Оскільки Путін переслідував ворогів за кордоном, його співробітники розвідки тепер, схоже, готові переступити межу, якої вони раніше уникали: намагатися вбити цінного для уряду США інформатора на американській землі, пише New York Times.
Таємна операція, спрямована на ліквідацію інформатора ЦРУ в Маямі, який понад десять років тому був високопоставленим чиновником російської розвідки, являла собою нахабне розширення кампанії цілеспрямованих вбивств Путіна. Це також сигналізує про небезпечну низьку точку навіть між розвідувальними службами, які вже давно мають напружену історію.
«Червоні лінії для Путіна давно минули», — сказав Марк Полімеропулос, колишній офіцер ЦРУ, який керував операціями в Європі та Росії. «Він хоче смерті всіх цих хлопців».
За словами трьох колишніх високопоставлених американських чиновників, які на умовах анонімності обговорили аспекти таємної змови, вбивство не вдалось, але наслідки частково переросли у взаємну відплату з боку Сполучених Штатів і Росії. Далі були запроваджені санкції та видворення, в тому числі високопосадовців розвідки в Москві та Вашингтоні.
Ціллю був якійсь Олександр Потєєв, колишній офіцер російської розвідки, який оприлюднив інформацію, яка призвела до багаторічного розслідування ФБР, яке у 2010 році заманило в пастку 11 шпигунів, які жили під глибоким прикриттям у передмістях і містах уздовж східного узбережжя. Вони мали вигадані імена та працювали на звичайних роботах у рамках амбітної спроби Служби зовнішньої розвідки Росії зібрати інформацію та завербувати більше агентів.
Завдяки зусиллям адміністрації Обами перезавантажити відносини було досягнуто угоди, спрямованої на послаблення напруженості: десять з 11 шпигунів були заарештовані та видворені до Росії. В обмін на це Москва звільнила чотирьох російських полонених, у тому числі Сергія В. Скрипаля, колишнього полковника військової розвідки, засудженого у 2006 році за продаж секретів Великобританії.
Замах на вбивство Потєєва розкривається у британському виданні книги «Шпигуни: епічна війна розвідки між Сходом і Заходом», яка буде опублікована видавництвом Little, Brown 29 червня. Книгу написано Колдером Волтоном, дослідником питань національної безпеки та розвідки в Гарварді. The New York Times незалежно підтвердила його роботу і вперше повідомляє про гіркі наслідки операції, включно із заходами помсти, що були вжиті, коли про це стало відомо.
Згідно з книгою Уолтона, кремлівський чиновник стверджував, що кілер чи Меркадер майже напевно полюватиме на Потєєва. Рамон Меркадер, агент Йосипа Сталіна, прослизнув до кабінету Льва Троцького в Мехіко в 1940 році і пробив йому голову льодорубом.
Грунтуючись на інтерв’ю з двома представниками американської розвідки, Волтон дійшов висновку, що операція була початком «сучасного Меркадера», відправленого для вбивства Потєєва.
Росіяни давно використовували вбивць, щоб змусити замовкнути ворогів. За словами колишнього співробітника розвідки, одним із найвідоміших у штаб-квартирі СЗР у Москві є полковник Григорій Майрановський, біохімік, який експериментував зі смертельними отрутами.
У статті також згадується замах на Скрипалів, під час якого було використано нервово-паралітичну речовину для зараження Скрипаля та його доньки, інцидент спричипив хвилю дипломатичних висилок по всьому світу, оскільки Британія заручилася підтримкою своїх союзників у спробі дати рішучу відповідь. Інцидент викликав тривогу в ЦРУ, де офіційні особи стурбовані тим, що колишні шпигуни, які переїхали до Сполучених Штатів, як Потєєв, незабаром стануть цілями.
Путін давно обіцяв покарати Потєєва. Але перш ніж його встигли заарештувати, Потєєв втік до Сполучених Штатів, куди ЦРУ переселило його згідно з дуже секретною програмою, спрямованою на захист колишніх шпигунів. У 2011 році московський суд заочно засудив його до десятків років позбавлення волі.
Здавалося, Потєєв зник, але в один момент російська розвідка направила оперативників до Сполучених Штатів, щоб знайти його, хоча її наміри залишалися незрозумілими. У 2016 році російські ЗМІ повідомили, що він мертвий, що, на думку деяких експертів розвідки, могло бути хитрощами для його "змиву". У реальності, Потєєв був дуже живий, жив у районі Маямі.