Проблем на селі сьогодні існує безліч. І однією з найболючіших та найгостріших із них є зайнятість населення.
За даними Держкомстату, загальний рівень зайнятості по країні з 55,9% у першому кварталі 2005 року зріс до 57,1% у першому кварталі 2006 року відповідно. Та, попри постійне його зростання, ще чимало треба зробити, аби кожен міг знайти роботу, яка йому до вподоби. Особливо ж у сільській місцевості, де не так багато приватних фірм, а більшість державних господарств — розвалені.
Станом на 1 липня нинішнього року на обліку в центрах зайнятості перебувало 373,7 тис. безробітних, які живуть у сільській місцевості. З них 181,9 тис. — власники земельних та майнових паїв. Недавно у місті Андрушівка, що на Житомирщині, відбувся круглий стіл «Зайнятість сільського населення: сучасний стан та стимулювання зайнятості сільських безробітних». Місце було вибране не випадково, адже саме тут відкрито новий, обладнаний відповідно до сучасних технологічних вимог районний центр зайнятості, який сприятиме зменшенню напруженості на ринку праці району.
Дуже важливо, що державна служба зайнятості та законодавча влада України намагаються виробити спільні підходи до розвитку зайнятості на селі і діяти разом. На цьому наголошували учасники круглого столу — голова комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці І.Бондарчук, голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, заступник міністра праці та соціальної політики Н.Іванова і директор Державного центру зайнятості В.Галицький та інші. Вони підкреслювали, що питання треба вирішувати на державному рівні, але обов’язково враховувати ситуацію на місцях.
А над цифрами та фактами, що озвучувалися, варто замислитися… Станом на 1 липня 2006 року в країні існувало лише близько 26 тис. вільних робочих місць для працівників сільського господарства, тож на кожне з них претендувало семеро безробітних громадян. До того ж значна частина наявних робочих місць — неприваблива через низький рівень заробітної плати та нерегулярність її виплати, застосування невигідної натуральної оплати праці. Середньомісячна заробітна плата на селі у липні 2006 р. становила 622,8 грн. — майже удвічі менше, ніж у місті. Прикро, що в умовах жорсткої торгової конкуренції порушується принцип однакової оплати за одну й ту саму працю. Стало поширеним явищем намагання роботодавців знижувати заробітну плату і скорочувати витрати на поліпшення умов праці з метою підвищення конкурентоспроможності продукції.
На такому підґрунті особливо важливі кроки держави. «Закон України «Про зайнятість населення», який удосконалює систему зайнятості, на сьогодні є одним із найпріоритетніших»,— зазначив на засіданні І.Бондарчук. Нову редакцію цього закону голова комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці вноситиме на розгляд парламенту найближчим часом.
Про реальну роботу зі сприяння зайнятості, яка проводиться на селі, розповідав директор Державного центру зайнятості — керівник виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Володимир Галицький. «Державна політика у сфері регулювання процесів на ринку праці в сільській місцевості, — підкреслив пан Галицький, — має передбачати таке: створення робочих місць у сільській місцевості, але поза сферою сільськогосподарського виробництва, і цілеспрямоване поліпшення структури сільськогосподарського виробництва шляхом розвитку виробництва нових цінних сільськогосподарських продуктів (як це є у Франції, Англії, Німеччині)».
На сучасному етапі процеси, які відбуваються на сільському ринку праці, перебувають у нормативному полі Закону України «Про особисте селянське господарство». Проте й тут є багато нюансів та проблем, які потребують негайного врегулювання.
Так, передбачений цим законом критерій визначення статусу зайнятості членів особистого селянського господарства (розрахунковий місячний дохід яких дорівнює мінімальному розміру заробітної плати або перевищує його) — необґрунтований й некоректний. На думку Міністерства праці та соціальної політики, вирішенню проблем зайнятості мешканців села сприятиме прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення», яким передбачене визначення належності до зайнятого населення громадян-власників (користувачів) земельних ділянок, які здійснюють на цих ділянках господарську діяльність.
Державна служба зайнятості проводить послідовну та планомірну роботу з покращання ситуації із зайнятістю на селі. «Для поліпшення ситуації на сільському ринку праці регіональними центрами зайнятості розроблено й затверджено заходи щодо сприяння працевлаштуванню сільського населення, — повідомив Володимир Галицький. — Практично всі базові центри провели паспортизацію сільських (селищних) рад, уклали з ними двосторонні угоди про співробітництво».
Послугами державної служби зайнятості за січень—липень нинішнього року скористалося
724,8 тис. безробітних громадян, які живуть у сільській місцевості. Чисельність працевлаштованих службою зайнятості селян збільшилася, порівняно з минулим роком, на 13,7% і становила 177 тис. громадян. Із наданням дотації роботодавцям з коштів фонду у сільській місцевості в першому півріччі працювало 24,4 тис. осіб. Загалом же в цей період професійним навчанням було охоплено близько
40 тис. безробітних селян, у тому числі 5 тис. громадян пройшли навчання на курсах «Основи підприємницької діяльності для середнього та малого бізнесу», після яких понад 72% слухачів зайнялися підприємницькою діяльністю.
«Село має жити, і воно житиме, якщо там буде школа, фельдшерський пункт, клуб і магазини. Село не помре, коли в ньому буде цивілізація і вчорашні безробітні відкриють майстерні з ремонту побутової техніки, взуття, одягу, маленькі кав’ярні та місця відпочинку, перукарні тощо. В окремих регіонах Західної України і Полісся з допомогою служби зайнятості дедалі більшого розвитку набуває сільський зелений туризм. Але без знань, навичок, стартового капіталу та реальної підтримки місцевої влади самотужки селянинові це не під силу. Засоби і зусилля слід об’єднати навколо сільської общини, органів місцевого самоврядування, на основі чіткого бачення перспектив розвитку території та регіону. І, звичайно ж, під патронатом обласної державної адміністрації та центральних органів виконавчої влади», — завершив свій виступ Володимир Галицький.