Проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг", який нині проходить друге читання у парламенті, має велике значення з точки зору посилення захисту інтересів клієнтів фінансових установ від протиправних і шахрайських дій з боку останніх.
Його положення стосуються як договірних механізмів взаємодії споживачів і постачальників фінансових послуг, так і розкриття інформації, а також реклами таких послуг.
Зокрема, згідно з цим законопроектом, умови договору про надання фінансових послуг не можуть обмежувати права їхніх споживачів, передбачені законом, а якщо це все ж відбувається, такі умови будуть юридично нікчемними. Наприклад, якщо клієнт узяв кредит під певний фіксований відсоток або розмістив строковий депозит, то банк не може в односторонньому порядку збільшити відсоток за кредитом (змінити розмір відсотків за депозитом), навіть посилаючись на зміну економічної ситуації в країні або підвищення облікової ставки НБУ, а умови договору, що дають йому таке право, будуть нікчемними. Про будь-які зміни суттєвих умов таких договорів, у тому числі і договорів приєднання (тобто тих, чиї стандартні форми розроблено фінансовими установами, і клієнт може лише приєднатися до договору в цілому або відмовитися його підписувати), необхідно повідомляти споживачу спеціальним повідомленням. Зміна ж фіксованої відсоткової ставки за договором без письмової згоди споживача є нікчемною.
У разі, якщо права та обов'язки сторін за таким договором можуть тлумачитися неоднозначно, їх мають тлумачити на користь споживача, а не фінансової установи. Наприклад, якщо банк використав у своєму стандартному договорі нечіткі формулювання підстав для оголошення дефолту боржника за цим договором (наприклад, посилання на "суттєву негативну зміну обставин"), такі формулювання повинні трактуватися не на підставі думки банку, а на підставі фактичних обставин, які свідчать про реальний дефолт боржника за ключовим фінансовим зобов'язанням. Такі положення цілком закономірні в руслі підходу до споживача фінансових послуг як до найменш захищеної сторони в цих правовідносинах (хоча такий підхід і є досить суперечливим).
Розкриття інформації про фінансові продукти є одним із наріжних каменів, на яких тримається сама філософія регулювання ринків фінансових послуг. Тільки належним чином поінформований споживач зможе прийняти зважене інвестиційне рішення, чи варто вкладати гроші в той чи інший фінансовий продукт. На жаль, недобросовісна реклама фінансових послуг стала повсюдним явищем, з яким фінансові регулятори борються без особливих результатів. Зазначений законопроект чітко визначає, що саме підпадає під таку недобросовісну рекламу. Серед іншого, він згадує як недобросовісну таку рекламу фінансових послуг, в якій інформація подається шрифтом, розмір якого на 50% і більше менший за шрифт, яким подано назву рекламованої фінансової послуги, або (у разі з рекламою в аудіовізуальних мас-медіа) оголошується більш як на 25% швидше за назву рекламованої фінансової послуги.
Дійсно, реклама кредиту під 0,1% річних буде ефективним маркетинговим ходом, якщо вартість усіх додаткових послуг, нав'язуваних позичальнику при отриманні такого кредиту, викласти мікроскопічним шрифтом, який мало хто прочитає. З прийняттям зазначеного законопроекту така практика буде протизаконною.
Фінансові регулятори і, зокрема, Національний банк України матимуть право визначати мінімальний обсяг інформації, яку необхідно буде надати споживачеві фінансової послуги, а у разі її ненадання чи за введення в оману штрафуватимуть. Відсутність сповіщень споживача про передбачені в законі факти (наприклад, про зміну плаваючої відсоткової ставки або про уступку прав вимоги за договором про надання фінансової послуги, якщо це вимагається законом), так само, як і ненадання клієнту його примірника договору також каратимуться регуляторними штрафами.
Загалом названий законопроект слід оцінити досить позитивно, адже він суттєво посилює відповідальність постачальників фінансових послуг та усуває цілу низку лазівок для зловживань і шахрайських дій щодо споживачів. Той факт, що фінансові регулятори в результаті ухвалення цього законопроекту отримають набагато більше повноважень і заходів впливу на недобросовісні фінансові установи, на наш погляд, позитивно позначиться на загальному стані фінансового ринку України і підвищить ступінь довіри населення до фінансової системи в цілому, що є необхідною умовою економічного зростання.