21 квітня ц. р. Господарський суд Київської області виніс рішення, яке повертає близько 400 гектарів землі державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі — ДСВ ІФРГ). Однак говорити про торжество справедливості поки що завчасно…
Аферою року номер один назвали деякі експерти, коментуючи найбільш резонансні події 2009-го, незаконне захоплення земель науково-експериментальної бази Національної академії наук. Гучного суспільного розголосу цей земельний дерибан набув не стільки своїми масштабами, скільки відвертою зухвалістю, з якою шматували під приватну забудову селекційні поля, цинічним нехтуванням нормами законності та людської моралі.
Фото: Віктор Швартау |
років Академія наук намагається відстояти своє законне право на земельні ділянки, які їй надані в довічне користування і є державною власністю. Селекційні поля, що у Васильківському районі Київської області поблизу селища Глеваха, відносяться до особливо цінних земель. Тут, на ланах дослідного виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ створено 80% найкращих сортів пшениці України, вирощується елітне насіння, яким забезпечуються сільськогосподарські виробники. Відчуження цих земель призведе до того, що Україна втратить незалежність із селекції вітчизняних сортів пшениці. Це дуже непокоїть учених, які застерігають, що втрата значної площі полів ДСВ ІФРГ завдасть відчутного удару по продовольчій безпеці держави. Та це, очевидно, не спадає на думку тим, хто затіяв судову тяганину за ласі шматки академічної землі.
Понад два роки тому Васильківський міжрайонний суд, а згодом і Господарський суд Київської області ухвалили рішення, згідно з якими НАНУ має передати Глевахівській селищній раді майже 400 га земель Національного наукового центру «для потреб розвитку соціальної інфраструктури» населеного пункту. Насправді ж землю було забрано під будівництво дач та котеджів, які буквально на очах почали «зростати» на селекційних полях. НАНУ двічі оскаржувала рішення названих судів у Вищому господарському суді і вигравала справу. За черговим позовом Глевахівської селищної ради Верховний суд України 18 серпня 2009 року виніс ухвалу на користь селищної ради. Таке рішення викликало гучний суспільний резонанс, ставши підставою для звинувачення державних структур у корумпованості та правовому нігілізмі. На захист Національного наукового центру виступили відомі вчені, десятки наукових установ, народні депутати. Адже відповідно до Земельного кодексу України (ст. 84 і ст.150) «державні землі, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, не можуть передаватись у комунальну власність місцевих рад, не можуть бути вилучені для несільськогосподарських потреб без відповідної постанови уряду».
Захистити державні інтереси та власність Академії наук обіцяли президент і прем’єр-міністр, та, як виявилося, для цього замало лише патріотичної риторики. Це, вочевидь, добре розуміли ті, хто розігрував цю «земельну» козирну карту.
Нинішній глава уряду проявив, принаймні на словах, більшу рішучість, направивши відповідні листи генеральному прокурору О.Медведьку. У них, зокрема, акцентується на тому, що послужило підставою для вилучення земельної ділянки НАНУ в судовому порядку. Академії наук висунули претензію «в нецільовому використанні землі» (про це йшлося в одній із наших публікацій). Дослідне господарство звинуватили в тому, що на своїх полях воно влаштувало несанкціоноване сміттєзвалище й експлуатує його. Щоправда, невдовзі з’ясувалося, що до влаштування звалища має безпосередній стосунок керівництво селищної ради. Ось такими гнилими нитками шито позовні вимоги Глевахівської селищної ради в особі її голови О.Шепеленка.
Втім, попри те, що Господарський суд Київської області, зважаючи на нововиявлені обставини, ухвалив рішення про повернення ДСВ ІФРГ земельної ділянки площею 387 га, останніми днями роботи з незаконної забудови на селекційних полях значно прискорилися. Місцева влада забороняє ДСВ ІФРГ висівати на полі ярі культури, кілочки забивають уже навіть на засіяному лані.
Побачимо, які будуть жнива…