UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як ми живемо

Доступ до Інтернету і забезпеченість товарами тривалого користування.

Автор: Андрій Ревенко

Серед публікацій вітчизняного Держстату, крім річних і квартальних досліджень доходів і витрат домогосподарств, чимало поживи для роздумів і аналізу дають і результати додаткових вибіркових обстежень.

Зокрема, порівняно недавно опубліковано дані щодо використання нашими співвітчизниками Інтернету та їх забезпеченості товарами тривалого користування.

Інтернет

Дані про те, як у нас користуються Інтернетом, Держстат публікує за результатами обстеження умов життя домогосподарств (див. табл. 1). Цю інформацію "Доступ домогосподарств до Iнтернету" подано на сайті відомства.

Відповідну інформацію почали збирати з 2010 р. Тоді глобальною інформаційною мережею користувалася ще дуже невелика частина населення - лише 22% (28,9% у містах і зовсім мало в селах - тільки 7,5%). Але вже до початку 2015-го її послугами користувалася вже майже половина населення (48,9%), а 2017-го показник збільшився до 58,9% (дані за 2018 р. буде опубліковано в липні 2019-го). Доступніший Інтернет, звичайно, у містах, де ним користуються вже більш як дві третини домогосподарств (67,7%, у тому числі у великих з населенням понад 100 тис. - 72,2%, малих - 61,3%), тоді як у селах - 41,7%.

Якщо порівняти з європейськими країнами, то в Україні у 2016 р. Інтернетом користувалася приблизно така сама частина населення (58,7%), як у Болгарії (59,8), Румунії (59,5) і навіть Італії (61,3%). Але, наприклад, у сусідніх Польщі й Угорщині охоплення відчутно більше (73,3 і 79,3% відповідно). А найвищі показники в Люксембурзі (97,5%), Норвегії (97,3) і Данії (97,0%). Трохи нижчі вони у Великій Британії - 94,8%, ФРН - 89,6 і Франції - 85,6%. Виходить, що щодо Інтернету в нас відставання від Європи незрівнянно менше, ніж за душовим ВВП.

Як і можна було вважати, активніше Інтернетом користуються більш забезпечені верстви населення. Якщо загалом ним користуються 58,9% домогосподарств, то в трьох найменш забезпечених децильних (10-процентних) групах - 43,1%, у трьох найбільш забезпечених - майже в 1,8 разу більше (75,9%), а в найзабезпеченішій десятій - 84,6%.

Досить цікавими є показники користування Інтернетом залежно від віку й статі. Ним починають користуватися з дитячих років: це половина дітей (50,2%) віком до 15 років, а серед підлітків 15–17 років - уже 91,1%. Це найвищий показник серед усіх вікових груп. У старших він починає потроху знижуватися: 89,6% віком 18–24 років, 87,6% - 25–35 років. У 36–59 років уже відчутно менше - 65,1%. Ну, а у двох найстарших вікових групах користування глобальною інформаційною мережею різко зменшується (до 26,5% серед 60–74-річних і тільки 6,1% - у віці 75 років і більше).

Примітно, що у вікових групах до 59 років частка жінок, які користуються Інтернетом, навіть трохи вища, ніж у чоловіків. Серед чоловіків користувачів глобальної мережі трохи більше, ніж серед жінок, тільки у віковій категорії понад 60 років.

Стосовно наведених у табл. 1 показників будуть корисні додаткові пояснення (особливо щодо цілей користування).

Ступінь поширення - незалежно від місця користування (вдома, на роботі). За частотою користування треба було дати відповідь за одним із трьох варіантів: не менш як раз на день, не менш як раз на тиждень (але не щодня) і до разу на рік. У цьому блоці сума трьох показників дає 100%. А у двох інших сума наведених показників перевищує 100%.

За місцем користування наводився перелік восьми таких можливих місць. І якщо паралельно користувалися Інтернетом не в одному, а в кількох місцях (наприклад, удома й на роботі), то треба було вказати не більш як три такі найчастіше використовувані місця. І в середньому по всіх домогосподарствах виходить 1,52 місця користування.

Оскільки Інтернет використовується з дуже широким спектром цілей, респонденти мали зазначити п'ять основних цілей із 13 потенційно запропонованих. Слід додати, що цей цільовий перелік наведено з урахуванням рекомендацій женевського Міжнародного союзу електрозв'язку. І сума наведених відповідей дає 366%, тобто в середньому приблизно використовують 3,7 різних цілей.

Електронна пошта - відправлення й одержання.

Освіта - як звичайна, так і дистанційна, включаючи он-лайн.

Читання газет, журналів - платне або безплатне читання або скачування газет, журналів у режимі он-лайн, сайти новин.

Скачування (не он-лайн) фільмів, музики, телепередач або відео, як платне, так і безплатне.

Ігри або їх сканування он-лайн, також платно або безплатно.

Телефонні переговори по Інтернету: Інтернет/Volp (Skype, italk, через Web-камеру).

Спілкування (хобі) - повідомлення або інша інформація на сайтах, у блогах, новинних, онлайн-форумах, миттєвий обмін повідомленнями.

Здоров'я - ліки, медичні послуги, поради щодо харчування.

Ця інформація корисна не тільки користувачам, її слід серйозно аналізувати й інтернет-провайдерам.

Товари тривалого користування: загальна характеристика

Вибірка проведеного раз на два роки вибіркового обстеження "Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування" (146 стор.) становить 8,2 тис. домогосподарств України. Дані наводяться у двох аспектах. Перший - наявність і характеристики щодо двох десятків товарів тривалого користування (ТТК). Другий - забезпеченість ними міських і сільських домогосподарств, а також різних соціально-демографічних груп.

Слід зазначити, що в обстеженні враховувалися товари тривалого користування незалежно від строків експлуатації, джерел надходження (куплені, подаровані, успадковані), стану (як справні, так і тимчасово несправні, такі, що перебувають у ремонті або в його очікуванні).

Дані вибіркового обстеження поширено на все постійне населення України на початок 2018 р. Це 38,53 млн чоловік у 14935 тис. домогосподарств, у середньому 2,58 людини в домогосподарстві. З постійного населення виключено інституційні групи (військовослужбовці строкової служби; особи, що перебувають у місцях позбавлення волі; постійно проживають у будинках-інтернатах; будинках для осіб похилого віку; бездомні). У них немає власних доходів, вони утримуються за державні або благодійні кошти.

Наведені в обстеженні показники характеризуються у двох аспектах - їх наявність на 100 домогосподарств і відсоток останніх, у яких такі товари є незалежно від їхньої кількості. Приклади. На 100 домогосподарств - 100,7 холодильника (при цьому їх мають 98,2% домогосподарств), 116,3 кольорового телевізора (94,7%), 203 мобільні телефони (вони є у 97,4% домогосподарств).

Починаючи з 2008 р. такі обстеження проводилися вже вшосте. Тож можна аналізувати й динаміку зміни показників (див. табл. 2). Забезпеченість одними товарами зростає (причому далеко не однаковими темпами), тоді як щодо інших - уже майже не змінюється. А щодо швейних машин, фотоапаратів, які ще 20–30 років тому були в багатьох домогосподарствах, скорочується.

Щодо холодильників, пральних машин, кольорових телевізорів і мобільних телефонів досягнуто, очевидно, оптимально необхідного рівня забезпеченості, і стосовно них не слід очікувати більш-менш значного збільшення. Швидше за все, відбуватиметься заміна відносно старих моделей сучаснішими новими. А от що стосується морозильників і посудомийних машин, то не можна сказати, що вони більше вже зовсім не потрібні або зайві. У домогосподарствах західних країн їх значно більше. Але в нашій країні навіть за наявності коштів на придбання їх найчастіше просто нікуди втиснути через дуже маленький розмір кухонь (і не тільки в колишніх "хрущовках"). Не кажучи вже про дуже популярні в Європі, США й Канаді сушарки білизни й одягу.

Одразу зазначимо, що більшість товарів тривалого користування в наших домогосподарствах - імпортні. Вітчизняних найбільше велосипедів (50,1%), автомобілів (17,9%, до них належать "запорожці" і авто, що збираються в основному в Закарпатті на "Єврокарі" з імпортних вузлів) і ще холодильників (15,0%). Вітчизняна техніка (а вона вся випуску колишніх років) експлуатується переважно в сільських родинах, де її в три-чотири рази більше, ніж у міських. А вся більш сучасна техніка - тільки імпортна.

Докладніше зупинимося на характеристиках кількох найбільш значущих товарів тривалого користування.

Холодильники. По два й більше їх мають 2,5% домогосподарств, причому в селах показник утричі вищий, ніж у містах (4,6% проти 1,5). Холодильники справно працюють по багато років (менше 5 років - 21,8%, 5–10 років - 48,6%, більш як 10 років - 42,5%).

Пральні машини. Більше однієї використовують лише 0,7% домогосподарств. Строки експлуатації: до 5 років - 21,6%, 5–10 років - 47,1%, більше 10 років - 31,3%.

Мікрохвильові печі. Практично всім достатньо однієї. По дві - лише в 0,2% домогосподарств. За строками експлуатації: до 5 років - 28,8%, 5–10 років - більше половини, або 52,9%, понад 10 років - 18,3%.

Кольорові телевізори. По одному - у 79,6% домогосподарств, два - у 18,0%, три - у 2,4%. Працюють до 5 років - 22,9%, 5–10 років - 43,7%, більш як 10 років - 33,4%.

Автомобілі. За держстатівськими даними, у грудні 2018 р. середня ціна на них була 386,5 тис. грн, у тому числі 393,7 тис. - на імпортні (ЄС, Японія, США) і в 1,9 разу менша на псевдовітчизняні - 200,0 тис. По одному автомобілю - у 96,3% домогосподарств, два й більше - у 3,2%, причому в селах - у 4,1%, у містах - у 2,6% родин. Придбаними новими й вживаними були 50,6 і 49,4% відповідно. Строки експлуатації: до 5 років - лише 12,4%, 5–10 років - близько третини (29,3%), більш як 10 років - 58,3%. Примітно, що за цим критерієм (середній строк експлуатації) між містом і селом майже немає відмінностей.

Велосипеди.Один є в наявності у 77,0% домогосподарств, два - у 19,1%, три - у 3,9%. Використовуються: до 5 років - 19,7% (у містах більше - пішла мода на дорогі імпортні), а понад 10 років - більш як половина (55,1%).

Мобільні телефони.По одному у чверті (25,5%), два - у 41,0%, три й більше - у третини (33,5%) домогосподарств. Переважають нові смартфони. За строками експлуатації: до 5 років - 61,6%, 5–10 років - 33,5%, понад 10 років користуються досить рідко - лише 4,9%.

Наявність значної частини ТТК залежить від розмірів домогосподарств. Особливо щодо морозилок. У домогосподарствах з однієї людини вони використовуються лише у 9,2% домогосподарств, а з п'яти й більше - уже в шість разів більше (у 57,1%). Найчастіше це сільські родини. Кольорові телевізори - по одному навіть не у всіх домогосподарствах з однієї людини (92,9%), а з п'яти і більше - їх уже 147 на 100 родин. І щодо автомобілів: у домогосподарствах з однієї людини - тільки у 4,8% домогосподарств, а з п'яти й більше (при середньому 24,6% на 100 родин) - у 8 разів більше (40,2%).

Слід зазначити, що в описуване дослідження вперше включено новий показник - рівень забезпеченості домогосподарств базовим набором ТТК (відсоток домогосподарств, які мають усі три такі товари - кольорові телевізори, холодильники й пральні машини, див. табл. 3). Це свого роду аналог 25 соціальних продовольчих товарів і двох видів палива для автомобілів. Його методику було затверджено спільно президією НАНУ і тодішнім Держкомстатом ще в 2012 р. Але треба було кілька років на його розробку.

З табл. 3 видно, що цей досить скромний набір ТТК мають ще далеко не всі наші домогосподарства. Особливо в групах домогосподарств без дітей і працюючих з однієї людини. А це переважно пенсіонери.

Звісно, що наявність у домогосподарствах ТТК значною мірою визначається рівнем їх матеріального добробуту, доходами. Якщо всі домогосподарства розділити на десять рівних за чисельністю 10-процентних (децильних) груп, то в 1–3-й групі з меншими доходами вони за всіма товарами нижчі, ніж у трьох групах з високими доходами (див. табл. 4).

Такі відмінності простежуються майже щодо всіх товарів. Найменші відмінності спостерігаються лише стосовно холодильників і велосипедів, а найбільші - щодо кондиціонерів (5,7 разу), посудомийних машин (5,0 разів) і кухонних комбайнів (3,2 разу). Можливо, насторожує відносно невелика відмінність щодо супутникових антен. Але в селах, де немає Інтернету, без них просто не обійтися, телевізором не скористаєшся.