UA / RU
Підтримати ZN.ua

Володимир Куліш: «всією країною ми відбудували Буковину»

Зима в Карпатах — біла й пухнаста. Гірські річки смиренно біжать у крижаних берегах. Ніби нічого й не було — ні повені, ні руйнувань...

Автор: Катерина Білоус

Зима в Карпатах — біла й пухнаста. Гірські річки смиренно біжать у крижаних берегах. Ніби нічого й не було — ні повені, ні руйнувань.

— Такої біди, якої наробила велика вода минулого літа, навіть старожили не пам’ятають, хоча нам до паводків не звикати, — розповідає Мико­ла Труфен, сільський голова с. Дихтинець, що в Путильському районі. — Дороги геть змило, ми виявилися відрізаними від світу. Мало хто вірив, що вдасться скоро відбудувати зруйноване. Думали, так і зимуватимемо, як зможемо, у горах. Надія з’явилася, коли приїхали будівельники — аж із Донеччини. Причому зі своєю технікою. У селі готелю немає, розселили їх по хатах. Годували нашими карпатськими стравами. Намагалися догодити чим могли, бо люди працювали день і ніч, без перепочинку, без жодних нарікань. І за три місяці таки зробили нам дороги — файно, по-газдівськи. Ще й амбулаторію відновили, школу від­ремонтували — як нова. Село донеччанам тепер довіку вдячне.

— Як тільки почули про стихію на заході країни, одразу зголосилися відрядити туди людей і техніку, — каже генеральний директор донецької дорожньо-будівельної компанії «ОВТК» Сергій Гончаров. — У стислі терміни укріпили береги, здійснили капітальний і поточний ремонт 67 км доріг державного та місцевого значення у Путильському та Вижницькому районах. Чотирьох наших робітників за сумлінну працю нагороджено почесною грамотою «Укравтодору». Але, мабуть, найприємніше — добрі слова буковинців на нашу адресу і їхнє тепле до нас ставлення…

Катастрофічна повінь 23—27 липня, наймасштабніша за останні кілька десятиліть, охопила практично всю область. Річки повиходили з берегів, змиваючи все на своєму шляху. Постраждали 194 населені пункти. Підтоплено понад 2 тис. будинків, 624 помешкання потребували повного відновлення. Цілі села виявилися відрізаними від основних комунікацій — вода позривала мости і дороги, газогони і лінії електропередачі.

Губернатор Володимир Куліш запровадив на території краю майже надзвичайний стан, оголосивши мобілізацію населення за програмою цивільного захисту. Заборонив навіть продаж спиртного в робочий час. При облдержадміністрації було створено штаб з координації та ліквідації наслідків стихійного лиха, який буквально на ходу мусив формувати нові підходи й уживати заходів для запобігання шкідливим діям паводка. Наявні мобілізаційні плани виявилися безнадійно застарілими й неефективними.

Саме завдяки рішучим діям обласної виконавчої влади вдалося оперативно евакуювати людей із затоплених міст і сіл, організувати необхідну медичну та соціальну допомогу. Вже на другий день після початку повені всі постраждалі райони були забезпечені питною водою, проводилася інтенсивна дезінфекція водогонів і колодязів, що дало змогу уникнути в найспекотнішу пору року спалаху, здавалося б, неминучих епідемій.

Стихія завдала області величезних збитків: на 3 млрд. грн. у приватному секторі і на 2,2 млрд. — у державному. Обіцяні урядом кошти на відбудову (1 млрд. 400 млн. грн., з яких 260 млн. — лише на дороги та мости комунальної власності) надійшли як ніколи швидко. Їх освоєння також потребувало оперативних та ефективних заходів.

— За рішенням облдержадміністрації, до погодження кошторисів, що їх генпідрядники складали за прискореною схемою, залучили місцеві громади, сільські та селищні ради, дер­жавні адміністрації районів, — розповідає Олександр Лієв, начальник голов­ного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької ОДА, яке виконувало функції головного розпорядника «повеневих» коштів. — З одного боку це забезпечувало прозорість у формуванні кошторисів та використанні значних сум, виключаючи можливість фінансових зловживань, з іншого — дозволяло визначити, куди в першу чергу спрямувати гроші й зусилля будівельно-монтажних організацій. Хід виконання робіт і здачу об’єктів в експлуатацію також контролювали місцеві громади.

— Чернівецька область в ті дні, пам’ятаю, була суцільним будівельним майданчиком, — згадує начальник відділу реалізації житлових програм Мінрегіонбуду Лариса Литвиненко. — Відновлювальні роботи велися одночасно на 470 об’єктах в 10 з 11 районів області. Урядова комісія у складі представників 21 центрального відомства, проаналізувавши організацію роботи крайової влади з ліквідації наслідків стихійного лиха та ефективність використання коштів, констатувала: завдяки чітко налагодженим діям, місцевій виконавчій владі вдалося виконати величезний обсяг робіт і відновити край після стихії.

Чи не найбільших зусиль і коштів потребували зруйновані мости і дороги — комунальні та загального користування. Щоб, приміром, не гаючи часу, виробляти асфальт безпосередньо на місці і водночас знизити його собівартість, до Сторожинецького району привезли мобільний асфальтобетонний завод, потужністю 160 тонн асфальту на годину. Загалом на ремонтно-відновлювальних дорожніх роботах було задіяно 840 одиниць важкої техніки (з них 640 — з інших областей) та 2,3 тис. людей. У результаті область отримала понад 160 відремонтованих мостів і мостових переходів.

Уже згадувана донецька компанія «ОВТК» кинула на ліквідацію наслідків липневої повені в гірських районах Чернівецької області 53 потужні машини (бульдозери, самоскиди, екскаватори, катки, грейдери та автокран) й відправила на допомогу за весь цей час більше ніж 460 своїх працівників різних спеціальностей та кваліфікації. Першого ж дня донецькі будівельники вирішили, що працюватимуть цілодобово і без вихідних.

— Дорожники перебували часом в екстремальних умовах, доводилося ухвалювати оперативні й неординарні рішення, — каже Де­нис Колесник, заступник директора з наукової роботи ДНТЦ «Дорякість», що входить у структуру Укравтодору. — Ми здійснювали експертну оцінку якості виконаних робіт. Адже попри дуже стислі терміни, дорожня інфраструктура мала бути побудована на совість. Можу запевнити: на всіх об’єктах технології дотримувалися неухильно, що гарантувало якість збудованого.

Сьогодні можна з полегшенням зітхнути, згадуючи той спекотний в усіх сенсах час. Будівництво за програмою ліквідації наслідків повені триватиме й цього року. Але основне зроблено. Люди зимують у теплі, із газом і світлом, у нових оселях — здебільшого набагато кращих, ніж ті, які зруйнувала велика вода. В Чорногузах Вижницького району, приміром, з’явилося 20 сучасних двоповерхових будинків. Їх здали, що називається, «під ключ» — заходь і живи. Люди спочатку навіть не могли повірити, що отримали таке гарне житло взамін старого. Села тепер не впізнати.

— Хочу висловити вдячність усім регіонам, передусім моїм колегам — керівникам облдержадміністрацій, які не залишили Буковину наодинці з бідою, — каже голова Чернівецької облдержадміністрації Володимир Куліш. — Вісім облдержадміністрацій відрядили в область своїх співробітників з управлінь капітального будівництва, які допомагали нам упоратися з паводком. Загалом в області на відбудові зруйнованих повінню об’єктів працювало 37 компаній з 11 областей України. Особлива подяка будівельникам. Без їхньої оперативності та кваліфікації в такі короткі терміни ми не впоралися б із тим величезним обсягом невідкладних робіт, який належало виконати. Так, було неймовірно важко. Але всі разом, усією країною, ми перемогли лихо й відбудували Буковину.