Будь-яку досить розвинену технологію неможливо відрізнити від магії.
Ерік Дрекслер
Є безліч способів отримати наноструктури. Деякі з них надскладні і потребують сучасного технологічного обладнання, інші — простіші в реалізації.
Особисто ми використовуємо технологію електрохімічного травлення. Вона цікава тим, що проста, дешева й не потребує високотехнологічного обладнання.
Суть її теж досить проста: напівпровідник із абсолютно гладкою поверхнею поміщають у розчин кислоти, через який пропускають електричний струм. Ще зі школи ця технологія відома всім як електроліз, із тією відмінністю, що для формування наноструктур як електродів використовують пластини платини і напівпровідника.
У результаті на поверхні формуються різні типи наноструктур: пори, кристаліти, віскери, дроти, плівки тощо. Змінюючи умови травлення та склад електроліту, можна домогтися величезного розмаїття одержуваних наноструктур.
Застосування нанотехнологій дуже широке й охоплює майже всі сучасні галузі. Згідно із сайтом StatNano, виділено 43 типи наноматеріалів, на основі яких офіційно створено й зареєстровано понад дев’ять тисяч продуктів.
Що таке наноарт?
Справжній шедевр тільки тоді шедевр,
коли він опрацьований і завершений до дрібниць.
Філіп Фармер «Убити бога»
Отримані наноструктури досліджують із допомогою мікроскопів. Багато важить вибір ділянки для «фотографування». На рисунку можна бачити, як саме відбувається цей процес.
Дослідження естетики наноструктур привело до появи цікавих експериментів засобами сучасного графічного дизайну.
Наноарт — це поєднання науки і мистецтва, технології та сучасного дизайну, представлення наукових результатів як об’єкта творчої діяльності. Хоча наноарт як явище симбіозу науки і мистецтва вже з’являвся у світі (засновник — Кріс Орфеску, румунський учений та художник), він не набув достатнього розвитку, не виокремився в унікальний культурний продукт і майже не розвивається сьогодні.
З іншого боку, за останнє десятиліття графічний дизайн виокремився й міцно закріпився як окремий напрям мистецтва, що має свої тренди та моделі розвитку. Увага дизайнерів сконцентрована на пошуку нових форм. Так, останнім часом набув популярності Digital-Art (цифрове мистецтво), актуальними залишаються абстракціонізм і стиль New-Geometry. Майбутнє дизайну фахівці бачать у поєднанні різних стилів, напрямів, форм, текстур тощо. Зараз ми можемо стверджувати, що наноарт — це симбіоз найсучасніших наукових досягнень у галузі нанотехнологій і графічного дизайну. Кольорова обробка мікрофотографії має не тільки естетичне значення, а й допомагає виявити на зображенні акценти, важливі з погляду науки.
Для того, щоб створити картину у стилі наноарт, необхідно, по-перше, синтезувати наноструктуру (наноматеріал). По-друге, дослідити крізь мікроскоп, отримати зображення високої якості. По-третє, з допомогою графічного редактора «розфарбувати» отримане зображення.
Таким чином, наноарт відрізняється від усіх відомих напрямів мистецтва тим, що його невід’ємною складовою є безпосередній науковий експеримент і дослід. Візуальне мистецтво — дієвий засіб для спрощення й розуміння складних фізичних процесів. У цьому контексті, SEM-зображення наноматеріалів можна вважати попередником появи нової форми мистецтва, а саме розвитку наноарту як напряму. Нові форми є результатом спільних пошуків митців (графічних дизайнерів) та вчених (нанотехнологів). Симбіоз науки і мистецтва стимулює інтерес до пізнання і сприяє глибшому розумінню картини світу.
Слід зазначити, що в нашій країні цей напрям майже не представлений, існує лише у невеликих масштабах. Зачатком українського наноарту можна вважати конкурси наукових фотографій, на яких вітчизняні дослідники представляють свої результати, у тому числі в категорії «Мікроскопія». Два роки поспіль (2015, 2016) такий конкурс відбувався під егідою Міністерства освіти і науки України та Фонду фундаментальних досліджень. Зараз на регулярній основі такий конкурс проводить Вікіпедія, де теж можна побачити картини дослідників-митців.
Вважаю, якщо ми вже говоримо про наноарт як окремий напрям, необхідно закладати його принципи й виокремити дискурс.
По-перше, слід використовувати реальні нанооб’єкти і наноструктури. По-друге, маніпуляція зазвичай має бути тільки з кольором. Якщо використовуються інші види маніпуляцій (додавання, поєднання чи прибирання об’єктів, частин), про це слід обов’язково зазначати в описі. По-третє, кожну картину в стилі наноарт має супроводжувати унікальний опис, у якому можна зазначати тип наноструктури, матеріал, спосіб синтезу, можливе призначення тощо. Ну й, звісно, в кожної картини мусить бути авторство.
Наноарт, як і будь-яка технологія, матиме свої сфери застосування. Насамперед це популяризація наукових досягнень, просвітницька діяльність і залучення молоді до науки. На жаль, мусимо констатувати низький інтерес майбутніх абітурієнтів до технічних, фізичних та хімічних спеціальностей. Можливо, наноарт нам зможе допомогти з цим?
До речі, така популярна зараз STEM-освіта (наука, технології, інженерія, математика) має цікаве продовження, а саме STEAM (додається ще мистецтво). То що ж це як не наноарт?
Можемо спрогнозувати, що в декоративно-прикладній графіці наноарт теж матиме своїх прихильників, адже кожна картина наноарту — це чудовий, унікальний патерн, який може прикрасити будь-який матеріал, виріб, рекламний чи мультимедійний продукт тощо. Наноарт часто використовується для створення елементів дизайну інтер’єру, обкладинок книжок тощо. Впевнені, що цей напрям здатен вплинути й на інші мистецтва, зокрема в перспективі його можна буде використовувати як принти тканин і шпалер, створювати реальні 3D моделі та скульптури тощо.
Наш наноарт
Наш український наноарт ще тільки розвивається. Ми спільно з колегою, молодшим науковим співробітником Бердянського державного педагогічного університету, професійним дизайнером Сергієм Ковачовим уже шостий рік поспіль створюємо наноарт і представляємо його на конкурсах наукових фотографій, у соціальних мережах та медіапросторі. Робота «Кам’яна квітка», що перемогла в конкурсі від Фонду фундаментальних досліджень, удостоєна особливої відзнаки ГО «Вікімедіа Україна» «Зірочка», яка присуджується прославленим зображенням, і є обраною та рекомендованою Вікіпедією.
Для нас наноарт — це популяризація досягнень науки, він має привернути увагу громадськості до її проблем і перспектив розвитку, сприяти підвищенню престижу науки в суспільстві й широкому впровадженню наукових розробок та інновацій у практику.
Маємо нагоду поєднати дивовижний світ нанотехнологій зі справжнім дизайнерським баченням та унікальною обробкою.
Завдяки підтримці House of Europe (програма, яка фінансується Європейським Союзом), я реалізовую проєкт, результатом якого стане справжня галерея наноарт, що розміщуватиметься в Бердянському державному педагогічному університеті. Для України це перша галерея наноарту. Крім того, буде створено онлайн-галерею для вільного перегляду у просторі Інтернету.
Сподіваємося, це сприятиме створенню та розвитку креативного продукту дизайнерів, митців та інженерів. Наноарт забезпечать виведення науки з лабораторій на широкий загал, а також об’єднання різних сфер творчої та наукової діяльності. Ми прагнемо показати, що наука — це естетика, вона невід’ємна від мистецтва.
Плануємо популяризацію цього напряму, а саме тиражування науково-популярного видання, створення сайту, на якому зможуть представляти свій наноарт й інші митці та нанотехнологи, залучати однодумців тощо. Україна може похвалитися достатньою кількістю дослідників, що працюють у синтезі наноструктур. Маємо всі шанси представити свій унікальний науково-культурний продукт і на світовій арені.
Креативний простір наноарту потребує масштабування для обміну досвідом з децентралізації сфери культури та науки між митцями, художниками, дизайнерами, наноінженерами в Україні та поза її межами. Настав час показати справжню красу науки!
Просування технології може припинити або продовжити життя,
але воно також може змінити його якість.
Продукти, засновані на нанотехнологіях, проникатимуть у повсякденне життя людей, які захочуть їх використати.
Деякі наслідки будуть тривіальними; інші можуть бути глибокими.
Ерік Дрекслер