Ми гортаємо стрічку новин про технології з ентузіазмом людини, яка кожного року розчаровується, що її телефон не може заварювати каву. Знову.
У мене немає вибору: для інвестора у технологічні компанії ентузіазм щодо ринку технологій - це професійне викривлення. На щастя, не лише моє. За оцінками американських аналітиків з International Data Corporation, минулого року обсяг світового IT-ринку досягнув позначки у 4 трильйони доларів. Найбільше зростають хмарні обчислення, мобільні технології, big data та соціальна аналітика. За цими ж прогнозами, у 2022 році глобальні витрати у техносфері перевищать 4,5 трильйони доларів. Як каже моя донька, це багато грошей.
Я погоджуюся і з аналітиками, і з донькою: це велетенський ринок, де нам вистачить місця. Українська IT-індустрія вже чітко окреслена на світовій карті. Ми не замислюємося про це, але саме українські спеціалісти відповідають за автомобільні інформаційні системи Ford та систему керування ризиками Deutsche Bank.
Минулого року ми стали другими в Європі за обсягом експорту IT-послуг. Це 4,5 мільярдів доларів на 184 тисячі програмістів. 184 тисячі людей заробили 4,5 мільярдів - просто подумайте про це. До 2025 року експорт має зрости вдвічі - до 8,4 мільярдів.
Разом з тим, наш ринок стартапів поки відносно невеликий: 2018 року сума інвестицій склала 290 мільйонів доларів. Для порівняння, проект із українською командою Grammarly лише в останньому раунді у Штатах залучив 90 мільйонів доларів із оцінкою компанії у понад один мільярд.
Чому ми не можемо зупинитися на аутсорсингу? Навіщо вкладатися у свій продукт? Тому що домінування Кремнієвої долини у технологіях вже відходить у минуле. Блокчейн робить революцію у децентралізованому зберіганні інформації та передачі даних, а децентралізація технологічних хабів допоможе диверсифікувати ІТ, зробити його більш стійким та цікавим.
Різниця між цим прогнозом та мріями про Нью Васюки в тому, що я у свої переконання інвестую. Коли я кажу, що потрібно обирати перспективні проекти тут та інвестувати в них, я маю на увазі дуже конкретні проекти у політехах Одеси, Харкова та Львова.
Ми вивчали освітній ринок в Україні і дійшли висновку, що освіта має бути дорогою і вартісною. Університети мають перетворитись з ксероксів дипломів на лабораторії інновацій. Останнім часом освітні реформи рухаються у правильному напрямку: жорсткіші стандарти та очистка системи від корупції, університети отримали більшу автономію та можуть співпрацювати з бізнесом. А бізнес йде їм назустріч.
CIG R&D LAB буквально так і працює: ми приходимо в університет і кажемо: "Хто має бізнес-ідею і готовий цілий рік менше спати на вихідних?". Серед відчайдушних обираємо тих, хто отримує фінансування та експертів. Наприкінці сезону троянду у вигляді гранту на подальший розвиток свого проекту отримує команда, що найбільше наблизилися до його реалізації та запуску на ринок.
Що вже зроблено? Одесити, які перемогли у програмі CIG R&D LAB, працюють над віртуальним помічником Jarvis та розумною колонкою на кшталт Google Home. У Харкові перемогли два стартапи: проект із реконструкції теплових систем міста та люмінесцентна тротуарна плитка. Наші техно-урбаністи вже мають перших замовників: плитку готові замовляти університет та Харківська міськрада.
Відверто кажучи, я хотів би об'єднати найкращі українські університети у рамках нашої або подібних програм. Систематизація їх фінансування та результатів - це частина створення глобальної інфраструктури IT-ринку України.
Якщо простіше, можна збудувати "Теслу" в гаражі, але без доріг і зарядок вона далеко не заїде. Давайте інвестувати у дороги.