UA / RU
Підтримати ZN.ua

Проблему переїздів треба вирішувати комплексно

Трагедії на переїздах останнім часом мали чималий суспільний резонанс. На тлі зниження кількості ...

Автор: Антон Терентьєв

Трагедії на переїздах останнім часом мали чималий суспільний резонанс. На тлі зниження кількості ДТП за останніх кілька років на 10—15% на рік — три катастрофи — під Марганцем, у Тарасовці та біля Львова — показали, що проблема безпеки переїздів актуальна як ніколи. З одного боку, можна зрозуміти залізничників: в умовах бюджетного недофінансування галузі вони примудрялися постійно проводити модернізацію переїздів, вкладаючи в безпеку на них близько 300 млн. грн. на рік. З іншого — трагедії свідчать: проблема полягає не так у залізничниках, як у бездіяльності чи недостатній активності інших учасників процесу — місцевої влади, ДАІ, Укравтодору та самих водіїв.

Кілька років тому експерти проаналізували основні причини ДТП на залізничних переїздах. Картина вийшла така:

1. Грубе недотримання на переїздах правил дорожнього руху.

2. Наявність переїздів у «горловинах» станцій, що створює напругу в русі автотранспорту при перетинанні ділянки з інтенсивним рухом поїздів і значно підвищує аварійну небезпеку.

3. Недотримання нормативів із кількості експлуатованих переїздів на залізничних коліях, а саме — більш як один переїзд на ділянці завдовжки 5 км за наявності об’їзду. Для закриття переїзду необхідне узгодження з органом місцевого самоврядування, який, частіше за все, не зацікавлений у цьому.

4. Розвиток транспортної та житлової інфраструктури міст і селищ відбувався без координації із залізницями, що призвело до появи проблемних місць перетину транспортних потоків з об’єктами залізничної інфраструктури.

5. Невідповідність об’єктів залізничної інфраструктури (вокзали, переїзди) сучасним вимогам ергономіки та сучасним умовам інтенсивної взаємодії транспортних потоків.

Таким чином, стає зрозуміло, що кавалерійським наскоком проблеми не вирішити.

Отож які основні шляхи вирішення проблеми?

Одна з перших ініціатив уряду — по лінії руху швидкісних поїздів замінити переїзди на шляхопроводи. За словами першого віце-прем’єр-міністра Андрія Клюєва, Кабмін має намір ліквідувати залізничні переїзди на території країни впродовж п’яти-семи років, замінивши їх мостами і шляхопроводами. Найближчим часом передбачається підготувати державну програму, яка передбачала б на першому етапі встановити шлагбауми на всіх залізничних переїздах, а на другому — замінити їх шляхопроводами і мостами. Для реалізації проекту планується всемеро збільшити фінансування програм безпеки — до 2 млрд грн на рік. Звісно, всі переїзди замінити шляхопроводами не вдасться, адже в Україні налічується 5661 переїзд, у тому числі 2662 з автобусним рухом. Природно, насамперед необхідно відгородити швидкісні лінії Київ—Харків, Київ—Львів, Київ—Одеса, Київ—Донецьк, де поїзди розганяються до 140 км/год., і в разі сутички з автомобілем на переїзді катастрофа неминуча. На цих лініях передбачається побудувати не менше 100 мостів. Також розглядаються окремі проекти щодо найбільш густонаселених місць, де спостерігається масове перетинання автомобільних потоків із залізницями. Наприклад, у Донецькій та Дніпропетровській областях.

Проте тут не слід забувати про таку актуальну проблему, як бюджетна дисципліна. Ще 2007 року «Укрзалізниця» прийняла програму підвищення рівня безпеки на переїздах, яка передбачала будівництво 13 шляхопроводів замість переїздів, але на цей час побудовано тільки шість із них. Винні в усьому — постійні урізання бюджету залізниць і Укравтодору.

Другий резонансний проект передбачає впровадження технологій, які зроблять повністю неможливим в’їзд на переїзд на червоне світло світлофора. Йдеться про так звані бар’єрні установки. Вони являють собою спеціальні металеві листи, які піднімаються під кутом перед автомобілем на висоту 40 см, блокуючи виїзд. На сьогодні вже змонтовано кілька таких установок: на перегоні Мелітополь—Обільна Придніпровської залізниці, Ірпінь—Буча Південно-Західної залізниці, на Львівській залізниці та по дві одиниці в Харківській і Вінницькій областях.

Така технологія істотно підвищує безпеку переїздів. До того ж вартість шляхопроводу — 30 млн грн, а вартість бар’єрної установки — приблизно 3 млн. грн. Утім, ряд скептиків заявляють про низьку надійність таких систем і наводять приклад Росії, де великий скандал викликав випадок виїзду на переїзд КамАЗу, який примудрився протаранити металевий бар’єр і опинитися на шляху руху локомотива. У зв’язку з цим в «Укрзалізниці» наразі проводять додаткові випробування. За словами фахівців, уже найближчим часом буде продемонстровано нові, надійніші зразки, які й установлять на переїздах.

Звісно, є й дешевші способи перекриття переїздів. Наприклад, із допомогою чотирьох шлагбаумів. Проте випадок у Тарасівці під Києвом показав, що відчайдушних водіїв і ця схема не зупиняє.

Говорячи про взаємодію з органами держвлади, в «Укрзалізниці» постійно наголошують на необхідності поліпшення взаємодії з підрозділами ДАІ з контролю за дотриманням правил дорожнього руху на переїздах. Ще в 2003 році на переїздах розпочалося масове впровадження технології відеоспостереження за автомобілями. Ці системи дозволяють фіксувати номери автомобілів, які проїжджають на червоне світло. На вузлових станціях дані підсумовуються і передаються в органи Державтоінспекції, проте дальша їхня доля невідома. А технологія ж «листів щастя» уже відпрацьована на прикладі «Візира». Чому б їх не поєднати? Який водій поїде на переїзд, знаючи про стовідсотковий штраф?

У ДАІ кажуть, що постійно відпрацьовують місця концентрації ДТП, у тому числі відправляючи екіпажі на переїзди. Найсвіжіший приклад такої взаємодії — ситуація, яка могла призвести до катастрофи шостого листопада нинішнього року в Закарпатті на перегоні Дубриничі—Великий Березний. Під’їжджаючи до переїзду, машиніст дивом устиг загальмувати й не допустив зіткнення з маршрутним ЛАЗом. Водій ЛАЗу бачив і наближення поїзда, і заборонні сигнали світлофора, та все одно намагався проїхати. Інформацію про номери автобуса передали в ДАІ, і буквально через годину черговий екіпаж розшукав невдачливого водія. На нього склали протокол, але проблема полягає в тому, що сума штрафу не настільки велика, щоб відбити бажання порушувати правила дорожнього руху: максимальна сума не перевищує 800 грн, а в більшості випадків становить від 250 до 340 грн.

Ще місяць тому, відразу ж після серії ДТП на переїздах, Мінтранс і ДАІ виступали за підвищення штрафів. На сьогодні вже готовий попередній проект рішення. За в’їзд на переїзд на червоне світло пропонується запровадити таку ж відповідальність, як за керування автомобілем у нетверезому стані, тобто від 2550 до
3400 грн. Можливо, такий захід вплине на поведінку водіїв. Адже основна відмінність між подіями на автомагістралях і на залізничних переїздах полягає в тому, що на залізниці вони зазвичай відбуваються через неуважність водіїв та нехтування елементарними правилами безпеки, а також створюють загрозу не лише своїй безпеці, а й самому залізничному транспорту — його працівникам, пасажирам, вантажам і майну. Потому саме залізниця витрачає кошти на відновлення своєї роботи після аварій.

Ще один приклад взаємодії — робота з перевізниками. Відразу ж після серії ДТП на переїздах ДАІ спільно з Головавтотрансінспекцією Мінтрансзв’язку розпочали перевірку автоперевізників у всіх регіонах. Особливу увагу приділяли маршрутам, які перетинають залізницю (як уже йшлося, в Україні 2662 переїзди з автобусним рухом). Зазначена перевірка виявила численні порушення в організації перевезень, технічного обслуговування автобусів і режимі роботи водіїв. Але найголовніше — на багатьох підприємствах просто відмахуються від дотримання правил дорожнього руху. У деяких водіїв десятки протоколів ДАІ про порушення за останній рік. У зв’язку з цим у Мінтрансі зараз обговорюється ще один проект, який забороняв би працювати водіям, котрі мають певну кількість зафіксованих порушень за останній час.

До цього слід додати, що, крім переїздів «Укрзалізниці», є ще ціла мережа переїздів, котрі належать різним промисловим підприємствам. Зазначені підприємства не завжди можуть підтримувати переїзди в нормальному стані, і це також призводить до інцидентів. Наприклад, недавно несправність системи сигналізації переїзду підприємства «Стахановпромтранс» мало не призвела до трагедії. Автомобіль і локомотив дивом встигли розминутися. У зв’язку з цим «Укрзалізниця» також ініціює проведення перевірок таких переїздів із метою підвищення рівня безпеки.

Залізничники пропонують і ґрунтовніші програми. «Укрзалізниця» на власні кошті розробила кілька навчальних курсів для дітей про правила безпеки на залізницях. Випущено кілька фільмів, підготовлено навчальні курси для уроків із безпеки в школах. Проводяться конкурси дитячого малюнка, присвячені знанню правил дітьми. Також лише за останній час було роздано понад вісім тисяч «Пам’яток», у яких у доступній формі роз’ясняються правила перетинання залізничного переїзду, а також адміністративна та кримінальна відповідальність за їх порушення. У «Пам’ятці», до речі, наводиться статистична інформація нещасних випадків на залізничних переїздах. Таким чином, майбутні водії з малолітства привчаються до розуміння: червоне світло на переїзді означає небезпеку, а страшні кадри з фільмів із наслідками катастроф на переїздах діють на підсвідомість краще за будь-які вмовляння. З іншого боку, самі діти, знаючи про наслідки порушення правил дорожнього руху, звертатимуть на це увагу батьків запитаннями: «Тату, а ти знаєш, що це небезпечно?»