Колишній президент США Дональд Трамп у суботу переміг ще на двох республіканських праймеріз, перемігши суперницю Ніккі Гейлі в Міссурі і завоювавши залишок делегатів в Мічигані, пише Bloomberg.
Досі Трамп перемагав у кожному праймеріз з великим відривом, що дозволяє йому мати достатню кількість делегатів і до середини березня зафіксувати номінацію на посаду президента від республіканців.
Останні перемоги Трампа віщують неприємності для Гейлі, кандидатки, який кидає виклик Трампу. У вівторок колишній президент виграв перші праймеріз у Мічигані з перевагою у понад 40 відсотків голосів.
Республіканці Мічигану, чиї партійні правила диктували проведення другого конкурсу, провели в суботу партійний з'їзд, на якому розподілили решту 39 делегатів. Трамп переміг, отримавши 1 575 голосів від делегатів на дільницях, порівняно з 36 голосами за Гейлі.
5 березня на виборчу гонку чекає «супервівторок», коли номінаційні конкурси відбудуться у 15 штатах. Гейлі пообіцяла залишатися в гонці до цього часу. Протягом останнього тижня вона продовжувала агітацію і збір коштів після нищівної поразки від Трампа минулої суботи в Південній Кароліні, штаті, де вона двічі була губернатором.
Гейлі вважає, що повинна залишатися в гонці, незважаючи на низькі шанси, щоб дати виборцям вибір, окрім колишнього президента. Вона переконує виборців, що юридичні проблеми Трампа відволікатимуть його від кампанії, що зробить його менш бажаним кандидатом, аби кинути виклик президенту Джо Байдену.
Незважаючи на поразку, Гейлі перевершила очікування опитувань у кількох штатах, де відбулося дострокове голосування. Вона отримала понад 43% голосів у Нью-Гемпширі та майже 40% у своєму рідному штаті Південна Кароліна.
«На наших республіканських праймеріз є величезна кількість виборців, які кажуть, що хочуть альтернативи», — сказала Гейлі минулого тижня.
Як зазначив у коментарі для ZN.UA експосол України в США Олег Шамшур, праймеріз в черговий раз засвідчили, наскільки міцним є контроль Трампа над сучасною Республіканською партією і наскільки високою є його підтримка з боку партійної бази, яка іноді нагадує ставлення членів духовного культу до свого «гуру».