Порівняння президента Росії Владіміра Путіна з нацистським фюрером Адольфом Гітлером стали все більш поширеними після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Як сказав президент Атлантичної ради Фредерік Кемпе: «Існує багато відмінностей між тим часом [1930-ми роками] і сьогоднішнім днем, але не можна не помічати вражаючої схожості».
«Дійсно, не варто. Тому питання про те, чи виправдані порівняння з нацистською Німеччиною, варто розглядати більш систематично, особливо з огляду на те, що Путін постійно звинувачує «київський режим» у нацизмі. Ми знаємо, що не варто погоджуватися з абсурдними стандартами Путіна щодо того, що є нацизмом, але оскільки саме він відкрив цю банку з хробаками, ми маємо повне право запитати, чи заслуговує путінський режим на нацистський ярлик. А це означає виокремити визначальні характеристики системи, яку побудував Гітлер, і запитати, чи схожа система Путіна на гітлерівську, і якщо так, то в якій мірі», – зазначає у колонці для The HILL професор політології Ратгерського університету в Ньюарку Александр Д. Мотиль (фахівець з України, Росії та СРСР, який є автором книг «Кінець імперії: занепад, розпад та відродження імперій» та «Чому імперії відроджуються: Імперський крах та імперське відродження у порівняльній перспективі».
Мотиль зазначає, що нацистська Німеччина мала такі основні риси:
- вона була авторитарною (і, можливо, тоталітарною), патріархальною і неліберальною;
- її очолював самообраний харизматичний лідер, який стверджував, що він всезнаючий, непогрішний, користувався культом особи і був обожнюваний своїми численними послідовниками, які щиро вірили, що він є месією Німеччини;
- вона підтримувала державне втручання в капіталістичну економіку;
- вона мобілізувала населення;
- вона застосовувала насильство проти своїх реальних і уявних внутрішніх ворогів і ховала їх у мережі концентраційних таборів і в'язниць;
- вона підпорядковувала армію партії і таємній поліції;
- вона була ревізіоністською;
- вона прославляла і вела імперіалістичну війну.
У свою чергу, нацистська ідеологія:
- пропагувала месіанство німецької нації та імперії і була заснована на ньому;
- вона претендувала на звільнення трудящих чоловіків і жінок;
- вона підкреслювала єдність і солідарність нації;
- вона визначала одну групу, євреїв, як джерело всього зла;
- вона була расистською.
«Навіть побіжний погляд на ці риси свідчить про те, що путінський режим має неприємно близьку схожість з нацистською Німеччиною, а сам Путін дуже схожий на Гітлера», – зазначає Мотиль.
На думку професора, мобілізація росіян, яку проводить Путін, не зовсім відповідає рівню Гітлера; використання ним домашнього насильства є більш обмеженим (хоча вбивство Алєксєя Навального свідчить про те, що насильство може ось-ось вийти на новий рівень); його мережа каральних установ є меншою, ніж у Гітлера, а прославляння війни є дещо більш стриманим. Ідеологічно путінська Росія є расистською, хоча й не настільки нав'язливо, як нацистська Німеччина, але вона також визначила групу – українців – як джерело всіх російських бід і намагається систематично її знищувати.
«Чи кваліфікують ці подібності путінську Росію як нацистську? Якщо не вимагати ідеальної порівнянності, то відповідь може бути дещо нерішучою, хоча, зрештою, однозначною – «так». Путінська Росія, можливо, не настільки відверто нацистська, як нацистська Німеччина, але вона, безумовно, достатньо нацистська, щоб називатися нацистською державою», – резюмує Мотиль.
Він вважає, що «путінська Росія знаходиться десь між повноцінним фашизмом і повноцінним нацизмом, ймовірно, ближче до останнього, ніж до першого».
«Цей висновок, безсумнівно, занепокоїть багатьох на Заході, обурить Путіна і його прихильників, але він неминуче випливає з наведеного вище контрольного списку. Називати путінську Росію нацистською – це, таким чином, не наклеп чи образа, а виважена оцінка її схожості з нацистською Німеччиною», – вважає профессор.
Чому путінська Росія стала на цей зловісний шлях?
Основні причини, на думку Мотиля, пов'язані з ганебним падінням Радянської імперії та подальшими економічними і політичними негараздами – подіями, які підкреслюють близьку схожість пострадянської Росії з Веймарською Німеччиною.
Як імперська Німеччина, так і Радянська імперія пережили принизливий системний крах і подальші економічні труднощі, політичну поляризацію і широкомасштабну культурну аномію. Веймарська Німеччина і Росія кінця 90-х років звинувачували у своїх бідах демократів, які тоді були при владі, і вітали людину на коні, яка пообіцяла зробити їх знову великими.
І Гітлер, і Путін демонтували демократію і замінили її власними формами персоналістичного, авторитарного правління. Захист своїх покинутих братів в інших постімперських державах становив значну частину їхніх зовнішньополітичних планів. Гітлер «прийшов на допомогу» німцям у Чехословаччині та Австрії. Путін захищав «русскій мір». Як тільки їхня влада була консолідована, вони приступили до вирішення своїх центральних національних питань – євреїв та українців.
Чому важливо, що путінську Росію можна з повним правом назвати нацистською
По-перше, важливо називати речі своїми іменами. Незважаючи на поблажливе ставлення деяких західних політиків до Путіна і його режиму, вони повинні розуміти, що фактично вибачаються за нацизм і повторюють пронацистські позиції Чарльза Ліндберга, Генрі Форда і German American Bund [американська нацистська організація (створена у 1936 році) що виступала за налагодження дружніх відносин із Третім Рейхом та проти вступу США у Другу світову війну].
По-друге, схожість пояснює, чому Путін вперто наполягає на тому, що Україна є нацистською державою. Він не просто повторює радянську практику. Він відволікає увагу від себе на свого смертельного ворога.
По-третє, порівняння з Гітлером підказує, чому очікування мирного завершення війни з Україною є недоречними. Якщо Путін – рідня Гітлеру, ми знаємо, що він скористається будь-яким перемир'ям як перепочинком для переозброєння і відновлення наступу – на Україну, а потім і на точки, розташовані далі на захід і північ.
Нарешті, є потенційно хороші новини. Нацизм зазнав краху, і путінський варіант, швидше за все, піде слідами Гітлера. Великою помилкою Гітлера був напад на СРСР. Помилкою Путіна був напад на Україну і, відповідно, на Захід. Манія величі призвела до того, що обидва вони відкусили більше, ніж змогли проковтнути. Вони програють, тому що рано чи пізно Захід буде змушений відмовитися від ілюзій умиротворення і воювати з Росією. Питання лише в тому, наскільки велика частина Заходу буде знищена в цьому процесі.
Коли у вересні 1939 року Гітлер напав на Польщу, 95% американців висловилися категорично проти оголошення війни Німеччині. Гітлер, безумовно, знав про ці настрої американського суспільства та політикуму. Нацисти й самі почасти доклалися до пропаганди ізоляціонізму в США. В інтересах Третього рейху було переконати американців, що війна в далекій Європі – не їхня війна.
Останні заяви ймовірного наступного президента США Дональда Трампа та його соратників сигналізують про наміри частково відродити політику ізоляціонізму та готовність відмовитися від тісного союзу з Європою. Як повернення Америки до ізоляціонізму може вплинути на самі США, Європу та Україну пояснює Петро Герасименко у статті «Що об’єднує путіна, Гітлера та Трампа?» на ZN.UA.