UA / RU
Підтримати ZN.ua

Прибуткова відкритість

Бізнес в інформаційному суспільстві, а тим більше у суспільстві знань, потребує нових творчих підходів...

Автор: Ірина Кучма

Бізнес в інформаційному суспільстві, а тим більше у суспільстві знань, потребує нових творчих підходів. Не обійтися без них і тоді, коли традиційні бізнес-моделі не працюють, тобто не приносять ні прибутку, ні задоволення. Один із прикладів інновацій — безплатний пошуковий ресурс Google Scholar від гіганта-пошуковика Google. Він вирішує традиційну проблему пошуку наукової літератури. Його використовують науковці з усіх країн світу, і переваги цього ресурсу для науковців очевидні. Які ж зиски можуть отримати українські видавці журналів від співпраці з Google Scholar? Збільшити популярність онлайнових журналів та безплатно оцифрувати свої архіви журналів для онлайнового доступу до них.

Видавці, які беруть участь у цій програмі, і надалі залишаються власниками авторського права. Адже з Google укладається не ліцензійна угода, а лише угода про надання послуг. Оцифровані статті повністю доступні всім користувачам для їх некомерційного використання. Сторінки зі статтями з журналів містять логотип видавця і посилання на його веб-сайт. Це не ексклюзивна програма. Тобто не існує обмежень щодо оцифрування матеріалів чи співпраці з іншими партнерами. Оцифровані журнальні статті включаються у пошукові індекси Google — Google Web Search та Google Scholar. Видавці можуть посилатися зі сторінки змісту своїх журналів на оцифровані статті Google, отже, користувачі можуть мати доступ до статей з веб-сторінок видавця. Якщо видавець розміщує рекламне оголошення Google на своїй сторінці, то прибутки розподіляються між видавцем і Google.

Інший приклад — проект Connexions Університету Райса, Х’юстон, США. Connexions (cnx.org) — неприбутковий видавничий проект, спрямований на створення підручників та навчальних матеріалів. І неприбутковий тут означає не збитковий, а комерційно успішний. Connexions створює можливості для ширшого доступу до якісних навчальних матеріалів з будь-якого місця у будь-який час безплатно он-лайн. Інша можливість — отримати ці ж навчальні матеріали за невелику плату у друкованому вигляді (надрукованому за технологіями друку на замовлення). Попит на матеріали Connexions — щомісяця понад 20 мільйонів запитів, 600 000 відвідувачів з більш ніж 200 країн світу.

Connexions також запрошує до співпраці українських видавців і науковців. Цей проект заснували 1999 року на засадничих академічних цінностях. Знання мають бути вільні й відкриті для широкого використання. Співпраця повинна полегшувати, а не ускладнювати науково-освітню діяльність. Внесок у науково-освітню діяльність повинен сприяти науковому статусу й визнанню. А ідеї пов’язані між собою найнесподіванішим чином.

З Connexions співпрацює університетське видавництво Rice University Press (RUP), яке з початку 2007 року видає книжки лише в електронному вигляді. З одного боку, всі наріжні процеси залишаються незмінними — рукописи опрацьовують, рецензують, редагують, передають на затвердження до друку видавничій раді, у складі якої — визнані науковці. Але замість того, щоб місяцями чекати, поки друкарня надрукує дорогу книжку, з цифровими файлами RUP працює Connexions — їх автоматично форматує, індексує, додає мультимедії з високою роздільною здатністю та веб-лінки. Користувачі можуть безплатно користуватися контентом он-лайн або купувати паперові версії книжок. А в каталозі RUP немає книжок, наклад яких уже вичерпався. Бо цей каталог постійно оновлюється. Такий підхід не збитковий для видавців, оскільки досягається економія на великих масштабах діяльності. Як свідчить досвід Cambridge University Press, на друковані примірники книжок, розміщених у Connexions, попит більший, ніж на ті, які тут не представлені. Вільний доступ дозволяє ознайомитися з книжкою, а Connexions і Cambridge University Press гарантують якість матеріалів. Отже, читачі охочіше погоджуються купувати потрібні їм книжки.

Розвиток Інтернету радикально змінив підходи до видання книжок. Як каже Янез Поточнік, комісар ЄС з науки і досліджень: «Розвиток соціального вебу, як називають нинішню версію вебу 2.0, вільного (відкритого) програмного забезпечення і блогів змінив спосіб поширення нау­кових знань, які тепер циркулюють у відкритому доступі». Від­кри­тий доступ — це безплатний доступ читачів до якісної наукової літератури у публічному Ін­тернеті з правом читати, заванта­жувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, посилатися на повнотекстові статті, індексувати тощо, тобто використовувати з будь-якою законною метою без фінансових, юридичних чи технічних перешкод.

Вже існує три документи ЄС про відкритий доступ до результатів наукових досліджень: два торішні — Звіт про обов’язковий відкритий доступ до досліджень, які фінансуються державним коштом, і Звіт наукової ради ЄС про обов’язкову публікацію результатів наукових досліджень у репозитаріях відкритого доступу. Та цьогорічний звіт ЄС «Комунікація до Європейського парламенту, Ради Європи та Європейського економічного і соціального комітету «Про наукову інформацію у цифрову добу: доступ, поширення і збереження». Цьогорічний звіт пропонує використовувати кошти європейських дослідницьких проектів на видання результатів досліджень у відкритому доступі та використовувати фінансування ЄС на створення репозитаріїв відкритого доступу.

Про відкритий доступ ідеться і в Законі України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки». Вимагається «забезпечення створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів: створення необхідної технічної і технологічної інфраструктури, електронних інформаційних ресурсів в архівах, бібліотеках та музеях, науково-дослідних установах з визначенням вимоги щодо обов’язко­вого зберігання в єдиному електронному форматі результатів наукової діяльності та забезпечити вільний доступ до результатів наукових досліджень, створених за рахунок коштів Держав­ного бюджету України».

Чому це робиться? Насамперед тому, що відкритий доступ допомагає розширити доступ до результатів досліджень. Адже наукові дослідження не можуть існувати без взаємних цитувань. Університети отримують зручний інструмент систематичної оцінки рівня досліджень, підвищення свого статусу і репутації інноватора. Окрім того, це простий і дешевий маркетинговий інструмент, а також спосіб посилити наукову співпрацю, працювати незалежно від часу та місця, створити електронний архів і подбати про довготривале збереження науково-освітніх матеріалів.

Наприклад, Connexions вирішує три наріжні проблеми університету. Перша з них — брак співпраці між різними університетськими департаментами та кафедрами, навіть коли йдеться про суміжні дослідження. Друга — брак співпраці навіть у межах однієї кафедри, який призводить до того, що лише одиниці пишуть вартісні підручники, що триває довго. Відтак на час виходу підручника друком частина його інформації застаріває. І, нарешті, третя — висока вартість і обмежений доступ до якісних підручників та навчальних матеріалів.

Окрім того, Connexions повертає осіб в освітню рівність, особливо тих, для кого зачинені двері у видавничому світі, наприклад науковців та інженерів, а також тих, хто не читає чи не пише англійською мовою. Тепер ці особи можуть бути не лише споживачами освітнього контенту, а й його творцями. Окрім того, скорочується час між створенням підручника та його потраплянням до студентів. Особли­во це актуально для точних, технічних і медичних наук, які бурхливо розвиваються. Викладачі мають можливість швидко модифікувати підручники, курс за курсом чи навіть тиждень за тижнем.

Найкраще характеризує діяльність Connexions порівняння зі світом музики, в якому цифрові технології дають кожному можливість створювати, переробляти, цитувати та записувати свою власну музику. Connexions дає можливість авторам, викладачам і дослідникам створювати та записувати підручники, курси й навчальні матеріали у всесвітньо доступний репозитарій відкритого доступу. У Connexions кожен може створити інформаційні «модулі» — за аналогією з конструктором Лего — документи з концепціями, процедурами чи запитаннями. Далі варто лише поєднати кілька таких модулів — і маємо готовий веб-курс чи підручник, який можна використовувати для подальшого навчання. Всі матеріали містяться під відкритими ліцензіями Creative Commons, а всі інструменти — це вільне відкрите програмне забезпечення. Отже, навчальні матеріали трансформуються зі сторінок книжки у веб-сторінки та динамічний XML, книжкові полиці — у глобальний репозитарій, закритість інформації — у відкриті джерела завдяки ліцензіям, які дозволяють вільне використання навчальних матеріа­лів, тобто копіювання, поширення, ретрансляція і адаптація, з обов’язковим посиланням на автора матеріалів, дорогі підручники — у безплатні, а повільний науковий обмін стає швидким.

Нині Connexions — це найуживаніший відкритий освітній ресурс у вебі, який використовують як у традиційних навчальних закладах, так і для дистанційного та ціложиттєвого навчання у різних країнах світу. Створення контенту в Connexions децентралізоване і міжінституційне. Найактивніші нинішні царини — музика, інженерна справа, фізика, хімія, біоінформатика, нанотехнології, історія. Наприклад, провідні фахівці з електротехніки з провідних університетів США і Європи спільно розробляють в Connexions навчальний курс з обробки цифрового сигналу (DSP) та «ігрову» версію популярного засобу LabVIEW для обробки сигналу. Всі ці матеріали оживають із зображеннями і звуками, збагачуючи навчальні курси з електротехніки.

Національна рада професорів з освітнього адміністрування США (NCPEA) створює у Connexions базу знань з лідерства та адміністрування, яка замінить їхні наявні друковані матеріали. Окрім того, вони закликають адміністраторів-практиків рецензувати ці матеріали он-лайн, щоб спільно створити високоякісні навчальні посібники. Такий проект може стати успішним прикладом для інших науково-професійних товариств і журналів.

Ще один важливий аспект діяльності Connexions — фаховий контроль якості матеріалів. Відбувається перевірка матеріалів на оригінальність, і факти плагіату одразу вилучаються. А університети, видавництва та нау­кові товариства застосовують так звані лінзи, сертифікуючи матеріали як якісні і рекомендовані до використання. Такий підхід змінює традиційну систему додрукового рецензування матеріалів, яке зазвичай триває від кількох місяців до року і перетворює найактуальніший матеріал на застарілий. На зміну йому приходить рецензування після публікації матеріалів. Таке рецензування здійснює спільнота фахівців і рекомендує або не рекомендує подальше використання цих матеріалів.

У новій бізнес-моделі, яку використовує Connexions, автори навчальних курсів здобувають міжнародне визнання, а студенти отримують найактуальніші знання від фахівців найвищого рівня. Connexions дає змогу постійно оновлювати матеріали, створювати якісні мультимедійні продукти, які не можна собі дозволити, готуючи традиційне друковане видання, а також максимально поширювати навчальні матеріали. Чому автори погоджуються на безоплатний доступ до своїх матеріалів? Насамперед тому, що більшість авторів фактично не заробляють на продажу підручників. Найуспішніші наклади — не більше кількох тисяч примірників. Викладачі витрачають близько трьох років на написання підручника, а максимальні можливі гонорари — у США та країнах Західної Європи — 25 центів за годину. Отже, коли автори пишуть підручники, вони розраховують не на фінансовий зиск, а на професійне зростання — на вплив своїх досліджень на максимально широку аудиторію, цитування та професійний розвиток.