Європейські лідери, які мобілізують підтримку для Києва, заявляють, що вони працюють над захистом демократичної країни, охороною міжнародного права та протидією російській агресії. Але є й інша мотивація, яка корениться у власних інтересах: Європа вважає, що угода на користь Москви загрожує розширенням війни, яка може охопити весь континент, пише WSJ.
У Росії є можливість вийти з мирних переговорів зі значно розширеними військовими виробничими потужностями, впевненою у своїй здатності перекроїти кордони силою і вважаючи НАТО слабкою організацією.
Європейські столиці, які відчувають брак коштів, побоюються, що їм не залишиться іншого вибору, окрім як значно збільшити військові витрати й оборонну підготовку, сподіваючись зберегти свою стримувальну силу.
Президент США Дональд Трамп і його команда хочуть швидкого врегулювання війни РФ проти України. Для Європи, як і для України, погана мирна угода, яка залишає Київ слабким і вразливим, гірша за відсутність угоди взагалі.
“Майбутнє України тісно пов'язане з нашим власним. Якщо ми не зможемо досягти тривалого і справедливого миру для України, ми також не матимемо жодних гарантій для власної безпеки”, — заявив у вівторок, 16 грудня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Розбіжності в позиціях трансатлантичних партнерів свідчать про більш фундаментальний розрив. Адміністрація Трампа прагне, щоб США і Європа налагодили відносини з Москвою заради того, що Вашингтон називає “стратегічною стабільністю з Росією”. Білий дім заявляє, що це зменшить ризик розширення війни. Представники адміністрації Трампа також бачать потенційні можливості для бізнесу з РФ.
Європа й Україна дотримуються протилежної думки. Вони вважають Росію довгостроковою загрозою і переконані, що будь-яка довіра має бути заслужена і перевірена, а до того часу Москву необхідно стримувати.
Москва звинуватила європейців і США за адміністрації Джо Байдена, у веденні проти РФ опосередкованої війни шляхом підтримки України. Російський диктатор Владімір Путін нещодавно попередив: якщо Європа прагне війни, то РФ готова до неї. Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що стратегія союзників Києва полягає в тому, щоб “воювати до останнього українця”, а не швидко досягти угоди. Однак Кремль не прийняв мирну пропозицію США, і не демонструє жодних натяків на намір припинити війну.
Протягом останніх місяців суперечливі погляди Заходу були очевидними під час мирних переговорів під егідою Америки й навколо них. Розбіжності неодноразово ускладнювали й без того нестабільні відносини між Європою та Вашингтоном.
В опублікованій цього місяця оновленій Стратегії національної безпеки США звинувачують європейців у “нереалістичних очікуваннях” щодо війни. За кілька днів до оприлюднення цього документа європейські лідери застерегли президента України Володимира Зеленського, щоб він не погоджувався на значні поступки в переговорах із США, не узгодивши деталі того, що Вашингтон запропонує, якщо Росія порушить мирну угоду і знову нападе на Україну.
“Ми хочемо миру. Але не миру, який насправді є капітуляцією”, — заявив минулого місяця президент Франції Еммануель Макрон. Він описав такий мир як угоду, що “дає Росії повну свободу продовжувати йти далі” та ставити під загрозу Європу.
Нещодавнє опитування 500 європейських фахівців з безпеки визнало “перемир'я, вигідне Росії в її війні проти України”, одним із двох головних ризиків для Європейського Союзу наступного року. Іншим ризиком є гібридна війна або війна в сірій зоні, яку, як раніше заявляли багато чиновників, Росія вже веде проти Європи.
“Безпеці ЄС безпосередньо загрожує мирна угода, яка закріпить територіальні здобутки Москви, винагородить агресію та підірве довгострокову життєздатність України як суверенної, демократичної держави. “Російський мир” також сигналізуватиме, що ЄС не може формувати власне безпекове середовище або стримувати майбутні загрози з боку Росії”, — йдеться у звіті щодо опитування, складеному Університетом Європейського Союзу, дослідницькою установою ЄС.
“Уявіть собі, що Путін досягнув своєї мети. Україна під тиском російської окупації, його війська тиснуть на довший кордон з НАТО, і значно зростає ризик збройного нападу на нас”, — такий сценарій окреслив генеральний секретар НАТО Марк Рютте минулого тижня.
Він зазначив, що НАТО доведеться суттєво посилити свою присутність поблизу кордонів з Росією і зіткнутися з фінансово болючим прискоренням військових витрат, що перевищуватиме вже заплановане збільшення видатків на оборону.
“Тож не забуваймо. Безпека України — це наша безпека”, — додав Рютте.
Зараз, після двох днів переговорів у Берліні, що включали вісім годин переговорів між Зеленським і посланцями Трампа, з'являються контури мирної угоди, яка може заспокоїти побоювання України та Європи.
США взяли на себе чіткіше зобов'язання підтримати європейські гарантії безпеки для України, також Трамп висловив готовність домогтися підтримки Конгресом США ролі Вашингтона. Однак найбільша перешкода — питання контролю над територією, залишається невирішеною.
Європейці протягом місяців працювали над тим, щоб відвернути Вашингтон від мирних пропозицій, які вони вважають занадто вигідними для Росії. Європейські лідери нещодавно приєдналися до України у відхиленні заклику Білого дому до Києва вивести війська з добре укріпленої території, яку українські сили утримують на Донбасі, побоюючись, що отримання Росією цих територій полегшить майбутнє вторгнення РФ.
Цього тижня уряди країн ЄС зіткнуться з найбільшим випробуванням — чи готові вони нести витрати на підтримку України.
ЄС на невизначений термін заморозив російські активи, які зберігаються на його території, щоб запобігти поверненню грошей до Росії, якщо Москва не погодиться виплатити Україні репарації. Адміністрація Трампа тим часом хоче використати ці кошти частково для російсько-американських економічних проєктів.
У четвер, 18 грудня, лідери ЄС зберуться в Брюсселі, щоб вирішити, чи використовувати російські активи для фінансування позики Україні на $105 мільярдів, спрямованої на покриття двох третин бюджету Києва та військових потреб на наступні два роки. Без цієї позики Україна, за прогнозами, до весни може залишитися без грошей, що значно обмежить її можливості в будь-яких мирних переговорах.
Трамп припинив майже всю фінансову підтримку України з боку США, тому рішення Європи має критичне значення. Альтернативні варіанти фінансування виглядають безрадісними.
“Якщо зброя стихне, ці кошти будуть мати вирішальне значення для відновлення зруйнованої війною економіки й вирішення післявоєнних проблем країни. Якщо Путін відхилить угоду і продовжить вторгнення, ці кошти допоможуть підтримати самооборону України”, — каже старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Яна Кобзова.
Незалежно від результату мирних переговорів, за її словами, використання заморожених активів є “інвестицією в безпеку України та Європи”.
ZN.UA ознайомилося з чотирма документами, що входять до пакета породжених росіянами “американських пропозицій”. Мирний план США аналізувала редакторка міжнародного відділу ZN.UA Тетяна Силіна в статті “Новий” “мирний план Трампа”: до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів”.