Директор ЦРУ Вільям Бернс таємно відвідав Київ на початку червня. Українська влада розкрила йому амбітну стратегію повернення тимчасово окупованих територій і початку переговорів про припинення вогню з Москвою до кінця року. Про це повідомляє The Washington Post, посилаючись на джерела.
Поїздка Бернса, про яку раніше не повідомлялося, включала зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та вищим керівництвом української розвідки. Візит відбувся у критичний момент війни, коли українські сили намагаються отримати перевагу в довгоочікуваному контрнаступі, але ще не розгорнули більшість своїх штурмових бригад, підготовлених і оснащених на Заході.
"Директор Бернс нещодавно відвідав Україну, як він робить це регулярно з початку російської агресії більше року тому", - сказав американський чиновник на умовах анонімності.
Його метою було підтвердити прихильність адміністрації президента США Джо Байдена до обміну розвідувальними даними, які допоможуть Україні захистити себе, додав чиновник.
Публічно українські посадовці висловлювали розчарування з приводу критики темпів контрнаступу. Але в приватних розмовах військові планувальники в Києві висловили Бернсу впевненість у тому, що мають намір звільнити значну частину території до осені, перемістити артилерію і ракетні системи до лінії розмежування з Кримом, просунутися далі на схід України, а потім розпочати переговори з Москвою вперше після того, як перемовини зірвалися в березні минулого року.
"Росія піде на переговори лише тоді, коли відчує загрозу", - сказав один високопоставлений український чиновник.
Чи зможе Україна виконати ці плани в такі стислі терміни, покаже час. ЦРУ відмовилося від коментарів про оцінку Бернса щодо перспектив контрнаступу.
Поїздка Бернса відбулася якраз напередодні заколоту ватажка вагнерівців Євгєнія Прігожина проти російського оборонного відомства. Хоча американська розвідка ще в середині червня очікувала, що Прігожин готував якийсь збройний напад, ці дані не обговорювалися під час зустрічей із Зеленським та іншими українськими чиновниками.
Представники адміністрації Байдена неодноразово підкреслювали, що Вашингтон і Київ не мають нічого спільного з невдалим маршем “Вагнера” на Москву. Бернс навіть зателефонував своєму російському колезі Сєргєю Наришкіну після події і підкреслив, що Сполучені Штати жодним чином не причетні до цього, повідомляло Wall Street Journal.
Зеленський і його військове командування перебувають під потужним тиском з боку західних країн, які надали Києву масштабну допомогу напередодні контрнаступу. Українські війська і бронетехніка долають мінні поля і укріплені траншеї на широкій відкритій місцевості. Складна місцевість зробила їх вразливими до російських авіаударів і ракетних атак.
Зеленський визнав, що контрнаступ відбувається "повільніше, ніж хотілося б", а офіційні особи підтвердили знищення деяких наданих Заходом танків Leopard 2 і бойових машин Bradley.
Але міністр оборони України Олексій Резніков відкинув заяви скептиків, заявивши, що "головна подія" ще попереду, а головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний закликав набратися терпіння, заявивши, що наступ ведеться настільки старанно, наскільки це можливо.
Військові аналітики кажуть, що мета України - примусити РФ до переговорів, амбітна, враховуючи укріплену оборону Росії, але вони не виключають такої можливості.
Готуючись до осені, Зеленський і його помічники почали думати про те, як Київ може досягнути припинення бойових дій на умовах, прийнятних для українського народу та РФ.
В ідеальному сценарії, якому надає перевагу Київ, Україна отримає важелі впливу на Росію, просунувши війська і потужне озброєння до лінії розмежування з Кримом, взявши “в заручники” півострів, на якому базується цінний для Росії Чорноморський флот.
Погодившись не захоплювати Крим силою, Київ вимагатиме від Росії прийняти будь-які гарантії безпеки, які Україна може отримати від Заходу.
Уряд Зеленського наполегливо вимагав від США і Європи взяти на себе тверді зобов'язання щодо вступу України до НАТО і ЄС, але американські і західноєвропейські уряди залишаються холодними до цієї ідеї і більше зацікавлені в обіцянках довгострокової допомоги у сфері безпеки, ніж у розширенні НАТО, що “загрожує прямим конфліктом з Росією”.
Така нерішучість розчарувала Польщу і країни Балтії, які з нетерпінням чекають саміту НАТО в Литві наступного місяця, під час якого Захід має намір надати Україні "дуже потужний пакет допомоги". Сильні розбіжності щодо цього пакету загрожують створити враження роз'єднаності на саміті.
Але в той час як американські та українські офіційні особи розходяться в думках щодо членства України в НАТО, що існує широка згода щодо цілей контрнаступу Києва.
"США погоджуються з тим, що Україна повинна вступити в переговори з сильної позиції. США задоволені тим, що наше командування не робить дурниць, зберігає солдатів і техніку. Підтримка сильна, і це підвищує нашу мотивацію”, - сказав високопоставлений український чиновник.
Тим не менш, ознак напруги багато. У той час як американські військові лідери хочуть, щоб Україна прискорила свій наступ, Залужний почав висловлювати невдоволення тим, що Захід недостатньо швидко відправляє боєприпаси і винищувачі на поле бою.
Обережний підхід України в перші дні контрнаступу є ознакою виклику, який чекає на неї попереду, вважають аналітики. За їхніми словами, проблема в тому, що Росія встановила велику кількість мін, як перед головною лінією оборони, так і за нею. Навіть якщо Україні вдасться досягти прориву, все одно знадобиться час, щоб його використати. Це може зайняти тижні чи навіть місяці.
Нещодавно глава ГУР України Кирило Буданов заявив, що вірить в деокупацію України цього року. Своєю чергою президент Володимир Зеленський припустив сценарій минулорічних осінніх операцій для сьогоднішнього контрнаступу, нагадавши, що тоді спершу всім здавалося, що просування відбувається повільно, проте ЗСУ неочікувано пішли вперед в якийсь момент. Утім слід розуміти, що щільне замінування 200 тисяч квадратних кілометрів території та постійні артобстріли – те, що сповільнює роботу українських захисників.