За кілька днів до останньої ескалації на Близькому Сході помічники президента Трампа вели переговори з Тегераном щодо чотирьох основних елементів ядерної угоди, яка, на думку американських чиновників, призведе до зупинки програми приблизно на 15 років. Про це пише The New York Times.
За словами обізнаних американських посадовців і дипломатів, ці перемовини зайшли значно далі, ніж обговорення повторного відкриття Ормузької протоки.
Результатом стали, як кажуть американські посадовці, нечіткі обриси угоди. За умови, що Корпус вартових ісламської революції та іранські політики жорсткої лінії не заблокують позицію головного переговорника Ірану, міністра закордонних справ Аббаса Арагчі, або не зірвуть значно детальніші переговори, які Сполучені Штати запропонували провести у Швейцарії цього літа.
Водночас невідомо, чи відкинуть переговори назад останні події, зокрема заява Трампа у вівторок про те, що Іран збив американський гелікоптер поблизу Ормузької протоки та завданий Сполученими Штатами удар у відповідь.
За словами посадовців і дипломатів, чотири головні пункти переговорів щодо ядерної угоди між Сполученими Штатами та Іраном є наступними.
Тривале призупинення збагачення урану
Сполучені Штати вже кілька місяців вимагають, щоб Іран погодився не збагачувати уран щонайменше 20 років. Іранці у відповідь запропонували 10-річне призупинення, однак американські посадовці вважають, що вони можуть погодитися на 15 років.
На початку конфлікту Трамп заявляв, що 20-річної заборони буде недостатньо, але 15 травня на борту Air Force One, повертаючись із Китаю, сказав журналістам, що погодиться на неї, якщо це будуть «справжні 20 років». Невідомо, чи погодився б він на 15 років.
Нинішні запаси збагаченого урану Ірану розбавляють, або «знижують рівень збагачення»
За словами двох американських посадовців, обізнаних із перебігом переговорів, Сполучені Штати воліють працювати з МАГАТЕ, над розбавленням, або «зниженням рівня збагачення», запасів збагаченого урану Ірану. Американські посадовці передбачають активну роль у поводженні з ядерним матеріалом — те, що Іран завжди забороняв.
Іранські посадовці наполягають, що Сполучені Штати мають виконувати лише роль спостерігача.
Державний секретар Марко Рубіо останніми тижнями неодноразово заявляв, що будь-яка угода має охоплювати всі 11 тонн збагаченого урану, які є у розпорядженні Ірану, а не лише пів тонни, близької до збройового рівня.
Іранці публічно не заявляли, чи готові відмовитися від усіх своїх нинішніх запасів. Але якщо їх буде розбавлено — а не вивезено з країни, — іранське керівництво зможе заявити, що уран й надалі перебуває у його розпорядженні. Трамп натякнув на такий підхід в інтерв’ю програмі NBC «Meet the Press» на вихідних, сказавши: «Ми вивеземо його і знищимо — чи то на місці, чи то вивеземо з об’єкта».
Іран демонтує свої ядерні об’єкти
Сполучені Штати вимагають, щоб Іран демонтував три свої головні ядерні об’єкти — у Натанзі, Фордо та Ісфахані. Сполучені Штати завдали ударів по всіх трьох у межах операції Midnight Hammer майже рік тому, серйозно їх пошкодивши. Іран обговорював демонтаж двох об’єктів, але наполягає на збереженні одного з них, зокрема для того, щоб продемонструвати, що він не відмовився від того, що вважає своїм «правом на збагачення».
Це може виявитися проблемою: критики угоди часів Обами зосереджувалися на тому, що йому не вдалося закрити Фордо — глибоко підземний об’єкт, який іранці згодом відновили для виробництва урану, близького до збройового рівня. Збереження одного об’єкта створило б схожу проблему, якщо тільки роботи не велися б над землею, щоб по ньому можна було легко завдати удару в разі, якщо Іран почне працювати над зброєю.
Відповідь Ірану наразі невідома.
Іран погоджується на «раптові» інспекції
Сполучені Штати хочуть, щоб представники МАГАТЕ могли проводити «раптові» інспекції — у будь-який час і в будь-якому місці на території Ірану. Невідомо, чи погодиться на це іранський уряд. На практиці багато підозрілих ядерних об’єктів розташовані всередині військових баз Корпусу вартових ісламської революції, куди інспекторів часто не пропускали навіть на КПП.
Якщо Іран погодиться на ці чотири обмеження ядерної програми, це означатиме значний поступ порівняно з деякими поступками, яких вдалося домогтися від Тегерана під час переговорів у 2015 році.
Принаймні це буде поступ на папері.
Але угода на кожному етапі залежатиме від співпраці Ірану: від допуску міжнародних інспекторів і західного обладнання до ядерного об’єкта в Ісфахані, де, як вважається, глибоко під землею зберігається більша частина іранських запасів урану, збагаченого до 60%, і до дозволу інспекторам потрапити на кожен підозрілий ядерний об’єкт у країні.