Наукова конференція країн СНД «Ріст кристалів» відбулася в Харкові на базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України. Ініціаторами проведення наукового форуму, першого в такому форматі, стали наукові установи та громадські організації. Увазі учасників було представлено близько 250 наукових доповідей фахівців із країн СНД і далекого зарубіжжя.
У форуму було двоє співголів: академік НАН України Володимир Семиноженко (науковий керівник НТК «ІМК», голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України) і член-кореспондент РАН Михайло Ковальчук (директор Національного дослідного центру «Курчатовский институт» Інституту кристалографії ім. О.Шубнікова РАН, учений секретар Ради з питань науки та високих технологій при президентові РФ).
На питання про перспективи співробітництва вчених-кристалографів України та Росії, яке цікавить багатьох, Михайло Ковальчук відповів так:
- У нас протягом багатьох років був єдиний науково-освітній простір. Завдяки спільному корінню збереглася можливість створити тепер нове об’єднання на нових принципах. Роль цієї конференції, як на мене, дуже велика ще й тому, що кристалографія, зародившись у часи СРСР у Росії, в Харкові отримала потужний розвиток. НТК «Інститут монокристалів» НАН України є нині одним зі світових центрів дослідження й розробки нових функціональних матеріалів.
Ми вже обговорювали з президентом НАНУ Борисом Патоном і головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимиром Семиноженком можливості створення відповідних об’єднуючих структур. Наприклад, і в Росії, і в Україні є національні організації кристалографів. Зараз ми обговорюємо підписання угоди про формування якихось нових асоціацій, які поєднуватимуть наші співтовариства. Гадаю, крок за кроком ми зможемо побудувати на нових принципах спільний науково-освітній простір.
- Роль міждисциплінарних досліджень у кристалографії зростає з кожним роком, - додав Володимир Семиноженко. - Для успішного просування потрібно об’єднувати наукові зусилля не тільки окремих наукових установ, а й країн. Нам треба ділитися інформацією, народжувати в дискусіях нові ідеї, шукати нові точки спільного інтересу. Основна мета нашої конференції - активізація співробітництва вчених країн СНД у галузях фізики, хімії кристалів, технології їх вирощування, нано- та біотехнологій, створення й використання нових неорганічних, біоорганічних, гібридних та інших кристалічних матеріалів. Особливу увагу було приділено проблемам синтезу принципово нових матеріалів із заданими властивостями, питанням, пов’язаним з інноваційною діяльністю.
- На мою думку, сьогодні ми присутні при активному народженні третього етапу фізичного матеріалознавства - біоорганічного, - продовжив Михайло Ковальчук. - Перед людством стоїть складне й амбіційне завдання - створити принципово нові технології та системи використання енергії, які відтворювали б об’єкти живої природи. Його виконання можливе за допомоги конвергенції - взаємопроникнення технологічних досягнень і знань у галузі вивчення природи й людини. Таке об’єднання наук і технологій дасть поштовх формуванню нового технологічного устрою, ґрунтованого на НБІК-технологіях, де Н - це нано, Б - біо, І - інформаційні технології, а К - це когнітивні технології, засновані на вивченні свідомості, поведінки живих істот і людини. Зміст створення НБІК-центру в Курчатовському інституті й полягає в тому, щоб сформувати інфраструктурну базу цієї конвергенції наук і технологій.
- Фахівці НТК «Інститут монокристалів» НАНУ вирощують кристали найвищої якості, які затребувані в міжнародних наукових проектах і програмах, - заявив Володимир Семиноженко. - На їх основі харківські фахівці створили низку пристроїв для систем безпеки під час перевезення вантажів і багажу, виробів для оптичного й лазерного приладобудування, приладів для моніторингу джерел іонізуючого випромінювання та медичної діагностики. Друге дихання отримали матеріали на основі сапфіра для медичних імплантатів та оптичних підкладок для світлодіодів. Детектори іонізуючого випромінювання для радіаційного приладобудування використаються нині в міжнародних експериментах з реєстрації нейтрино, а також на колайдері в ЦЕРНі.
Однак загальна тенденція розвитку матеріалознавства спрямована на перехід від створення масивних матеріалів, що працюють на макрорівні, до мініатюрних кристалів, які діють на рівні окремих молекул і наноструктур. За останні роки медико-біологічне матеріалознавство стало одним із головних напрямів роботи нашого інституту. У співдружності з науковцями Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАНУ ми розробили методи нанесення на стовбурові клітини люмінесцентних міток, які сигналізують світінням про їхнє місце розташування й стан. Розроблені в Харкові органічні люмінесцентні мітчики й зонди користуються попитом серед зарубіжних компаній, які працюють у галузі створення діагностичних матеріалів і технологій.
Ще одним напрямком нашої діяльності, що активно розвивається у співдружності з хіміками й медиками, є медична хімія. Запущено нову державну програму зі створення вітчизняних лікарських засобів. Нині наші вчені в рамках міжнародних проектів досліджують також структуру компонентів нуклеїнових кислот, здатність деяких високомолекулярних сполук адресно доставляти ліки в задані місця організму й багато чого іншого.
…На загальну думку, п’ять днів напруженої роботи конференції продемонстрували високий рівень представлених наукових досліджень та апаратурно-методичних розробок, а також різке зростання кількості досліджень у галузі нанокристалічних матеріалів і появу інноваційних розробок, що перейшли в стадію комерціалізації. Ідею спільного проведення консолідуючих конференцій на тему росту кристалів країн СНД було визнано продуктивною - такі форуми продовжаться на регулярній основі. Організатори наступних конференцій РК СНД плануватимуть також проведення шкіл з вивчення росту кристалів для студентів, аспірантів і молодих фахівців.