Як і сама багатостраждальна реформа ЖКГ, зміна відносин у житлово-комунальній сфері відбувається дуже повільно. До середини 2006 року в країні було 4159 багатоповерхівок, мешканці яких створили об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), на 1 вересня ц.р. кількість таких об’єднань ледь перевищила 11,3 тис. Якщо такі темпи збережуться, то процес реформування ЖКГ розтягнеться на десятиліття.
Це, звісно ж, не влаштовує уряд М.Азарова, де розраховують за чотири роки перевести більшість багатоквартирних будинків на нову форму обслуговування. Профільний міністр не приховує: перехід від жеків до ОСББ здійснюватиметься не тільки на добровільній основі. Він попереджає, що «до 2015 року пояснюватимемо та агітуватимемо, потім зробимо ОСББ обов’язковою нормою».
Настільки жорсткий підхід може означати, що мешканцям багатоквартирних будинків «світить» об’єднання на «добровільно-примусовій» основі. І якщо місцева влада не хоче тиснути на своїх
виборців, їй варто звернути увагу на досвід тих міст, які досягли успіху в створенні об’єднань
мешканців.
Що перешкоджає реформі
У реформі ЖКГ багато парадоксів. Пріоритети з боку як центральної, так і місцевої влади начебто визначені. Світовий досвід, результати численних експериментів в українських містах однозначні: вирішувати питання організації комунального обслуговування мають не жеки, які себе скомпрометували, а самі мешканці, створюючи ОСББ. Але не всі крапки над «і» розставлено.
Чинний закон про ОСББ гостро критикують ті, хто на його основі намагається здійснювати реформи. Він не дає чітких відповідей на запитання, які виникають у зв’язку зі створенням і діяльністю об’єднань. Зокрема, не передбачено преференцій мешканцям, які створюють об’єднання, не визначено статус прибудинкових територій, не гарантоване право ОСББ самостійно вибирати постачальників комунальних послуг.
Експерти навіть стверджують, що на місцях реформу ЖКГ проводити було б легше, якби такого закону не було взагалі. Як підтвердження наводиться положення документа про те, що попередній власник «бере участь у ремонті житла». Це розпливчасте формулювання підживлює надії, що житло спочатку відремонтують і тільки після цього — передадуть у розпорядження мешканцям, які взялися за створення ОСББ.
Насправді це не більш ніж ілюзії, які тільки затримують проведення змін. На масштабні ремонтні роботи немає коштів ні в держави, ні тим паче в муніципалітетів. Навіть небідний Київ не готовий до того, щоб у найкоротші терміни знайти та виділити для підтримки ОСББ багатомільярдні суми.
Труднощі в цьому питанні далися взнаки під час розгляду та прийняття Київрадою в середині вересня програми реформування та розвитку ЖКГ столиці до 2014 року. В основу здійснення реформ було покладене масове створення ОСББ. Відповідно до програми, мегаполіс, у якому створено за ціле десятиліття всього півтисячі таких об’єднань, до кінця 2014-го має довести їхню кількість до 7 тис., перевівши на нову форму комунального обслуговування більш як 60% столичних багатоповерхівок.
За найоптимістичнішими розрахунками, для ремонту цих 7 тис. будинків буде потрібно 3,5 млрд. грн. — рівно стільки, скільки Київрада виділила на утримання і реформування всього житлового господарства міста. А якщо врахувати, що відомості про житловий фонд надходять від жеків, які схильні прикрашати стан об’єктів, то реально коштів буде потрібно більше.
Так, крім бюджетних коштів, київська влада має намір залучати інвестиційні. Але це не так просто. Тобто одним махом реформувати ЖКГ не вийде, хоча напрацювання для масштабної комунальної реформи є.
Другий рік без жеків
56-тисячний Новоград-Волинський — місто обласного підпорядкування Житомирської області — от уже другий рік живе без жеків: їх замінили 25 ОСББ. А обслуговуванням будинків, у яких радикальних змін з різних причин не відбулося, займається невеличке комунальне підприємство.
Як стверджує голова ОСББ «Наш дім» Андрій Войтович, нова форма комунального обслуговування чогось варта лише тоді, коли вона поліпшує якість сервісу та сприяє економному використанню коштів. Досягти цього вдалося не відразу.
Як відомо, основним недоліком жеків було й залишається те, що левова частка коштів, які надходять на їхні рахунки (80% і більше), витрачається на утримання управлінського та обслуговуючого персоналу. Тоді як на придбання матеріалів для ремонту та обслуговування будинків грошей хронічно не вистачає.
Спочатку в «Наш дім» увійшли жителі однієї дев’ятиповерхівки. І хоча рівень її комунального обслуговування істотно зріс, питома вага витрат на утримання персоналу була високою, досягаючи 70% від коштів, що надходили. Така ситуація не могла задовольнити людей, які відчули себе господарями. На відміну від жеку, ОСББ могло самостійно шукати вихід зі становища, яке склалося.
Штату управлінців і спеціалістів, якщо більшість із них представлені однією особою, не скоротиш. Але можна розширити сферу впливу ОСББ. Тим більше що мешканці сусідніх будинків, спостерігаючи, як на очах змінюється образ дев’ятиповерхівки (відразу ж знайшлися кошти для заміни вхідних дверей, ремонту під’їздів і наведення порядку на прибудинковій території), просили прийняти їх в об’єднання.
ОСББ «Наш дім» почало розростатися. Спочатку до нього приєдналися мешканці п’ятиповерхівок, розташованих у тому самому подвір’ї, а згодом — і більш віддалених будинків. Тепер у кондомініум входять вісім багатоквартирних будинків — майже весь квартал.
Таке велике об’єднання отримало низку переваг. Зменшилися витрати на утримання обслуговуючого та управлінського апарату. Крім того, вихід ОСББ за рамки одного будинку дав змогу розширити масштаби діяльності, впорядкувати територію. Після того як в окремо взятому кварталі з’явилися господарі, він змінився на краще: приведено в порядок дитячі та спортивні майданчики, обладнано місця для стоянки автомобілів.
Андрій Войтович зазначає, що входження в ОСББ мешканців багатьох, різних за «віком» і рівнем технічного оснащення будинків зумовлює додаткові складнощі, особливо для бухгалтерів (у різних будинках тарифи не однакові), але все компенсується економією коштів.
Серед понад 20 ОСББ Новоград-Волинського є великі структури, такі, як згаданий «Наш дім», «Колорит», в яких об’єднані мешканці дворів і мікрорайонів. Але є середні, які включають у себе по кілька будинків, і зовсім дрібні. Скажімо, в ОСББ «Кедр» входить невеличкий двоповерховий будинок, у якому проживають два десятки сімей.
Годі й казати, що такою кількістю мешканців не «потягнути» навіть невеличкий штат управлінців і спеціалістів. Але вихід знайшли. Персонал об’єднання, включаючи голову ОСББ Любомира Малетича, працює на громадських засадах. Активісти так добросовісно виконують свої обов’язки, що будинок на вул. Івана Франка, 32, став місцевою знаменитістю. Тим, хто приїжджає в місто, щоб запозичити досвід роботи об’єднань, обов’язково його покажуть, познайомлять із мешканцями, які не натішаться змінами.
Річ у тому, що будинок, якому майже сто років, після створення в ньому ОСББ зазнав докорінної реконструкції. Зокрема, його підключили до систем водопостачання та водовідведення. Кошти знадобилися чималі. Їх виділили в складчину — мешканці, міська влада та представники проекту ПРООН «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку». Останні надають допомогу громадам, готовим виділити на це частину власних коштів.
Принцип допомагати тим, хто вкладає свою працю, кошти в ремонт житла, благоустрій прибудинкових територій, увійшов у практику взаємовідносин між місцевою владою та городянами.
Щоб об’єднання співвласників із перших кроків були ефективними, у Новоград-Волинському зроблено чимало. При прийнятті бюджету-2010 міськрада виділила кошти для підтримки ОСББ, установила чіткі правила, які гарантують їхнє ефективне використання. У міськвиконкомі створено спеціальний відділ, який координує роботу зі створення ОСББ. Тут об’єднанням допомагають у всьому, у тому числі в налагодженні зв’язків з організаціями, які надають комунальні послуги. Особливу увагу приділяють навчанню кадрів, роботі асоціації, в яку об’єдналися ОСББ міста.
— З огляду на те, що уряд обіцяє виділити кошти на підтримку ОСББ, ми, звісно ж, підготували всі документи. Але й самі не сидимо склавши руки, — каже мер Новоград-Волинського Микола Боровець. — Хочу наголосити: додаткові кошти в «комуналку» з усіх джерел доцільно вкладати в тому разі, якщо ОСББ уже створені, а люди підготовлені, інакше кошти підуть, як вода в пісок, а комунальна реформа так і залишиться на папері.