Еволюція портативних ПК впродовж останніх двох-трьох років була, скажемо відверто, не надто цікавою. Після того як з’явився сегмент по-справжньому недорогих ноутбуків ціною не тільки «до тисячі», а й «до восьми сотень» вічнозеленої валюти, все відбувалося якось дуже вже... еволюційно. У кожному ціновому діапазоні і в кожній функціональній ніші десятки майже однакових моделей змагалися за увагу користувача переважно з допомогою дизайну та мікроскопічних відмінностей у ціні й продуктивності.
На такому тлі поява бюджетних субноутбуків і справді видається хоч невеличкою, та подією. З технічного боку, у них немає нічого радикально нового. Ні флеш-драйви, ні вся решта їхньої залізної начинки переворотом у техніці називатись не може. Революційною є сама концепція створення ноутбука ціною чотири сотні доларів і вагою один кілограм, придатного для повноцінної «офісної» роботи й серфінгу. А що стосується субноутбуків, оснащених процесором Intel Atom, — то тут до всього, вочевидь, додається і робота з графікою (наскільки вона можлива на 9—10 дюймовому моніторі), і чимало ігор — з числа тих, з якими може впоратись інтегрована відеокарта.
Досі такою вагою й розмірами могли похвалитися переважно «концептуальні розробки» від Sony. Крім ваги один кілограм і десятидюймового монітора, в них є й далеко потужніша начинка, висока автономність, якісний дизайн і шарм «продукції для вибраних». А ще — ціна дві-три тисячі доларів, яка, здається, і є одним з основних генераторів особливого шарму. Тому бюджетні субноути, звісно, такій продукції не конкуренти. Вони хоч і можуть робити 85 відсотків того, що роблять «гламурні маленькі ноути», але іміджу, з огляду на невисоку ціну, власникові не додадуть.
Складно сказати, що саме стало каталізатором вибухоподібної появи бюджетних субноутів на ринку. Чи то так вплинула на виробників всенародна розробка «двохсотдоларового ноутбука» для «країн Африки» в межах проекту OLPC (One laptop per child — по ноутбуку на кожну дитину), чи то нарешті знайшла таке легке, в усіх значеннях слова, рішення ідея «тонкого клієнта», яка хвилює уми вже впродовж другого десятка років, — але факт залишається фактом. Принципово новий клас пристроїв прийшов до покупця, свої рішення пропонують півдесятка провідних виробників, і, судячи з перебоїв із поставками, ринок відповідає на цю ініціативу більш ніж схвально.
Звичайно, первісток Asus EEE PC вийшов трохи «недоношеним» — і клавіатура в нього неідеальна, принаймні для дорослої особини чоловічої статі, і час автономної роботи на стандартній батареї залишає бажати істотно кращого. Але він був першим і показав не тільки принципову можливість, а й комерційну успішність таких ноутбуків. А вдосконалення моделі — справа кількох місяців. І середовище з чималою кількістю іменитих конкурентів дуже сприяє спритності у покращенні продукції.
Усі без винятку виробники бюджетних субноутбуків мають і «звичайний» ноутбучний бізнес, отож, щоб йому не зашкодити, відчайдушно переконують користувача в тому, що «бюджетний субноут» може й повинен стати «другим ноутбуком». «Серйозний лептоп» для дому й офісу, й «нетбук» — для всього решти (відрядження? дачі? лазні? — ні, вони не водостійкі).
Хоча тут реальність, принаймні східноєвропейська, може зіграти з високочолими маркетологами лихий жарт. Чималий відсоток робочого люду, який курсує між домашнім та офісними ПК і вже піддався потужному рекламному посилу «Портативний ПК — це круто», може вирішити, що нетбуки — це і є наймобільніший із мобільних варіантів. Звісно, вони «не статусні». Але ж так недорого... І дівчатка в чорних штанцях чи спідничках та хлопчики з краватками, які просиджують «із 9 до 18» в конторських кріслах, зможуть поставити собі в голові жирний плюсик — «ноутбук у мене є».
Втім, виробники бюджетних субноутбуків особливо не поспішають на український ринок. На цей час на нашому ринку реально придбати можна тільки Asus EEE PC-4G, яким намагається торгувати чи не кожна друга київська фірма, встановлюючи на свій смак і розсуд ціну від 380 до 580 доларів на однаковісінький товар. Проте впродовж півроку дійдуть до нас і решта учасників «перегонів на субноутах». Любителі «збору вершків» з числа торговців «залізом» отримають своє й перейдуть на реалістичні ціни. Далі, після ажіотажного попиту перших місяців, на виробників субноутів чекає нудна повсякденна праця— яка вже починається на західних ринках. На зміну «революційному прориву» приходить нормальна боротьба за частку ринку. Тому невдовзі слід чекати й на еволюцію бюджетних субноутів, з появою рожево-фіолетових шедеврів для «стильних жінок», водостійких — для «екстремалів» (які човни? в лазню, в лазню з ними можна буде ходити!), екземплярів з корбою для зарядки — для екстремальних туристів, які на три дні відважуються відійти від електророзетки, і так далі.
Крім того, є в експансії бюджетних субноутів і ще один прихований момент. Чимала їх частина постачається користувачеві з тим чи іншим Linux-дистрибутивом як операційною системою. Виробників на це штовхають два моменти: можливість знизити ціну за рахунок відмови від пропрієтарної ОС та можливість самостійно скласти Linux-дистрибутив, менш ресурсоємний, порівняно з «всенародною системою» Windows XP — не кажучи вже про Vista. І якщо проблеми з обчислювальною потужністю бюджетних субноутів у найближчому майбутньому, швидше за все, стануть історією, то фактор ціни залишиться вагомим назавжди.
Звісно, на українських теренах скоро з’являться нескладні програмні рішення, які зможуть у більш чи менш простий спосіб зносити «ці дурні вибрики» і ставити на «нетбуки» «правильну шарову Вінду». Проте на Заході адепти вільного програмного забезпечення отримали черговий шанс «приручити» найширші кола користувачів. І той факт, що «нетбуки» займають нішу «першого комп’ютера для молоді», цю можливість тільки підсилює. Звісно, більшість бюджетних субноутів постачається зі специфічним, «заточеним» саме під цю модель дистрибутивом. Але сама природа програмного забезпечення з відкритим кодом передбачає можливість плавного переходу користувача з «особливого» Linux’у на «звичайний». З часом з’являться і дистрибутиви, приміром, повноцінного SUSE, які на вигляд «точнісінько як Linux на EEE PC», і навпаки — графічні оболонки для базової ОС EEE PC, що на вигляд як «дорослий Linux». Що, власне кажучи, вже й відбувається: з’явилися як альтернативні дистрибутиви для Asus EEE PC, так і оптимізоване під нього програмне забезпечення зі сторонніх дистрибутивів. Все це, рано чи пізно, може підштовхнути молоде покоління з нестійкою психікою і на встановлення вільного ПЗ й на стаціонарні комп’ютери.
Хоча, з іншого боку, ситуацію, вочевидь, відстежують і в Редмонді, отож у близькому майбутньому можна чекати на якийсь Ultraportable Windows за помітно зниженою ціною, який відіб’є охоту у виробників до експериментів з Linux’ом.
Сергій ДОРОФЄЄВ, керівник департаменту маркетингових досліджень холдингу Unitrade Group (Unitrade, City.com, melofon)
— Які, на вашу думку, ринкові перспективи нових бюджетних субноутбуків (MSI Wind, Asus EEE PC, Acer Aspire One і т.п.) в Україні?
— Обсяги продажів бюджетних субноутбуків цілком залежатимуть від цінової політики вендорів. Адже від початку передбачалося, що Netbook буде дешевшим ніж звичайний бюджетний ноутбук щонайменш удвічі. Проте сьогодні цінова різниця з ноутбуками стандартних діагоналей недостатня для ухвалення рішення на користь нетбуків на емоційному рівні. Залежно від розвитку ситуації на ринку частка цих пристроїв у структурі продажів ноутбуків може становити від 5 до 20% у дво-трирічній перспективі.
— А які нині продажі бюджетних (до 900 у.о.) ноутбуків порівняно з іншими класами?
— Ноутбуки в ціновому діапазоні «до 800 у.о.» (собівартість, тобто без урахування роздрібної націнки) мали сталий попит протягом останніх двох років (у кількісному вираженні їхня частка становила 2007-го року — 62%, 2008-го — 60%). І своїм бурхливим зростанням ринок ноутбуків зобов’язаний насамперед різкому розширенню пропозиції в цьому сегменті, тому що саме такі пристрої становили пряму конкуренцію настільним ПК.
— Після масового виходу на ринок бюджетних субноутбуків ситуація зміниться?
— Нетбуки позиціонують насамперед як пристрої для відтворення контенту, для ресурсоємних же додатків їхньої потужності недостатньо. Через це, на нашу думку, нетбуки виступатимуть, з одного боку, як «перший ПК» (завдяки доступній ціні), з іншого ж — відіграватимуть роль допоміжного пристрою, який не замінює, а доповнює наявний повнофункціональний ноутбук чи десктоп. Тож можна прогнозувати стійкий попит на такі пристрої, як нетбуки, і стабільність частки цінового діапазону «до 800 у.о.».
— Якою буде цільова аудиторія нетбуків в Україні?
— На наш погляд, головний попит на нетбуки визначатимуть два сегменти споживачів. З одного боку — це покупці, орієнтовані на низькобюджетні рішення. З іншого боку, Netbook купуватимуть як додатковий мобільний ПК, який можна мати при собі завжди й скрізь. Тобто основними групами потенційних споживачів можна назвати школярів і студентів, а також бюджетні субноутбуки можуть застосовуватися в корпоративному сегменті ринку, де займуть місце КПК.
— Ціни на нетбуки в Україні дуже відрізнятимуться від, скажімо, американських?
— Попит на дешеві системи, такі, як нетбуки, у світовому масштабі величезний. Вендори, звичайно, дотримуються диференційованої цінової політики, й їхній підхід до ринків різних країн може істотно відрізнятися. Попит на українському ринку постачальники бюджетних субноутбуків навряд чи розглядатимуть як масовий, де можна одержати дивіденди від ефекту масштабу. Тому, принаймні на початку, ціни на аналогічні моделі будуть значно вищими, порівняно з ринками інших країн. Та завдяки тому, що дедалі більше вендорів розуміють перспективність цього сегмента й вступають у конкурентну боротьбу, є перспектива зниження цін на нетбуки, зокрема й в Україні.
Ріта ЧЬЮ, голова представництва MSI в Україні
— Коли можна чекати на початок продажу MSI Wind в Україні?
— MSI Wind зараз активно продається в багатьох країнах світу. Партія цих ноутбуків для України нині перебуває на стадії фабричного виробництва. Ми сподіваємося, що MSI Wind потраплять на український ринок на початку серпня.
— Якою буде орієнтовна ціна на MSI Wind для українського ринку?
— Рекомендована ціна складатиме 2999 гривень.
— Чи буде здійснено спеціальну українську локалізацію SUSE Linux для MSI Wind?
— Перша модель MSI Wind, яка потрапить на український ринок, продаватиметься з Windows XP. Версії під керуванням SUSE Linux будуть доступні пізніше.
— Якою, на вашу думку, є цільова аудиторія MSI Wind?
— Завдяки високій мобільності, MSI Wind може бути другим ноутбуком для активних користувачів. Також він може виконувати роль інтернет-терміналу з цікавим дизайном, а невисока ціна цілком може посприяти тому, що він стане першим комп’ютером для студентів, які хочуть виходити в Інтернет.
— Чи матиме продаж бюджетних субноутбуків вплив на продажі традиційних ноутбуків вашої компанії?
— Ми вважаємо, що MSI Wind може вплинути на продажі бюджетних моделей ноутбуків. Продажі решти модельного ряду залишаться без змін.
— Чи не забере такий клас пристроїв, як бюджетні субноутбуки, істотний сегмент ринку «традиційних» ноутбуків?
— Ми думаємо, що цього не станеться. Бюджетні ноутбуки мають досить обмежені специфікації, зокрема, розмір оперативної пам’яті та жорсткого диску. Порівняно з класичними ноутбуками, їхня функціональність є значно нижчою. Усі бренди намагаються позиціонувати свої бюджетні субноутбуки в такий спосіб, аби це не впливало на продаж класичних ноутбуків.