Хвилювання, що розвиток технологій залишить людство без роботи, супроводжують кожен новий етап технологічного прогресу. Щоразу світові здається, що все пропало, щоразу виявляється, що все не так погано, як здавалося на перший погляд. Утім, періоди, коли ринки праці трансформуються, типи зайнятості змінюються, а освіта підлаштовується під нову реальність, не швидкі. Для багатьох спеціалістів це важкі часи значних змін. Навряд чи їх втішає думка, що глобальної катастрофи точно не буде і це лише окремим людям дуже не пощастило із професією.
Світові економісти поділяють їхнє занепокоєння. Звісно, їхні горизонти аналізу довгі, а досвід підказує, що з часом усе нормалізується, але навіть нетривалий (з погляду економічної науки) період турбулентності зараз, після пандемії, глобальної інфляційної кризи, стагнації та геополітичних ризиків, — точно небажане явище.
Власне, тому фахівці Всесвітнього економічного форуму опитали про перспективи більш як вісім сотень компаній із 45 економік світу, в яких працюють близько 11 мільйонів осіб. Це опитування охоплює макротенденції та технологічні тренди, їхній вплив на робочі місця, а також на навички та стратегії трансформації робочої сили, які компанії планують використовувати протягом 2023–2027 років.
Очікується, що упродовж наступних п’яти років змінювати глобальний ринок праці будуть різноманітні тенденції, починаючи від впровадження технологій і закінчуючи макроекономічними та геополітичними перспективами, зеленим переходом і, звісно, демографічними показниками та споживчими перевагами.
Понад 85% опитаних організацій вважають, що впровадження нових передових технологій і розширення цифрового доступу — це тенденції, які, найшвидше, сприятимуть трансформації як загального ринку праці, так і їхньої компанії у наступні п’ять років.
Звісно, вони визнають, що вплив також матимуть і нові стандарти управління (ESG), і зміни екологічних та соціальних політик чи такі макроекономічні тренди, як зростання вартості життя та повільне економічне зростання, але саме технології спричинять найбільше змін.
Та не спішіть змінювати кваліфікацію чи ставати на біржу праці. Бо згадані зміни не передбачають скорочень. Навпаки, понад половина роботодавців (52,2%) вважають, що більшість нинішніх макротенденцій сприятимуть зростанню чистої кількості робочих місць. Майже 30% респондентів дотримуються думки, що вплив основних трендів на зайнятість як таку буде нейтральним. І лише кожна п'ята компанія очікує можливого скорочення персоналу у найближчі роки.
Тож глобальної катастрофи економісти не очікують, але локальні можливі. Дослідники спробували їх оцінити з допомогою такого показника, як структурний відплив робочої сили (він не включає у себе природного відпливу, тобто зміни роботи людьми з особистих причин). Так от, виміряний середній структурний відплив на ринку праці — 23% для опитаних компаній у різних секторах і країнах протягом наступних п’яти років. Не 23% звільнень, а 23% змін. Тобто загальне очікуване переміщення робочих місць, включаючи як створення нових посад, так і ліквідацію існуючих, торкнеться 23% наразі працюючих людей. Це немало. Особливо зважаючи, що окремі галузі і сфери (наприклад, готельний бізнес, відпочинок і громадське харчування) досі не повернулися до показників зайнятості «доковідного» 2019-го. Та, на щастя, саме цим сферам зміни, пов'язані із технологічним прогресом, критичних загроз не несуть. У зоні ризику інші галузі: медіа і розваги (32% структурного відпливу), урядові та публічні послуги (29), інформаційні технології та цифрові комунікації (29%).
Що ж, конкретні спеціальності економісти також аналізували, представивши як ті спеціальності, за якими кількість робочих місць скорочуватиметься найбільше, так і ті, які очікують найбільшого приросту. Тож не пощастить у наступні п'ять років персоналу із введення даних, адміністративним і виконавчим секретарям, бухгалтерам і клеркам, охоронцям і касирам. Пощастить при цьому операторам сільгосптехніки, водіям вантажівок та автобусів, вчителям, механікам і спеціалістам із розвитку бізнесу. Загалом ці дані підтверджують усі попередні звіти щодо стану ринку праці у світі з 2018 року. Тобто не йдеться про якийсь глобальний струс, спричинений стрімким розвитком штучного інтелекту. Мова про тренд, якому вже кілька років і який поступово розвивається, даючи можливість адаптуватися під нього як роботодавцями, так і працівникам.
Загалом аналіз Всесвітнього економічного форуму показує, що буде створено 69 млн робочих місць і знищено 83 млн робочих місць, що призведе до скорочення глобальних ринків праці на 14 млн робочих місць протягом наступних п’яти років за нинішніх темпів. Утім, дослідники наголошують, що 14 млн — це лише 2% від глобального ринку, та й навряд чи темпи будуть сталими, а зміни лінійними. Адже будь-який тренд у реальному секторі миттєво викликає зворотні реакції на нього з боку бізнесу, які суттєво корегують подальший розвиток подій.
Так, з одного боку, розвиток цифрових технологій у когось дійсно забиратиме роботу, з іншого — сприятиме розвитку, наприклад, цифрової комерції, а відповідно, зростанню кількості робочих місць у цій сфері.
Наприклад, очікується, що кількість фахівців з електронної комерції, спеціалістів із цифрової трансформації та спеціалістів із цифрового маркетингу та стратегії зросте на 25–35%, що призведе до збільшення кількості робочих місць на два мільйони у найближчі роки. І це лише цифрова комерція. Загалом же економісти зазначають, що запровадження передових технологій у перспективі прискорить збільшення кількості робочих місць у тих сферах зайнятості та попит на ті професії, які наразі не мають великої кількості людей. Отже, стимулюватимуть зростання кількості робочих місць не лише безпосередньо у цих сферах, а й у сферах навчання та перепідготовки таких фахівців.
То про що саме йдеться? Які спеціальності будуть затребувані у найближчому майбутньому?
Очікується, приміром, збільшення на 30–35% (1,4 млн) попиту на такі посади, як аналітики даних і науковці, що спеціалізуються на великих даних, бізнес-аналітики, спеціалісти з баз даних і мереж, а також інженери даних. Це у свою чергу приведе до збільшення кількості працівників у галузях, які безпосередньо використовуватимуть ці технології, зокрема штати розширятимуться у сфері фінансових послуг (31%), роздрібній та оптовій торгівлі споживчими товарами (37), у логістиці й на транспорті (42%).
Можна очікувати, що попит на фахівців із штучного інтелекту та машинного навчання зросте на 40%, або на один мільйон робочих місць, оскільки у використанні цих технологій зацікавлена ціла низка галузей. Завдяки ширшому впровадженню технологій шифрування та посиленню кіберзагроз, на 31% збільшиться й попит на аналітиків інформаційної безпеки.
І хтось усіх цих фахівців має навчати, а вже існуючих спеціалістів — перенавчати. Тому очікується, що кількість робочих місць у галузі освіти зросте приблизно на 10% (3 мільйони працівників) протягом 2023–2027 років.
Отже, загальні тренди на світовому ринку праці такі: посади, які швидко розвиваються, пов’язані з технологіями, натомість посади, які найшвидше скорочуються, — канцелярські або секретарські. Власне, у них й відбирають роботу нові технології. При цьому завдяки прогресу масштабне зростання кількості робочих місць очікується в освіті, сільському господарстві, цифровій комерції та торгівлі. А найбільші втрати очікуються на адміністративних посадах, а також на традиційних («аналогових») посадах безпеки, виробництва та торгівлі.
То які навички не дозволять загубитися фахівцю у майбутньому? Що ж, роботодавці мають свій рейтинг: аналітичне мислення, креативність і технологічна грамотність. Вони впевнені, що люди із такими вміннями завжди будуть затребуваними, як і ті, хто може їх цього навчити.
За даними опитування, шестеро із десяти працівників до 2027 року потребуватимуть додаткового навчання, але сьогодні лише половина працівників має доступ до подібної освіти. Тож саме освіта та освітяни — запорука того, що світовий ринок праці гідно пройде нинішній турбулентний період.