«Президент» Росії Владімір Путін сповнений рішучості підкорити Україну, роблячи ставку на те, що він зможе пережити західних прихильників Києва і здобути перемогу на полі бою, пише Bloomberg. І це попри незначний прогрес російських окупаційних військ.
У виданні з посиланням на чотири джерела, знайомі з військовою стратегією Кремля зазначили, що Путін підбадьорений новим шестирічним терміном при владі та спробою звинуватити Україну в теракті у «Крокус Сіті Холлі». Тому він налаштований на досягнення своїх військових цілей після того, як попередні дипломатичні контакти зі США наприкінці минулого року закінчилися безрезультатно.
Американські чиновники заявили, що не бачать жодних ознак того, що російський «президент» наприкінці минулого року серйозно ставився до пошуку шляхів припинення бойових дій. У США відкинули ідею переговорів про припинення вогню без участі України.
«Путін, швидше за все, піде на ескалацію зараз. Його мета – перемога», – процитували у виданні голову московського Центру політичної інформації, який надає послуги адміністрації президента РФ, Алєксєя Мухіна.
У Bloomberg зазначили, що Росії не вистачає живої сили, аби зробити вирішальний прорив, а Україна своєю чергою намагається забезпечити свої війська боєприпасами. Тому немає жодних ознак того, що якась із сторін примусить припинити бойові дії найближчим часом. Після так званої перемоги на виборах Путін посилив ракетні обстріли українських міст та заявив, що не зацікавлений давати Україні та її союзникам час на переозброєння, якщо погодиться на паузу в бойових діях.
У виданні зазначили, що Путін бездоказово звинуватив Україну в причетності до нападу на концертний зал 22 березня, в результаті якого є щонайменше 144 загиблих. І це попри те, що відповідальність взяла на себе «Ісламська держава». Та й офіційні особи США стверджують, що відповідальність несе виключно це угруповання. Це викликало припущення, що Кремль, можливо, готує ґрунт для заходів з інтенсифікації війни, включаючи потенційну чергову мобілізацію резервістів, навіть якщо російська економіка воєнного часу вже бореться з нестачею робочої сили.
У Bloomberg нагадали слова російського міністра оборони Сєргєя Шойгу, що Росія планує сформувати дві нові об'єднані армії, 14 дивізій і 16 бригад до кінця цього року. Поки що військові розширюють свої ряди, залучаючи новобранців обіцянками щедрої зарплати, і мають на меті набрати щонайменше 250 тисяч солдатів до 2024 року. Також у виданні навели цитату все того ж Шойгу, що «угруповання російських військ продовжують відтісняти українські формування на захід».
Проте, як додали у виданні, поки що Росія може намагатися здійснити нові великі наступальні операції, аби захопити такі міста, як Харків чи Одесу. Оголошений Путіним план створення буферної зони в Україні для захисту прикордонних регіонів Росії від посилення атак також виглядає нездійсненним без додаткових військ.
Водночас у самій же Росії не всі вірять у їхню здатність захоплення Харкова. Зокрема, у Bloomberg процитували очільника Центру аналізу стратегій і технологій, оборонного аналітичного центру в Москві Руслана Пухова, який заявив наступне: «Я не вірю, що захоплення Харкова можливе. У Кремля недостатньо сил для такого завдання, а місто занадто велике. Для справжнього прориву в цій війні Росії потрібні набагато кращі комунікаційні можливості, набагато більше високоточної зброї і набагато більше людей».
Україна ж як додали в Bloomberg стикається зі своїми власними викликами, які лише зростають. У виданні згадали підписання президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про зниження віку призову на військову службу з 27 до 25 років. У Bloomberg зазначили, що так армія прагне поповнити свої виснажені ряди.
Не зумівши досягти прориву в минулорічному контрнаступі, українські війська зараз борються з дедалі гострішою нестачею боєприпасів, оскільки республіканці в Конгресі США затримують пакет військової допомоги у розмірі 60 мільярдів доларів.
Після захоплення стратегічно важливого східного міста Авдіївки Росія скористалася можливістю для наступу через усю лінію фронту. Поки що вона досягає лише локальних успіхів, хоча Зеленський попередив в інтерв'ю Washington Post минулого тижня, що затримки з американською допомогою означають, що «ми повернемося назад, відступимо, крок за кроком».
Президент Франції Еммануель Макрон спробував підняти ставки, заговоривши про відправку військ в Україну, щоб запобігти перемозі Росії, хоча він зустрів обережну реакцію з боку США та інших ключових європейських союзників.
Міністр оборони США Ллойд Остін минулого місяця попередив, що «на кону виживання України», і пообіцяв продовжувати надавати військову допомогу. Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон заявив в неділю в інтерв'ю Fox News, що законодавці розглянуть пакет допомоги «негайно», хоча він все ще намагається пом'якшити опозицію з боку прихильників жорсткої лінії.
«Якщо це довгострокове питання не вирішиться, на тому шляху, яким зараз йде війна, до осені справи для України почнуть виглядати дуже погано», – сказала телефоном старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир і ексаналітикиня російського військового потенціалу в Міністерстві оборони США Дара Массікот.
Перспектива повернення Дональда Трампа до Білого дому на президентських виборах, зазначили в Bloomberg, також викликає занепокоєння в Україні та Європі, що військова підтримка з боку США може зменшитися.
Минулого місяця речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що Росія де-факто перебуває у стані «війни» в Україні через поглиблення залучення Заходу, хоча Путін офіційно не оголошував бойових дій з моменту віддання наказу про вторгнення в лютому 2022 року. Наразі, за підрахунками Bloomberg, Росія контролює близько п'ятої частини території України, включно з Кримом, який вона анексувала у 2014 році.
Хоча РФ наростила виробництво озброєнь, вона також повторно використовує багато обладнання радянських часів і повільно проїдає запаси озброєнь, які стануть дефіцитними у 2025-2026 роках, згідно з даними аналітичного центру Carnegie's Massicot.
Тим не менш, за словами Мухіна, «Росія готова продовжувати цей конфлікт стільки, скільки буде потрібно».
Останні заяви ймовірного наступного президента США Дональда Трампа та його соратників сигналізують про наміри частково відродити політику ізоляціонізму та готовність відмовитися від тісного союзу з Європою. Як повернення Америки до ізоляціонізму може вплинути на самі США, Європу та Україну пояснює Петро Герасименко у статті «Що об’єднує Путіна, Гітлера та Трампа?» на ZN.UA.