В американській Республіканській партії нині домінують традиційні консерватори, які бачать у Росії свого давнього ворога, але два лідируючих кандидати від цієї партії хворіють на путінізм. Їхня симпатія до російського диктатора продиктована шкурними інтересами та ідеологічною близькістю.
Передусім до путіністів належить колишній президент США Дональд Трамп.
Оголосивши, що повторно балотуватиметься у президенти, він із подвоєною силою почав загравати з Путіним і повторювати російську пропаганду, заявляючи, що Росія не може програти війну й «нам усім загрожує Армагеддон». Він навіть став запевняти, що людству загрожує не Росія, а США й американський уряд: «Найбільша загроза західній цивілізації сьогодні — це не Росія. Імовірно, найбільше це ми самі та деякі з тих жахливих ненависників США, людей, які нас представляють», — сказав він недавно у відеозверненні.
Інколи проросійський запал колишнього президента заходить так далеко, що навіть ультраправому каналу Fox News доводиться цензурувати його. Так, у недавньому інтерв'ю на Fox News із Шоном Хенніті Трамп звично взявся запевняти, що міг би зупинити війну за 24 години, і при цьому пояснив, що віддав би східну частину України Путіну: «Я міг би домовитися. У найгіршому разі, я міг би домовитися про те, щоб щось передати (Росії) — окремі райони, які, чесно кажучи, є російськомовними, і можна було б укласти яку-небудь угоду». Коли Хенніті показав уривки з інтерв'ю з Трампом, він пропустив ту частину, де Трамп розкрив свій план.
Підіграючи Путіну, Трамп недвозначно обіцяє йому сприяти. За даними спецслужб США, Росія сприяла перемозі Трампа на виборах 2016-го. Трамп апелює до цього військового злочинця не просто так, — зусібіч колишньому президентові загрожують кримінальні переслідування за минулі гріхи (від виплати грошей порнозірці до можливих обвинувачень у спробах скасувати чесні вибори). Та й рейтинг у нього падає.
Але любов Трампа до Путіна не тільки прагматична. Трамп щиро захоплюється диктаторами, включно зі Сі Цзіньпіном та Кім Чен Ином, з яких хотів би брати приклад в утриманні влади.
Якщо Трамп виявиться підім'ятим численними судовими розглядами, на авансцену вийде губернатор Флориди Рон ДеСантіс. На сьогодні він найсильніший потенційний противник колишнього президента, але відрізняється від нього мало чим.
Недавно ДеСантіс заявив, що протистояння російській агресії в Україні не відповідає «життєво важливим національним інтересам» США. При цьому російське вторгнення він назвав «територіальною суперечкою». Під натиском обурення інших маститих республіканських лідерів ДеСантіс усе-таки позадкував і назвав Путіна військовим злочинцем. Але це навряд чи змінює його реальні установки.
Швидше за все, ДеСантіс, як і Трамп, підігрує Путіну з корисливих міркувань: російські гроші було вкладено в його передвиборну кампанію, коли він балотувався на посаду губернатора. Перемога ДеСантіса, очевидно, потішила російського бізнесмена Андрія Муравйова, якого нині обвинувачують у переказі мільйона доларів на політичні пожертвування у Флориді, Неваді й Техасі.
У ніч після обрання ДеСантіса губернатором Флориди 2018 року Муравйов надіслав текстові вітання своїм «шісткам» — Льву Парнасу та Ігорю Фруману, що, як тепер відомо, незаконно робили пожертвування на користь Дональда Трампа. «З перемогою», — написав їм Муравйов. Те, що в ДеСантіса фінансові зв'язки з Росією, не секрет. Після початку повномасштабної агресії Росії проти України ДеСантіс відмовився вивести з російських компаній 300 млн дол. державних коштів, узятих свого часу його адміністрацією з пенсійного фонду штату Флорида і вкладених у підприємства РФ.
Але важливішою за фінансові зв'язки може бути ультраконсервативна й антидемократична ідеологія, що пов'язує ДеСантіса з російським диктатором. (Не слід дивуватися, — репресивні ідеології Європи відгукуються й у США. Так, у 1930-х роках чимало простих американців та американських політиків симпатизували нацизмові. Найзнаменитішим прибічником нацизму у США був льотчик і винахідник Чарльз Ліндберг, а найвідомішою організацією була «Америка передусім», що надихнула пізніше Трампа, який запозичив її назву для свого передвиборного гасла.)
Як і іншим авторитарно налаштованим лідерам, ДеСантісу потрібні вороги, котрих ніхто в реальності не боїться. За прикладом Путіна, ДеСантіс насамперед оголосив боротьбу з пропагандою гомосексуалізму. Як і в РФ, де почали з заборони пропаганди гомосексуалізму серед дітей віком до 18 років, закон проти геїв у Флориді з'явився як заборона обговорювати цю тему в школах. Спочатку йшлося про початкові класи, але вже обговорюється повна заборона, що включає останній клас школи.
За знайомим російським шаблоном, під роздачу у шкільній програмі потрапило й викладання історії. Торік ДеСантіс підписав закон, який обмежує вчителів у тому, як вони можуть говорити про расову дискримінацію та викладати тему рабства. Як і в РФ, минуле, з погляду ДеСантіса, має бути підчищене й героїзоване. Прославляння минулого приносить політичні дивіденди, до того ж це робити набагато простіше, ніж вирішувати проблеми сьогодення та майбутнього.
Як усі політики такого штибу, ДеСантіс хоче затиснути й вільну пресу. Зробити він це планує, полегшивши судове переслідування журналістів, котрі цитують анонімні джерела. Він просуває законопроєкт, який створить презумпцію, що будь-яка інформація, приписувана неназваному джерелу, брехлива. Це буде стримувати інформантів і ускладнить притягнення до відповідальності корумпованих чиновників.
У Росії зниження цінності людського життя і байдужість до страждання іншої людини — одна з головних «скріп» режиму. Для ДеСантіса важливою частиною його порядку денного стала неповага до життя жінки та її права вибору. Днями він підписав заборону на аборти після шести тижнів, без винятків для випадків зґвалтування або інцесту. Законодавство проти абортів ставить під загрозу і життя жінок, у яких виникають проблеми з бажаною вагітністю. Наприклад, у результаті заборони на аборт жінці, в котрої стався неповний викидень, загрожує сепсис зі смертельним кінцем.
Недивно, що ДеСантіса дратує міжнародний захист прав людини. У своїй книжці «Мужність бути вільним: Флоридський план відродження Америки» ДеСантіс обурюється правилами ведення бою, продиктованими для американських солдатів Женевською конвенцією. У цій самій книжці він згадує епізод іракської війни, коли виявилося, що американці у в'язниці Абу-Грейб катували арештованих іракців. Світлини зі знущаннями, включно зі знімком усміхненої жінки-солдата на тлі трупа замученого ув'язненого, шокували весь світ. Але ДеСантіс звинувачує не адміністрацію, що дозволила катування, і не самих катів, а американську пресу й демократів, яким удалося призупинити ці порушення міжнародного права, оприлюднивши злочини.
Найімовірніше, більшості американців не сподобається те, що пропонують їм Трамп і ДеСантіс. У Трампа є непохитні шанувальники з Республіканської партії, але загалом він стає все менш популярним серед американців. Недавнє опитування NPR/Marist показало, що 61% виборців по всій країні не хоче, щоб Трамп був президентом ще один термін, і лише 38% сподіваються, що його оберуть 2024-го.
Ще менш популярний у країні Рон ДеСантіс. Як кандидат у президенти він, спираючись на успіх у своєму штаті, обіцяє «зробити Америку Флоридою». Але, як зазначив ДеСантіс у своїй книжці, його ідеї найпопулярніші серед літніх людей.
Це великою мірою пояснює його перемогу у Флориді. В цей теплий штат з усієї країни з'їжджаються американці, що вийшли на пенсію. В результаті, близько 64% усіх виборців Флориди — люди віком 50 років і старші.
Консерватизм і авторитаризм — ідеології переважно літніх. Заборона на аборт, позбавлення прав геїв, нападки на систему освіти та пресу непопулярні серед молодих виборців. І можна сподіватися, що молодь Америки піде у 2024-му на вибори й дасть відсіч антидемократичним та пропутінським політикам.