літаків та близько трьох десятків кораблів.