ЯЖ — якість життя населення різних країн світу — складне поняття, що включає в себе низку економічних, політичних і соціальних параметрів.
Є кілька доволі відмінних методик підрахунку ЯЖ, в яких використовують від трьох до дванадцяти параметрів. Найпростішу (і найбільш критиковану) методику запропонував Девід Морріс. До неї входять усього три чинники: дитяча смертність, очікувана тривалість життя від одного року і письменність. Економічний складник не враховується зовсім.
У системі оцінки, використовуваній ООН, — чотири параметри: тривалість життя від моменту народження, письменність дорослого населення, охоплення людей усіма видами навчання і ВВП, виражений у доларах на душу населення.
Більш складними є дві системи підрахунку ЯЖ, в яких використовують дев’ять параметрів, причому вони істотно різняться.
У першій із зазначених систем, запропонованій лондонською дослідницькою групою журналу The Economist, фігурують: 1. ВВП на душу населення. 2. Очікувана тривалість життя. 3.Політична стабільність і безпека країни. 4. Сімейне життя (у т.ч. рівень розлучень). 5. Суспільне життя (у т.ч. відвідування церкви). 6. Клімат країни. 7. Рівень безробіття. 8. Громадянські свободи. 9. Рівність статей.
2005 року в зазначеній системі перше місце посіла Ірландія, хоча в інших системах підрахунку її місце значно нижче. Серед представлених країн Україна посіла лише 98-ме місце (Росія — 105-те). Список замикає Зімбабве. Дані за 2006 рік поки невідомі.
У другій системі з дев’ятьма параметрами, запропонованій 25 років тому організацією International Living, фігурують: 1. Вартість життя. 2. Відпочинок і розваги. 3. Рівень економіки. 4. Стан довкілля. 5. Громадянські свободи. 6. Рівень здоров’я. 7. Розвиток інфраструктури. 8. Особиста безпека. 9. Кліматичні умови.
Кожен із зазначених параметрів оцінюється від 0 до 100, потім підраховується загальна усереднена кількість балів, що й визначає місце конкретної країни.
Ця популярна методика підрахунку ЯЖ охоплює 193 країни. Протягом багатьох років перше місце в списку посідали США. Однак 2006 року Штати пересунулися відразу на сьоме місце, а першою стала Франція, яка набрала такі бали: 65—97—87—79—100—96—90—100—86. Як випливає з цифр, країна-переможниця отримала максимальні 100 балів за параметрами «Громадянські свободи» та «Особиста безпека» і дуже високі оцінки показників в економіці, сфері відпочинку, охорони здоров’я й розвитку інфраструктури. Все це дало змогу Франції набрати загальний бал 88 і очолити список.
На другому місці – Швейцарія (87 балів), на третьому — Австралія (86). До першої десятки ввійшли Данія, Нова Зеландія, Австрія, Сполучені Штати, Швеція, Фінляндія та Італія.
Україна з 65 балами на 62-му місці. Інші країни СНД розташувалися нижче: Росія — 61 бал, Молдова — 58, Білорусь — 57, Казахстан — 53.
Список замикають Ємен, Сомалі та Судан. Останнім, природно, йде Ірак (31 бал), де лише 11 балами оцінено інфраструктуру (зруйновану), 17 – рівень свободи і 0 – безпеки.
Звісно, слід мати на увазі, що ці підрахунки досить умовні, а в деяких випадках хибні. Щоб переконатися в цьому, наведемо показники України: 67—65—46—73—58—98— 47—60—74.
Якщо з показниками вартості життя (67), відпочинку (65), стану економіки (46) і довкілля (73) можна якось погодитися, то показники рівня свободи (58) та здоров’я (98) дивують. Адже свободи, щоправда дуже своєрідної, у нас предосить. А от показник здоров’я (98), який перевищує рівень Франції й усіх інших високорозвинених країн, може викликати лише гірку посмішку. Може, зазначені два параметри просто переплутали місцями?
Будемо сподіватися, що в майбутньому Україна зможе піднятися в списку. Для цього насамперед потрібно розвивати економіку країни, підвищувати особисту безпеку громадян, а реальний рівень здоров’я довести хоча б до показника Німеччини (71).