Президент США Дональд Трамп неодноразово називав можливе приєднання Гренландії до США «абсолютною необхідністю». Проте як влада автономної Гренландії, так і уряд Данії категорично відкинули цю ідею.
Втім це не заважає адміністрації Трампа продовжувати опрацьовувати можливість визначення вартості найбільшого острова у світі, пише Newsweek. І все це — на тлі заяв Трампа про бажання зробити Канаду 51-м штатом Америки і повернути контроль над Панамським каналом.
Попри те, що така «покупка» обійшлася б Сполученим Штатам не лише у величезну суму коштів, а й у політичну ціну, в адміністрації Трампа розглядають ідею перекрити дотації, які Данія надає острову (нині — близько 600 мільйонів доларів щорічно), запропонувавши більші виплати.
«Ідея така: ми платитимемо більше, ніж Данія», — сказав один із посадовців у коментарі The Washington Post 1 квітня — через два дні після візиту віцепрезидента Джей Ді Венса до Гренландії.
Це означає, що ймовірна угода передбачала б щорічну фінансову допомогу, яка перевищує $600 млн, тобто зобов'язання не одноразового характеру, а постійного.
Трамп не перший президент, який висловив інтерес до Гренландії. У 1946 році Гаррі Трумен запропонував Данії $100 мільйонів у золоті за острів. Якщо цю пропозицію відкоригувати зурахуванням інфляції, це дорівнюватиме приблизно $1,6 мільярда у сьогоднішніх грошах.
Хоча Трамп публічно не назвав ціну, його адміністрація раніше обіцяла гренландцям «мільярди доларів» інвестицій під час дискусій у 2019 році.
Загалом сучасна пропозиція від уряду США, виходячи з попередньої пропозиції Трумена та озвучених планів Трампа, може скласти понад $2,2 мільярда, із регулярними виплатами щороку.
Також повідомляється, що Трамп розглядає можливість введення мит на експорт з Данії — зокрема на фармацевтичну продукцію, в тому числі і на популярний препарат Ozempic, — у разі, якщо Копенгаген відмовиться навіть обговорювати можливість передачі острова.
Після повернення Ванса з Гренландії жодних нових кроків щодо купівлі острова адміністрація Трампа не зробила. Данія й надалі відкидає будь-які подібні розмови.
Водночас Гренландія — це не лише внутрішнє питання Данії. Союзники Копенгагена наголошують, що у випадку тиску на територіальну цілісність реакція буде міжнародною.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро попередив:
«Європейський Союз не дозволить іншим країнам світу зазіхати на його суверенні кордони — ким би вони не були».
Мальте Хумперт, засновник Arctic Institute, заявив у коментарі Newsweek:
«Ця ідея залишилась такою ж абсурдною, як і у 2019 році. Замість того, щоб мріяти про фантастичні й нереалістичні проєкти з купівлі суверенних територій, адміністрація Трампа мала б зосередитися на зміцненні арктичної присутності США — нарешті профінансувати програму криголамів для Берегової охорони та усунути перепони для закупівлі суден, збудованих за кордоном».
Водночас китайське державне інформаційне агентство «Сіньхуа» повідомило, що міністерка закордонних справ Гренландії Вівіан Мотцфельдт заявила про прагнення країни до поглиблення співпраці з Китаєм і потенційної угоди про вільну торгівлю.
«Китай дуже важливий для нас, і ми прагнемо посилити нашу співпрацю», - сказав Моцфельдт агентству.
Мотцфельдт нагадала, що у 2023 році здійснила поїздку до Китаю і зазначила, що країна вже є одним з найбільших ринків Гренландії для експорту морепродуктів. Таке зміцнення відносин Гренландії з Китаєм, пише видання, можуть служити противагою зростанню інтересу США.