Україна перебуває на порозі того, що цілком може виявитися однією з двох ключових битв війни, яку розв’язала проти неї Росія. Перший – успішна оборонна операція понад рік тому. У Росії був план, але він був погано реалізований — у Києва його "не було", але за допомогою доставленої із Заходу зброї, зокрема протитанкових ракет Javelin і NLAW, Україна здійснила його. Зрештою, надто зухвалі та погано керовані сили Росії українці переграли спритністю, хоробрістю та навичками імпровізації, йдеться в сьогоднішній ранковій статті POLITICO.
Ймовірно, зараз ми перебуваємо на початку другої вирішальної битви, оскільки довгоочікуваний контрнаступ України на сході країни виглядає неминучим — якщо ще не розпочався. Проте чиновники в Києві все ще хвилюються, чи вистачить їм всього необхідного, щоб завдати потужних і глибоких ударів.
Боротьба матиме велику ціну
Президент Зеленський заявив у п’ятницю, що тепер Київ готовий розпочати контрнаступ, але він також намагався пом’якшити очікування, сказавши, що попередня боротьба на полі бою займе деякий час і матиме велику ціну. І на думку декого здавалося, що перші ходи почалися під час написання цієї статті. Український лідер, мабуть, відчуває себе схожим на колишнього президента США Дуайта Ейзенхауера напередодні Дня Д.
День Д — це загальноприйнятий у військовій справі термін, яким позначається день початку військової операції. Найбільш відома операція, яка пов'язана з датою «День Д» — це 6 червня 1944, коли війська західних союзників розпочали операцію «Оверлорд», висадкою повітряного та морського десантів на узбережжя французької Нормандії.
«Очі світу звернені до вас», — написав Ейзенхауер у відомому листі, надісланому військам перед штурмом . «Ми приймемо не менше, ніж повну перемогу! Хай щастить!" Але він також підготував інший на випадок невдачі, попередньо написавши: «Війська, повітря та флот зробили все, що могли хоробрість і відданість обов’язку. Якщо спроба пов’язана з якоюсь провиною, то вона лише моя». Лист так і не довелося відправляти.
Сьогодні, напередодні битви, через 79 років після того, як Ейзенхауер підготував свої послання про день Д, Україна та Росія все ще роблять усе можливе, щоб завадити та ввести одна одну в оману, завдаючи ударів безпілотниками та ракетами як по військових, так і по цивільних цілях.
Невпинні повітряні атаки Росії на Київ протягом останніх чотирьох тижнів — із залученням 400 іранських безпілотників «Шахед» і 114 крилатих ракет — були спрямовані на те, щоб вивести українців з психологічної рівноваги.
Подібним чином Україна робить усе можливе, щоб спричинити безлад для своїх ворогів не лише безпілотниками та обстрілами, але й дедалі сміливішими диверсійними місіями — як у тилу ворога в окупованій Україні, так і всередині Росії — розгортаючи, очевидно, таємних агентів і російських повстанців, згрупованих разом в легіоні «Свобода Росії» та Російському добровольчому корпусі.
Перекинути війну росіянам додому
Вторгнення в Білгородську область на кордоні з Україною показують, наскільки вразливі кордони Росії. Але поряд з транскордонним обстрілом, за яким Шебекіно та Волоконовське вразили сотнями артилерійських снарядів останніми днями, вони також виконують подвійну функцію: повернути війну додому росіянам — так само, як це зробили нещодавні атаки безпілотників на Москву — потенційно також спонукаючи Росію перемістити частину військ, розгорнутих уздовж лінії фронту, щоб стримати довгоочікуваний контрнаступ.
Але, зрештою, як і атаки безпілотників, ракетні удари та артилерійські обстріли, які проводять обидві сторони, вони є лише побічними шоу — хоча й важливими, якщо їм вдасться змусити Росію дивитися неправильно та неправильно оцінити, звідки прийде головний поштовх контрнаступу.
І це питання, на яке Україна робить усе можливе, щоб уникнути відповіді напередодні початку гуркоту гармат.
Україна зараз покладає деякі надії на ознаки того, що в Росії закінчуються артилерійські снаряди; а також вважає, що може використати низький моральний дух Росії та погану координацію командування.
Тим часом Україна також задає собі питання: чи зможе вона вести справді скоординовану загальновійськову війну та не бути надто послідовною чи виснажливою, як це іноді було в минулому? Стикаючись із сильним опором, чи може продовжувати наполягати й не вагатися? І чи достатніми були навчання військ за новими танками, бронетехнікою та іншою технікою, наданими із Заходу?
У своєму посланні за кілька годин до Дня Д Ейзенхауер зазначив: «Обстановка змінилась! Вільні люди світу разом крокують до Перемоги!» І це сьогодні день Д в Україні.