Цей факт, на жаль, мало відомий українській спільності. Він якось пройшов повз увагу ЗМІ, але так сталося, що серед різноманітних проблем, які навалилися на економіку України після набуття незалежності, далася взнаки й практична відсутність вітчизняної електровимірювальної апаратури. А характер розвитку сучасної промисловості такий, що саме електровимірювальна апаратура відіграє дедалі важливішу роль практично в усіх галузях народного господарства, науки і техніки. Без неї неможливо керувати технологічними процесами, виробництвом та обліком електроенергії, здійснювати контроль екологічної ситуації тощо.
Температурні вимірювання, що становлять до 50% усіх вимірювань в енергетиці, забезпечують оптимальне керування перебігом технологічних процесів — від випікання хліба та виплавки сталі до вирощування монокристалів для мікроелектроніки.
Автоматичні вимірювання концентрації хімічних сполук у рідких середовищах, що ґрунтуються на вимірюванні електричної провідності рідин, дають можливість контролювати перебіг технологічних процесів та якість продукції в цукровій промисловості, фармацевтиці, виробництві сполук тонкого хімічного синтезу тощо.
Отже, без точних вимірювань промисловість дуже скоро стає просто некерованою й неефективною. Про масштаби можливої біди свідчить такий факт: похибка під час вимірювання великих струмів всього лише на 0,1% може призвести у масштабах країни до збитків на суму 200 млн. грн. щорічно. Особливо гостро недосконалість контролю якості продукції далася взнаки, коли українці почали опановувати нові ринки. Наприклад, із Чехії було повернуто велику партію цукру, тому що… його зольність перевищувала прийняту в Європі норму.
Це був один із перших дзвіночків, який свідчив, що молодій країні потрібна власна потужна сучасна система точних вимірювань та контролю. Звертатись із проханням про проведення кожного тесту до Росії або до інших держав було дуже незручно й дорого, а купувати імпортну апаратуру молодій державі зі слабкою економікою було просто не по кишені. Країна опинилася буквально перед низкою ланцюгових реакцій, які могли призвести до втрати метрологічної незалежності.
На щастя, українським дослідникам вдалося досить швидко виправити становище і вкотре продемонструвати, що країна з потужною власною фундаментальною наукою може знайти вихід із будь-якої ситуації. Група провідних вчених Інституту електродинаміки Національної академії наук України під керівництвом академіка Ф.Гриневича розробила нові принципи прецизійної електрометрії. Вони дозволили розірвати зачароване коло. Українські вчені змогли досить швидко на основі цих розробок запропонувати оригінальні технології вимірювання. З їх допомогою стало можливо виготовляти весь ланцюг вимірювальних пристроїв — від робочих засобів вимірювань до первинних Державних еталонів.
Невдовзі вдалося не тільки забезпечити вітчизняну промисловість високоточними і порівняно недорогими вимірювальними пристроями, а й досягти метрологічної незалежності України у певній галузі вимірювань. Нині щорічна економія держави лише на атестації еталонних мір вищих розрядів від використання шести введених у дію вітчизняних еталонів становить понад 2,6 млн. грн.
Розроблені технології виявилися настільки вдалими, що українські еталони, виготовлені і введені в дію вченими спільно з працівниками Державного підприємства «Укрметртестстандарт», увійшли до числа найточніших державних еталонів світу, поряд з еталонами США, Франції та ФРН, а аналогічну апаратуру для своїх державних еталонів закупили в нас Російська Федерація, Польща, Казахстан і Туреччина. Продукція експортується також у Молдову, Узбекистан та Білорусь.
Слід особливо відзначити, що українські вчені зуміли виконати весь комплекс робіт, незважаючи на відсутність державної підтримки. Більше того, вони проявили себе як вправні менеджери й організатори бізнесу, ініціювавши на основі використання власних технологій створення ряду малих підприємств, які вже серійно випускають і продають розроблену апаратуру. І хоча вона у кілька разів дешевша за імпортну, проте якістю їй не поступається. У теперішні скрутні часи продаж такої апаратури — як в Україні, так і за кордон — дозволяє не тільки виживати, а й створювати нові робочі місця та підтримувати розвиток вітчизняної науки.
Зараз апаратуру для метрологічного забезпечення розробляє Інститут електродинаміки Національної академії наук України спільно зі створеним з ініціативи авторів роботи Інститутом прецизійних вимірювань, що входить до складу Державного підприємства «Укрметртестстандарт».
З 2006 року серійний випуск прецизійної електровимірювальної апаратури для енергетики здійснює спеціально створене підприємство «ОЛтест», яке вже випустило понад 800 високоточних вимірювальних приладів семи типів. В Україні створено науково-технологічні підстави для вирішення важливої проблеми — розробки наукоємної продукції найвищої якості.