Асоціації власників авторських прав продовжують судове переслідування організаторів і користувачів файлообмінних мереж. І, як правило, перемагають. Але сама природа сучасного Інтернету грає з ними поганий жарт. Максимум чого їм вдається домогтися судовими позовами, — це зростання в Мережі кількості анонімних, більш захищених і неуразливих до легального чи будь-якого іншого переслідування способів розповсюдження інформації. Можна скільки завгодно запускати лобістську машину для законодавчого «поглиблення і розширення» копірайту. Але сам копірайт у його теперішньому, неприйнятному для інтелектуального та мистецького розвитку людства, вигляді під впливом сучасних технологій перетворюється на фікцію.
Кінець літа приніс приємні новини американським організаціям правовласників: вони вже вкотре виграли судову справу проти найпотужнішого файлообмінного порталу світу — The Pirate Bay. Окружний суд Стокгольма ухвалив рішення закрити доступ до трекера аж до завершення судового розгляду всіх претензій до ТРВ з боку Sony, Disney, Universal та інших «добрих самарян», а шведському провайдеру Black Internet, який забезпечував доступ до ТРВ, заборонив надавати відповідні послуги.
Трекер і справді полежав кілька днів (не загалом — просто зайти на нього могли не всі охочі), але вже 26 серпня піднявся на повен зріст. Пірати видали запис у блозі, який починався словами: «Ми цілком упевнені: якщо кожен виконуватиме свої обов’язки… ми доведемо, що здатні захистити наш Інтернет...». Чутки про смерть знову виявилися дещо перебільшеними. Хоча цього разу ТРВ, не виключено, насправді чекають істотні зміни.
Непрямим доказом того, що команда і клієнти TPB наперед готувалася до серйозних неприємностей, є те, що ще 15 серпня серед «роздач» Піратської бухти з’явилася… повна база даних всіх роздач трекера, що дозволяло, принаймні теоретично, створити «дзеркало» трекера впродовж кількох годин.
Власне, один проект — «дзеркало» ThePirateBay, за адресою //www.btarena.net /, вже було запущено, незважаючи на ще живого «батька». Проте «дзеркало» вийшло якимось, чесно кажучи, кривуватим. Принаймні чимало контенту з реальної Піратської бухти на «копії» знайти не вдається.
Проте майбутнє флагмана піратського флоту, попри щасливе воскресіння, залишається вельми непевним. Пікантності ситуації додає той факт, що шведська компанія Global Gaming Factory підтвердила купівлю ThePirateBay. Відома навіть сума угоди — 60 млн. шведських крон, що становить близько 8 млн. доларів США. До того ж GGF задекларувала свій намір зробити з TPB легальне і прозоре підприємство, а всіх 25 млн. піратів перевиховати на законослухняних користувачів.
Сама Global Gaming Factory, попри назву, не займається розробкою ігор, а позиціонує себе як «власника найбільшої у світі мережі інтернет-кафе та ігрових центрів» і пропонує свої послуги як «потужний медіа-канал», з допомогою якого можна отримати доступ до чітко визначеної туристичної та геймерської аудиторії.
Фінансова сторона функціонування легальної Піратської бухти досить заплутана. Теоретично, нові користувачі за доступ до ресурсу сплачуватимуть абонентську плату, якою GGF має намір відкуплятися від правовласників. Але водночас активні «сідери-роздавачі» отримуватимуть від власників трекера якісь фінансові бонуси.
Подробиць про те, хто, як і коли займатиметься юридичною оцінкою легального статусу одного мільйона наявних зараз на TPB торрентів, GGF, на жаль, не поспішає розголошувати. Як і механізму ціноутворення абонентської плати. Не до кінця зрозуміло й те, як компанія збирається залагоджувати ситуацію, коли користувач платить за доступ до трекера з наміром отримати певні програми, а на середині закачки правовласник закриває доступ до цих продуктів, залишаючи клієнта з половиною потрібного файла і без грошей, витрачених на купівлю доступу до трекера. Знаючи про фінансову скромність спільноти правовласників та їхню готовність до самопожертви в ім’я добробуту користувачів, новим власникам ТРВ можна від щирого серця побажати успіху. Якщо їм удасться гармонізувати стосунки двадцяти п’яти мільйонів піратів і MPAA разом із RIAA та ще й отримати при тому якийсь зиск — забезпечення миру на всій планеті буде для GGF просто дитячою розвагою.
Із ситуації, в якій опинився новий власник легендарного домену, можна передбачити два ймовірні шляхи виходу. Перший, на жаль, найбільш реалістичний, полягає в тому, що за адресою колишнього The Pirate Bay невдовзі з’явиться буденний і банальний онлайновий магазин медіаконтенту. І в того магазину з флагманом інтернет-піратів буде не більше спільного, ніж у наливайки «Корсар» в курортному містечку із «Золотою ланню» Дрейка. Ще місяць-другий нові власники втішатимуться високим трафіком, а потім любителі вільної інформації потихеньку розбредуться по дрібніших трекерах.
Є, щоправда, і оптимістичніший сценарій розвитку подій. Нові власники трекера накладуть заборону на викладення найсвіжішого і наймасовішого кіно, пісеньок Брітні Спірс — і чого там іще найбільше прагне босонога молодь. Натомість «в ефірі» залишиться кількасот тисяч торрентів із медіаконтентом, який у правовласників продається не так щоб дуже успішно. І на це останні заплющать очі, отримуючи вряди-годи невеликі відступні від Global Gaming Factory. В такому разі трекер теж втратить чималу частину аудиторії, особливо юної, але перетвориться на такий собі «інтелігентський» ресурс, куди ходять радше за повним зібранням Баха, ніж за останнім голлівудським блокбастером.
Обнадійливим для прихильників ТРВ є той факт, що GGF разом із трекером придбала ще й компанію Peerialism, котра спеціалізується на вдосконаленні технології файлообміну. Співробітники Peerialism стверджують, що вони розробили нові, значно ефективніші форми файлообміну, які дадуть змогу знизити навантаження на мережі при передачі великих медіафайлів. GGF збирається профінансувати відлагодження технології, а бренд «Піратська бухта» повинен викликати високий рівень довіри до неї у специфічної цільової аудиторії.
Стара команда ТРВ досить оптимістично налаштована щодо нових власників ресурсу. У блозі трекера «батьки-засновники» стверджують, що до продажу їх спонукав «застій» ресурсу, який не модернізувався впродовж кількох років, а «в Інтернеті ресурс або еволюціонує, або помирає». Члени колишньої команди висловлюють сподівання, що політика нових власників ресурсу не надто відрізнятиметься від їхньої, бо якщо GGF «все зіпсує», то просто втратить цільову аудиторію ресурсу.
Складно сказати напевно, чи вдасться GGF — чи будь-кому іншому — зробити справді ефективний проект легального файлообміну. З усього видно, що MPAA (Motion Picture Association of America — американська асоціація кінокомпаній), RIAA (Recording Industry Association of America — американська асоціація звукозапису) та їхні європейські аналоги не налаштовані на серйозні компроміси. Їхні учасники свято вірять, що, зібравши солідний пакет авторських прав «на все, що рухається», можна до безконечності подовжувати строк його дії, збільшуючи в такий спосіб вартість своїх активів. Упродовж 30, 50, а тепер уже 70 років після написання музики закон захищає «майнові права» «автора», що їх реальний автор за малий гріш продав більш ніж півстоліття тому завбачливим дядечкам із «великої звукозаписувальної п’ятірки». А між іншим, останнє подовження строку дії авторського права на музику в ЄС, яке відбулося в квітні цього року, вийшло ще й «урізаним», бо спершу його пропонувалося збільшити до 95 років. Україна тут біжить навіть попереду європейського паровоза — у нас і так авторське право діє впродовж 70 років після смерті автора!
А тепер спробуймо уявити ситуацію, за якої твори Баха впродовж 70 років після його смерті можна виконувати тільки з дозволу його рідного собору — як правовласника. Коло охочих прилучитися до високого істотно меншає. Його учні не можуть вільно грати його твори. Підозріло схожа музика послідовників переслідується судами. То скільки, питається, людей пам’ятатимуть про автора та його твори через 70 років після його смерті?
Далі, завважмо, до соборів додалися гаражі, клуби, данс-холи і всі інші місця сучасного музичного самовираження, де творять тисячі талановитих і не дуже композиторів, весь продукт яких, за винятком екстремальних випадків, зникає за залізними ворітьми «авторського права» звукозаписувальних компаній. І якщо якийсь твір упродовж десятиліть не перевидається, і не приносить правовласникові омріяного прибутку — все одно він залишається захищеним, вилученим з обігу на більш ніж півстоліття, себто приреченим на смерть. Очевидно, що маємо химерний зразок суспільної лоботомії.
Але право і закон — аж ніяк не синоніми. І закони, пролобійовані музичними товстосумами, з погляду суспільного сприйняття не є органічною частиною права. І хоч скільки повторюй, що «скачування з Інтернету — це та сама крадіжка з магазину», кількість піратів і магазинних злодіїв — непорівнянна.
І доки авторське право залишатиметься не гармонізованим зі здоровим глуздом та інтересами розвитку суспільства — пірати будуть. І не важить, будуть це «дзеркала» ТРВ, нові трекери, зареєстровані в африканських країнах, чи децентралізовані криптозахищені протоколи нового покоління: доки перед кожним монітором не стоятиме по полісмену, вітер у чорних вітрилах не переведеться, і багатомільйонні команди «однодумців» і далі підтримуватимуть соціальну справедливість. На свій страх і розсуд.
Коли верстався номер, стало відомо, що шведська фондова біржа заборонила Global Gaming Factory пропонувати свої акції після того, як стало відомо, що компанія ввела в оману інвесторів твердженням про те, що у неї є достатня кількість засобів для придбання ТРВ.