Астрономи, які досліджували з допомогою космічного телескопа «Хаббл» довгі спалахи гамма-променів, дійшли висновку, що Чумацький Шлях — це не найвдаліше для них місце. Вчені під керівництвом Ендрю Фрухтера (Andrew Fruchter, the Space Telescope Science Institute in Baltimore, Md.) вивчали умови, за яких відбулися 42 довгі спалахи і 16 вибухів наднових — надзвичайно масивних зірок. Виявилося, що більшість наднових вибухає в схожих умовах, і лише невелика їх частина — ті, які випромінюють гамма-сплески, живе в іншому оточенні. Робота про ці дослідження з’явилася в журналі Nature.
Спалахи гамма-променів можна розділити на два види — короткі спалахи, які тривають від мілісекунди до двох секунд з високоенергетичним випромінюванням, і довгі — від двох до десяти секунд із меншою енергією. Проте, незважаючи на меншу енергію, потужність спалахів величезна. Їх можна помітити під час вибуху деяких наднових. І якби Земля раптом опинилася у цей момент поруч, такий спалах міг би не лише зруйнувати озоновий шар і змінити клімат на планеті, а навіть порушити хід еволюції.
Учені з’ясували, що більшість довгих спалахів спостерігалася в маленьких і безформних галактиках, які зазвичай бідні на важкі елементи, такі як вуглець і кисень. А зірки з Чумацького Шляху, навпаки, на важкі елементи багаті. Довгі гамма-спалахи народжуються в найбільш яскравих ділянках галактик, де живуть масивні зірки — у двадцять або більше разів важчі за наше Сонце. Очевидно, тільки зірки з дефіцитом важких елементів виробляють довгі спалахи, вважає Фрухтер. Це означає, що такі спалахи частіше відбувалися в минулому, коли галактики не мали великих запасів важких елементів.
З другого боку, масивні зірки, які втратили надто багато речовини, не можуть давати довгі спалахи. «Тільки наднові, чиї зірки-прародички втратили певну кількість матеріалу, але не надто багато, можуть виробляти гамма-спалахи», — каже Фрухтер.
Отже, довгі гамма-сплески не повинні спостерігатися в таких галактиках, як Чумацький Шлях, вважають учені, а от короткі спалахи можуть відбуватися. Вони виникають при зіткненні двох компактних об’єктів, наприклад нейтронних зірок. Проте, незважаючи на високу енергію випромінювання, короткі спалахи зазвичай у сто-тисячу разів менш потужні, ніж довгі, тому несуть меншу небезпеку.