UA / RU
Підтримати ZN.ua

ПОСУДНА КОМПАНІЯ СТАНЕ ПІДСУДНОЮ?

15 березня світове споживче співтовариство відзначило своє професійне свято — Всесвітній день споживача...

Автор: Ольга Вауліна

15 березня світове споживче співтовариство відзначило своє професійне свято — Всесвітній день споживача. 1962 року президент США Джон Кеннеді проголосив історичну Декларацію про фундаментальні права споживачів. А саме, права на задоволення необхідних потреб, компенсацію, безпеку, інформацію, вибір, споживчу освіту і здорове довкілля. В Україні права споживачів гарантує чинне законодавство на чолі з базовим (піонерським у країнах СНД) законом «Про захист прав споживача».

Турбота про споживачів у нашій країні сягнула так далеко, що існує навіть спеціальний соціальний норматив, так званий «споживчий кошик» — теоретична гарантія певного харчового мінімуму громадянина України. Кабінет міністрів вартість кошика оцінив у 311 грн. У ньому переважають хлібобулочні, макаронні вироби, картопля, овочі. Щоправда, з доповіді про ситуацію зі споживчими правами, недавно прочитаної українському парламенту головою Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації Петром Кабаном, випливає, що 29% хлібопродуктів (за даними перевірки) не придатні до реалізації. До розряду «неблагонадійних» для нашого шлунка зараховано алкогольні напої і цукерки — більше половини цих товарів бракується. У номінації «двієчник якості», за даними Держстандарту, лідирують дари морів, озер і рік — 78,6%.

Дані інспекцій Держстандарту України ще раз переконують вітчизняного споживача, що «нікому вірити не можна!» Торік уповноважені захисники прав споживача перевірили на предмет дотримання цих прав 37,8 тисячі підприємств різних форм власності. З’ясувалося, що 92% із обстежених суб’єктів економічної діяльності так чи так порушували їх.

Втім, останнім часом, за спостереженнями віце-президента з правових питань Української асоціації споживачів Світлани Торопчиної-Агалакової, рівень освіченості вітчизняних покупців і користувачів послуг настільки зріс, що споживачі, апелюючи до законодавства, перейшли в наступ на підприємців. Так, у Сумах покупець посуду відомої фірми подала до суду на фірму — за наявності чека їй відмовилися повернути вартість невдалої покупки. Процес триває вже два роки, і, на думку юристів, споживач може його виграти.

Очевидно, представники «посудної» компанії не ознайомилися з переліком товарів, які не підлягають обміну. До цього «чорного» списку, затвердженого Кабінетом міністрів України ще 1994 року, потрапили парфумерно-косметичні і перо-пухові вироби, м’які та надувні дитячі іграшки, зубні щітки, бритвене приладдя, нижня і постільна білизна, гребінці, рукавиці, шкарпетки, ювелірні вироби і друковані видання. Кухонного посуду в списку «неповерненців» немає.

Нинішнього року день захисту прав споживачів проходив під гаслом «Глобальному ринку — спільну відповідальність», що передбачає єднання споживачів і виробників усіх країн у боротьбі за якість товарів та послуг. На думку заступника начальника управління співробітництва з міжнародними організаціями Міністерства економіки України Андрія Нікітова, для України в контексті цивілізованих торгових відносин зі світом це гасло дуже актуальне. Особливо сьогодні, у контексті європейського «коров’ячого сказу».

На українському внутрішньому ринку також простежуються симптоми глобалізації. Але росте і розвивається він із явними відхиленнями від норм та стандартів цивілізованої торгівлі товарами і послугами. Це пояснюється тінізацією вітчизняної економіки, недосконалістю податкового законодавства, митом та іншими об’єктивними причинами. За словами президента Української асоціації споживачів Олега Самчишина, нині ринок товарів і послуг формують лише великі виробничі фірми та компанії. Частка малого й середнього бізнесу у ВВП країни поки що становить 5%, тому говорити про їхній значний вплив на внутрішній ринок рано. Втім, саме малих підприємців найчастіше обвинувачують у недобропорядності щодо споживачів і в судовому порядку змушують компенсувати моральні збитки в матеріальному еквіваленті. І ще. У вітчизняній судовій практиці, як правило, споживач майже завжди має рацію. Тож правники радять порушникам споживчих прав не виносити своїх взаємин з покупцями товарів і послуг на розгляд служителів Феміди.