Повітряні сили Збройних сил України в рамках операції на Приазов’ї знищили два важливі російські повітряні судна - літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22. Обидва були стратегічними об’єктами Збройних сил Росії.
А-50
Літаки дальнього радіолокаційного стеження (ДРЛС) А-50 та А-50У (модернізована версія А-50) призначені для супроводження повітряних цілей та координації ударної авіації при наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а також може служити повітряним командним пунктом для винищувачів. Вони дозволяють повітряним силам, які їх використовують, мати перевагу над іншими силами, що розгортають літаки в повітряному просторі.
Так, під час під час ракетної атаки борти радіолокаційного виявлення у повітрі фіксують запуски ППО, що дозволяє визначити розташування систем та під час наступної серії пусків обійти системи протиповітряної оборони, або уразити їх.
На озброєнні російських військово-космічних сил станом на 2010 рік перебувало 26 повітряних суден ДРЛС. Точна кількість боєздатних А-50 на даний момент невідома, однак вона нижча, аніж число наявних бортів. За даними моніторингової групи «Бєларускі Гаюн», на початок 2023 року російські ВКС мали на озброєнні 9 таких літаків.
Вартість одного такого судна близько 330 мільйонів доларів.
А-50 був створений на базі військово-транспортного літака Іл-76 на заміну старого літака ДРЛС Ту-126. До нового літака додали радіотехнічний комплекс «Джміль», який є основою радіолокаційного дозору та наведення А-50.
ДРЛО А-50 має кілька модифікацій:
- А-50М – з модернізованим комплексом Джміль-М.
- А-50І – російсько-ізраїльська модифікація А-50.
- А-50ЕІ – експортний варіант для ВПС Індії.
- А-50У – варіанти модернізації серійних літаків А-50 (випробування завершили у 2009 році).
Функціонал літаків ДРЛО А-50:
- Виявлення та супровід повітряних цілей та кораблів.
- Оповіщення командних пунктів та автоматизованих систем управління про повітряну та надводну обстановку;
- Управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі;
- Організація повітряного командного пункту.
Технічні характеристики:
- Довжина: 48,27 м;
- Розмах крила: 50,5 м;
- Висота: 14,8 м;
- Площа крила: 300 м²;
- Злітна вага: 190 000 кг;
- Об’єм палива: 109 480 л.
- Льотні характеристики:
- Крейсерська швидкість: 800 км/год;
- Практична дальність: 7500 км;
- Довжина розбігу: 1540 м;
- Довжина пробігу: 1050 м;
- Тривалість польоту: 9,3 год;
- Тягоозброєність : 0,34 кгс/кг.
Радіолокаційна станція А-50 здатна виявити повітряні цілі на дальності:
- бомбардувальники: до 650 км
- винищувачі: 300 км
- крилаті ракети: 215 км
Екіпаж ДРЛС А-50 складає п’ять осіб, а також десять осіб тактичного екіпажу. При цьому Екіпаж літака А-50 - це дуже рідкісний вид фахівців, оскільки мало людей вміє працювати на такому устаткуванні.
Один із А-50 був уражений дронами у лютому 2023 року на аеродромі «Мачулищі» у Білорусі. Насамперед пошкоджень зазнала радіолокаційна антена. Організаторами диверсії називають білоруських партизанів, які після інциденту втекли з країни за кордон. ЗСУ свою причетність до інциденту не підтверджувало. Згодом літак евакуювали до Росії, але він потребував складного ремонту.
Іл-22М
Літак Іл-22М є повітряним командним пунктом, з якого можна керувати військами під час бойових дій. Оскільки цей пункт перебуває в повітрі, його неможливо вразити оперативно-тактичними ракетами. Також його ще часто називали ПЗПУ — «повітряний захищений пункт управління», оскільки на ньому є стійкі до впливів засобів радіоелектронної боротьби канали зв’язку.
Також літак може забезпечувати надійну комунікацію із бойовими частинами на землі, особливо з фронтовою авіацією, яка літає на невеликій висоті, що ускладнює зв’язок.
Іл-22 був створений у 1970-х роках на базі цивільного авіалайнера Іл-18. Під час переобладнання з літаків видалили пасажирський салон та встановили спеціальну апаратуру з робочими місцями для командного складу. З 1970-х років випустили чи обладнали близько трьох десятків Іл-22, які час від часу модернізовували.
Після розпаду СРСР частину літаків отримали Казахстан, Білорусь, Молдова і Україна. В Україні Іл-22М порізали на брухт. Більшість бортів залишилося у Росії.
За даними довідника Military Balance 2022, на початку широкомасштабного вторгнення у Росії було 12 літаків Іл-22М та 10 Іл-22 (старішої модифікації).
П’ять Іл-22М планували модернізувати упродовж 2019-2021 рр., але наскільки були реалізовані ці плани – точних даних немає. Нова апаратура, встановлена на літаках, мала б забезпечити швидкісний захищений обмін інформацією в режимі реального часу. Конкретний склад цієї апаратури зі зрозумілих причин не оприлюднювався. Група бойового управління на борту такого ПКП могла б здійснювати керівництво міжвидовим угрупованням військ.
Щонайменше один літак постраждав під час бойових дій у квітні 2022 року від близьких вибухів двох ракет ЗРК «Бук». Літак зміг повернутися на базу, але про його подальшу долю нічого не відомо.
Ще один Іл-22 був збитий вагнерівцями під час їхнього «походу на Москву» у червні 2023 року. Тоді збитий Іл-22М виконував функції ретрансляції радіосигналу, працюючи як висотна антена, що зв'язувала наземний командний пункт і бойові частини.
Загалом збитий Іл-22М має такі характеристики:
- Розмах крила: 37,42 м
- Довжина літака: 35,90 м
- Висота літака: 10,17 м
- Площа крила: 140,0 кв. м
- Маса: порожнього літака – 35000 кг, максимальна злітна – 64000 кг.
- Внутрішнє паливо: 22 700 літрів + 7 300 літрів опціонально в баках на кінцях крил
- Тип двигуна: 4 ТВД Прогрес (Івченко) АІ-20М
- Потужність: 4 х 4252 к.с.
- Максимальна швидкість: 685 км/год
- Крейсерська швидкість: 625 км/год
- Практична дальність: 6500 км
- Дальність дії: 3700 км
- Практична стеля: 10000 м
- Корисне навантаження: 13500 кг вантажу
На разі російське Міністерство оборони ніяк не коментувало повідомлень щодо ураження ПС ЗСУ Іл-22 та А-50, а прессекретар президента РФ Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що в Кремлі нічого не знають про ураження.
Остаточна доля літаків також достеменно поки що не відомо. Відомо, що Іл-22М після ураження намагався сісти в Анапі, для чого запросив швидкі та пожежні. Що стосується А-50 ЗСУ, то після удару він перестав виходити на зв'язок, а згодом пілот російського Су-30 Росії виявив пожежу і падіння невстановленого повітряного судна.