В Україні розпочалися випробування модернізованої відповідно до стандартів НАТО самохідної артилерійської установки — 2С22 «Богдана». На полігоні Збройних сил України з 155-мм гаубиці здійснили вже понад 90 пострілів. Усі були успішні.
Заводські випробування відбуваються з участю і під контролем представників Міністерства оборони України, яке і є замовником вітчизняної артилерійської установки. Наступним етапом мають стати державні випробування. Про деталі випробувань дослідного зразка, очікування військових та перспективи серійного виробництва «Богдани» — докладніше в матеріалі ZN UA.
Українську самохідну артилерійську установку 2С22 «Богдана» почали розробляти в лютому 2016 року. Це розробка Краматорського заводу важкого верстатобудування в рамках державного оборонного замовлення Міністерства оборони України.
27 травня 2021 року як елемент виконання дослідно-конструкторської роботи відбулася стрільбова частина заводських випробувань. Попередні випробування проводять для оцінки реальних можливостей озброєння та відповідності вимогам. Міністерство оборони тривалий час чекало готовності розробників до них.
За словами представника Краматорського заводу важкого верстатобудування, якого залучили до поточного етапу стрільби, родзинкою української «Богдани» є ствол калібру 155 мм, виготовлений із української сталі на вітчизняному обладнанні, що адаптований під стрільбу НАТОвським боєприпасом.
При цьому для нарізки каналів ствола підприємство навіть окремо створило спеціальний нарізний верстат моделі КЖ1975Ф3, що дозволяє виконувати протягування нарізів у стволах калібром від 80 до 205 мм, довжиною ствола від 4 до 10 м із постійним чи перемінним кутом підйому нарізів, оснащений числовим програмним керуванням. На цьому верстаті було виконано нарізи внутрішнього профілю каналів таких стволів: 122 мм, 152 мм та 155 мм.
Дальність пострілу звичайного снаряда «Богдани» сягає близько 40 км, а дальність застосування активно-реактивного боєприпасу — до 60 км. Наведені показники є одними з найкращих у світі.
Наприклад, дальність пострілу чеської DANA М2 зі снарядами покращеної аеродинамічної форми — до 25,5 км. А гаубиці 2С3 «Акація», якою зараз користуються Збройні сили України, звичайними снарядами — 17,1 км, активно-реактивними — всього на 20,4 км.
Крім того, українська САУ зможе досягати швидкості по трасі — 80, а по пересіченій місцевості — до 30 км на годину.
Сама ж установка побудована на шасі КрАЗ-63221 зі спареною броньованою кабіною, а платформа має протикульний броньований захист екіпажу від куль калібру 7,62 мм та осколків снарядів.
САУ «Богдана» має більшу прохідність на міських і міжміських дорогах, ніж гусеничні аналоги, а в нас така війна, коли треба терміново перекидати артилерію між населеними пунктами.
Бюрократичні перешкоди
Очікувалося, що виготовлення дослідного зразка вітчизняної САУ триватиме до середини 2018 року. Це дало б змогу у 2019-му провести випробування, а з 2020-го — розпочати серійне виробництво. Перший український зразок показали в липні 2018 року, а 24 серпня навіть презентували широкому загалові під час військового параду з нагоди Дня незалежності України.
Однак у 2019 році проєкт спіткала вимушена пауза через проблеми із закупівлею боєприпасів та подолання великої кількості бюрократичних перешкод.
Спочатку не могли закупити й поставити в Україну необхідну кількість НАТОвських боєприпасів. Потім, коли «Спецтехноекспорт» поставив 134 одиниці 155-мм артилерійських боєприпасів від турецької Makina ve Kimya Endüstrisi Kurumu, специфікація і маркування закуплених снарядів викликали непорозуміння між Міноборони, спецекспортером та розробником САУ. Наслідком стали судові тяганини між заводом і Міноборони з приводу зриву термінів виконання держзамовлення.
У 2020 році суд визнав, що зрив графіку випробувань «Богдани» стався не з вини підприємства, а через брак необхідних боєприпасів. У результаті, Міноборони погодилось укласти додаткову угоду на продовження дії контракту без застосування штрафних санкцій.
Нині контракт між Міноборони та заводом на завершення державного замовлення продовжено до кінця 2021 року. За цей час САУ «Богдана» має пройти попередні і — в ідеалі — державні випробування.
Перспективи власного виробництва
За словами заступника міністра оборони України Олександра Миронюка, проблеми, які виникли навколо САУ «Богдана» у 2018 році, було успішно подолано у 2020-му, тому на сьогодні немає жодних перешкод для подальшої розробки та її серійного виробництва. Тож САУ «Богдана», однозначно, варто розглядати в перспективі.
У разі успішного проходження випробувань проєкт має стати одним із важливих елементів комплексного переозброєння ракетних військ та артилерії української армії більш модернізованими зразками.
Крім того, «Богдана» — перша вдала кооперація бізнесу і держави в рамках державного оборонного замовлення. Приватний бізнес повірив у державу, а саме — вклав кошти у виробництво, тому що тільки держава може закуповувати зазначений виріб.
Також налагодження серійного виробництва власних САУ дозволило б Україні стати більш незалежною в цьому виді озброєння. Для країни, яка вже сьомий рік перебуває під тиском країни-агресора, — це надважливо.
Крім того, «Богдана» розробляється одразу з використанням НАТОвських калібрів, що робить її перспективною не лише для українського ринку, а й для іноземних військових. Водночас це потужний сигнал для наших західних партнерів і додатковий аргумент в отримані ПДЧ. У цьому контексті, виробник «Богдани» вже зараз налагоджує співпрацю з іноземними виробниками САУ, насамперед із країнами-членами НАТО.
Не менш важливим також є той факт, що з появою 155-міліметрової «Богдани» під неї в Україні має бути організоване й виробництво снарядів та стволів, а це — створення робочих місць і завантаження українського виробництва додатковими державними замовленнями.
Важливим моментом також є те, САУ «Богдана» і чеська «Дана», яку закуповують для Збройних сил України, — не конкуренти. За даними військових експертів, є потреба в обох виробах. Але самі потреби в закупівлі визначає Міністерство оборони.
«Дана» стоїть на озброєні країн-членів НАТО й має низку технічних переваг. Однак постає логічне запитання: якщо закуповувати «Дану», де її потім обслуговувати і складати? Спільна кооперація з чеським та іншими виробниками — саме той рівень, до якого потрібно рухатися.
Однак, перш ніж купувати «Дану» чи далі вкладати кошти в «Богдану», треба сформувати аудит, аби визначити зношеність стволів у різних самохідних артилерійських установках, які зараз перебувають на озброєнні.
Краматорський завод важкого верстатобудування має унікальну систему для перевірки зношеності стволів різної техніки, яка дає змогу на місці перевіряти зношеність ствола та його тактико-технічні характеристики. За даними експертів, зношеність наявних стволів — до 80%.
Утім, зараз важливо успішно завершити необхідні етапи випробувань «Богдани», за підсумками яких буде ухвалено рішення, що потребуватимуть доопрацювань. У кожному разі, кооперація приватного бізнесу та держави підвищує довіру до державних установ. Із такими темпами такі кооперації приведуть до великого успіху в державі.
Більше статей Андрія Краснова читайте за посиланням.