Республіканські переговорники повернуться до Білого дому, щоб спробувати завершити переговори щодо ліміту державного боргу, заявив у середу спікер Палати представників Кевін МакКарті, пише Financial Times.
Перемовини тривають за тиждень до вирішального терміну 1 червня. Джанет Єллен, міністерка фінансів США, неодноразово попереджала законодавців, що якщо Конгрес не підвищить верхню межу боргу протягом декількох днів, вже 1 червня федеральний уряд ризикує не виконати свої зобов'язання.
Невизначеність щодо стелі боргу вже спричиняє певний стрес на фінансових ринках.
Інвестори уникають погашення облігацій, що різко знизило ціни на ці цінні папери. На початку травня Міністерство фінансів було змушене продати на аукціоні чотиритижневі облігації з найвищою, ніж будь-коли прибутковістю. Стрес не обмежується борговим ринком. Цього тижня акції впали, причому індекс блакитних фішок S&P 500 і технологічний індекс Nasdaq Composite впали майже на 2%.
«Я вважаю, що це має бути нагадуванням про важливість досягнення своєчасної угоди», — наголосила Єллен, попереджаючи, що на фінансовому ринку можуть виникнути «значні труднощі».
У понеділок МакКкарті зустрівся з Джо Байденом для переговорів, які обидва лідери назвали «продуктивними», після того, як президент США скоротив закордонну поїздку на зустрічі G7 заради переговорів щодо підвищення ліміту боргу.
Будь-яка угода, укладена між Білим домом і республіканцями в Конгресі, має бути схвалена більшістю як у Палаті представників, яку республіканці контролюють з незначною перевагою, так і в Сенаті, який контролюють демократи.
Партії Байдена та МакКарті тиснуть на лідерів для уникнення компромісу. Тим не менш, у середу МакКарті наполягав на тому, що угода можлива, і що він міг би провести її через нижню палату Конгресу.
«Я думаю, що сьогодні ми можемо досягти прогресу. Я сподіваюсь на це», — заявив він.
Найбільш агресивні республіканці відкидають побоювання щодо дефолту та припускають, що казначейство може просто визначити пріоритетність боргових виплат.
Однак Єллен відкинула ці заяви.
«Наші платіжні системи були створені для того, щоб оплачувати наші рахунки, а не вирішувати, які рахунки платити, а які не платити. Як правило, встановлення пріоритетів не є чимось, що є операційно здійсненним. І тому доведеться зробити кілька важких виборів», — наголосила вона.
У новій доповіді Brookings старший науковий співробітник Венді Едельберг попередила про зростання витрат у випадку збереження ринкової напруги через затягування із визначенням боргової межі.
Враховуючи статус ринку казначейських зобов’язань як найбезпечнішої гавані в глобальній фінансовій системі, уряд США отримав вигоду від нижчих витрат на запозичення, ніж в інших країнах, що, за словами Едельберг, призвело до економії відсотків у розмірі понад 750 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття.
«Якщо частина цієї переваги буде втрачена через встановлення ліміту боргу, вартість для платників податків може бути значною», — написала вона разом зі своєю колегою Ноадією Штайнметц-Зільбер.