Любов до Путіна й «традиційні цінності» — це один пакет, який активно просувають праві християни США. Серед них чимало політиків-республіканців і вони давно вбачають у РПЦ та Путіні союзників.
Це й до них, зокрема, звертається Путін, коли заявляє, що він проти «батька 1» і «батька 2», що він засуджує розглянуту Англіканською церквою ідею гендерно-нейтрального Бога і що він обома руками за «традиційні сімейні цінності». Це для зміцнення зв’язків із західними правими Держдума РФ днями підготувала законопроєкт про заборону «зміни статі», ніби інших клопотів у неї зараз немає.
Росія — країна з найбільшою кількістю абортів у світі, понад 70% шлюбів у ній закінчуються розлученням, кожна п’ята жінка страждає від домашнього насильства, а ЛГБТ вже давно практично поза законом. Навряд чи жителі цієї держави, що загниває, мріють про заборону абортів, додаткове обмеження невидимого ЛГБТ або стурбовані доктринальними дебатами Англіканської церкви на тему гендерної приналежності вищих сил.
Важливими та зрозумілими ці теми є для американських правих християн, які становлять базу Республіканської партії. Як частина правого крила цієї партії вони борються проти права на аборт, за скасування одностатевих шлюбів, узаконених сьогодні в США, та запровадження законів проти трансгендерів.
Праві християни або, як їх часто називають, християнські націоналісти вірять, що США були засновані Богом як християнська біла нація з патріархальним укладом. Тому концепція «русского міра», де домінують одна нація й одна релігія, їм теж до вподоби.
Однак таке бачення не є популярним серед більшості американців. Щороку американці стають дедалі менш релігійними. Згідно з недавнім опитуванням ASARB (Association of Statisticians of American Religious Bodies), половина молодого покоління не має жодного зв’язку з релігією. Непопулярними є такі ідеї й серед нацменшин, людей із університетською освітою та жителів міст. «Традиційний», тобто ієрархічний світоустрій може стати нормою в авторитарному суспільстві, але він суперечить демократичним цінностям рівноправ’я та поваги до прав усіх людей, подобаються вони вам особисто чи ні.
Щоб змусити суспільство всупереч бажанням більшості жити за своїми правилами, американські християни-консерватори згодні укласти союз навіть із Путіним. РФ за допомогою кампанії дезінформації та спонсорування ультраправих політиків може допомогти їм підточити американську демократію, а вони у відповідь готові сприяти Путіну у війні з Україною.
Значна частина євангелічної спільноти США вже майже 30 років працює над дружніми зв’язками з РФ. Ці американські віряни, зокрема видатні діячі, такі як Джей Секулов із «Американського центру права та справедливості» або директор «Всесвітнього конгресу родин» в Іллінойсі Ларрі Джейкобс, особливо зацікавлені російським ставленням до геїв. Закони проти ЛГБТ у РФ, зазначає історик Бетані Мортон, стали зразком для законів проти трансгендерів і геїв, ухвалених у деяких штатах США.
Перші зв’язки з РФ праві християни встановили 1995 року на зустрічі російських представників із американським ультраконсервативним «Говардським центром сім’ї, релігії та суспільства» (American Howard Center for the Family, Religion and Society), у якій брали участь ті, хто заперечує Голокост, і расистські активісти. Усі вони зійшлися на тому, що до низької народжуваності білих призвів занепад традиційних форм сім’ї та гендерних ролей, і відповіддю на це, на їхню думку, має стати офіційне придушення сексуального та гендерного інакомислення.
Надалі зв’язки християнських консерваторів із РФ лише зміцнювалися, й російська агресія проти України цим зв’язкам не завадила.
Так, восени 2014 року в Москві відбулася конференція, що мала назву «Велика сім’я. Майбутнє людства», де консервативні активісти (включно з групою американських ультраправих християн) обмінювалися стратегіями просування законів проти геїв. РФ на цьому конгресі репрезентував цілий ряд персонажів, які перебувають сьогодні під санкціями США, ЄС і Великої Британії, — мільярдер і політичний діяч Константін Малофєєв, політикиня Єлєна Мізуліна, колишній глава РЖД Владімір Якунін, тісно пов’язаний із Путіним.
Навіть повномасштабне вторгнення в Україну не відвернуло правих християн від зв’язків із РФ. Так, одразу після початку повномасштабної війни ультраправа політикиня штату Арізона Венді Роджерс, яка писала про себе: «Просто мила бабуся, яка любить Ісуса та Америку», підтримала дії російського диктатора. 25 лютого 2022 року на конференції «Америка понад усе», що відбувалася в Орландо, вона закликала до того, щоб більше «російських танків проїхалися Україною».
Нещодавно опубліковане наукове дослідження, проведене групою вчених із університету Northeastern, засвідчило, що праві християни США, захищаючи традиційну мораль від цінностей, пов’язаних із багатокультурною демократією, дедалі більше вбачають у Путіні союзника та схвалюють його авторитарний етнонаціоналізм. Дані, зібрані дослідниками з 2016 до 2022 року, виявили «лінійний позитивний зв’язок» між переконаннями правих християн (здебільшого — євангелістів) і захопленням керівництвом Путіна.
Зв’язок між правими християнами та путінізмом є особливо наочним у політиці.
Навчаючись антидемократичній стратегії в Путіна, право-християнські конгресмени прагнуть прогнути Конституцію США під себе. Один із основоположних принципів американської демократії — відокремлення церкви від держави, що забезпечує рівноправність усіх громадян і свободу віросповідання, — спричиняє особливо вороже ставлення з їхнього боку.
«Я втомилася від цього дурного розділення церкви й держави», — заявила ультраправа конгресменка Лорен Боберт.
Утомлена від секулярної держави Боберт активно демонструє свою лояльність до РФ і ворожість щодо України. Під час виступу президента Зеленського в Конгресі США Боберт разом із іншим конгресменом і борцем за «традиційну» мораль Mетом Гетцом демонстративно дивилися в свої телефони й після закінчення промови українського президента не аплодували йому. Саме Боберт і Гетц із невеликою групою однодумців у Палаті представників висунули в лютому цього року резолюцію про «втому від України», спрямовану на припинення військової та фінансової допомоги. Любов Гетца й Боберт до РФ є взаємною. Їх охоче цитують у російських ЗМІ та хвалять за «сміливість».
Сьогодні праві християни — це базові виборці двох провідних кандидатів у президенти від Республіканської партії на виборах 2024 року — Дональда Трампа й Рона ДеСантіса. Обидва кандидати активно просувають закони, що обмежують право жінок на аборт, права ЛГБТ і трансгендерів. І обидва публічно демонструють свої симпатії до РФ.
Трамп невтомно захоплюється Путіним і називає його «генієм». Трамп також жодного разу не заявив, що бажає Україні перемоги, а навпаки, натякав, що Україні доведеться віддати Росії частину своєї території.
ДеСантіс не ідеалізує Путіна публічно, але фактично в цьому питанні не відрізняється від Трампа. Так, у інтерв’ю Newsmax від 26 травня він похвалив «інстинкт» колишнього президента домагатися негайного призупинення воєнних дій, тобто в реальності — заморожування конфлікту з втратою для України частини країни. Ще раніше він називав війну в Україні «територіальною суперечкою» і заявляв, що «подальше вплутування» в справи України не належить до «життєво важливих національних інтересів» США. Ці слова обурили навіть його однопартійців.
Згідно з розслідуванням спецпрокурора Мюллера, РФ допомагала Трампу на виборах 2016 року. 2020-го звіт національної розвідки засвідчив, що під час президентських виборів того року Путін знову хотів допомогти Трампу й санкціонував «операції впливу, спрямовані на очорнення кандидатури президента Байдена та Демократичної партії, підтримку Трампа, підрив суспільної довіри до виборчого процесу та загострення соціально-політичних розбіжностей у США». ДеСантіс теж не залишився без підтримки РФ. 2018 року російський олігарх Андрєй Муравйов вклав гроші в його передвиборчу кампанію на посаду губернатора Флориди.
На сьогодні більшість американців (65%) підтримують Україну й не плекають ілюзій щодо РФ. Вставши на бік імперії зла, борці проти ЛГБТ і абортів не зможуть помітно збільшити кількість своїх прибічників. Це дає надію на те, що антидемократичні сили США в союзі з Путіним не стануть домінантою американської політики.